Смоленська катастрофа вісім років потому: Факти, версії та нові подробиці

У Польщі припускають, що з'ясування причин авіакатастрофи може розтягнутися на роки

Місце катастрофи у Смоленську З відкритих джерел

У вівторок, 10 квітня, Польща вшановує восьму річницю Смоленської трагедії – найбільшої за кількістю жертв авіакатастрофи, в якій загинули представники польської політичної і військової еліти, включаючи президентське подружжя Леха і Марії Качинських.

Сьогодні в Польщі офіційною причиною загибелі людей назвали вибух, який стався до зіткнення літака із землею. У Росії мають своє бачення того, що сталося і покладають провину на екіпаж. За вісім років після трагедії країни обмінюються взаємними звинуваченнями, а компроміс, схоже, буде знайдено не скоро.

Ми зібрали головну інформацію про катастрофу Ту-154М, ключові версії і останні результати розслідування.

Що сталося

Польська делегація, до якої входило 88 осіб, 10 квітня 2010 року вирушила до РФ на жалобні заходи з нагоди 70-ї річниці розстрілу польських офіцерів у Катинському лісі. Серед пасажирів був президент з дружиною, керівник канцелярії глави держави, заступник міністра закордонних справ, заступник міністра культури, голова Нацбанку, представники парламенту, збройних сил, сенатори, релігійні і громадські діячі.

Разом з екіпажем (двоє пілотів, штурман, бортінженер і чотири стюардеси) на борту Ту-154М повітряних сил Польщі перебувало 96 осіб.

Лайнер вилетів з Варшави о 5:27 (на годину пізніше запланованого часу), більшу частину пролетів над територією Білорусі і повинен був приземлитися на російському аеродромі "Смоленськ-Північний". Перед посадкою рейсу на аеродромі спостерігалися складні метеорологічні умови – низька (близько 50 м) хмарність і видимість приблизно 500 м. Президентський літак отримав відповідні попередження від московського диспетчера, керівника польотів в аеропорту призначення і польського Як-40, який раніше прибув до Смоленська. Лайнер пропонували посадити на запасному аеродромі в Мінську або в Вітебську. Ту-154 був поінформований про те, що через складні умови на "Смоленську-Північному" російський Іл-76 не зміг здійснити посадку і повернувся на аеродром вильоту.

Але в разі виходу на сусідній аеродром польська делегація не встигла б на офіційні заходи в Катині, тому командир літака вирішив приземлятися в Смоленську. Під час заходу на посадку лайнер знизився трохи нижче потрібного і лівим крилом зачепив дерева. У повітрі він перекинувся днищем догори (на 120 градусів), впав на землю і загорівся.

Місце катастрофи у Смоленську З відкритих джерел

Трагедія сталася о 10:41. Пожежники ліквідували займання протягом 20 хвилин, однак виявити живих їм так і не вдалося. Усі, хто був на борту, загинули.

Версії

Усі вісім років Смоленська трагедія обростала безліччю версій – від бомби на борту авіалайнера, штучного туману в Смоленську, лазерних променів, гелю, що прискорює падіння, отруєння пасажирів рейсу ще перед катастрофою до теорії великої змови.

Розслідуванням масштабної катастрофи відразу зайнялися російська урядова комісія, польська комісія МВС, спільна технічна комісія Міждержавного авіаційного комітету і Міноборони РФ і 25 залучених польських фахівців.

МАК оприлюднив свій звіт з розслідування аварії в січні 2011 року. Згідно з його висновками, до катастрофи привели неправильні дії польського екіпажу, який прийняв неправильне рішення про вихід на посадку в складних метеоумовах, знизився нижче допустимої висоти і проігнорував попередження про це. Також було встановлено, що під час виконання посадки літака у кабіні перебували сторонні (високопоставлені особи), які чинили на членів екіпажу психологічний тиск.

Польська сторона розкритикувала звіт МАК за "односторонній підхід" і в липні 2011 року представила свій. Поляки не заперечували вини екіпажу і психологічний тиск на нього, однак вони також звинуватили російську диспетчерську службу, яка не змогла запобігти катастрофі.

Ключовою розбіжністю у звітах стало визначення характеру польоту: МАК розглядав його як цивільний, польська сторона як військовий. Річ у тому, що в цивільній авіації рішення про посадку приймає КПС, а у військовій – керівник польотів на аеродромі.

Верховна контрольна палата Польщі також оприлюднила доповідь, згідно з якою аеропорт "Смоленськ-Північний" не входив до польського реєстру діючих аеродромів, і літак Качинського взагалі не повинен був там приземлятися.

У 2016 році в Міноборони Польщі Смоленську катастрофу назвали "терористичним актом" з метою позбавити Польщу людей, які "вели країну до незалежності". Звучала також думка, що катастрофа літака схожа на спробу усунути керівництво країни – внутрішніми (тодішнім прем'єром Дональдом Туском), зовнішніми (російським керівництвом і особисто Володимиром Путіним) політичними супротивниками або шляхом змови обох сторін.

Дональд Туск і Володимир Путін Фото из открытых источников

На якій стадії розслідування

Розпочате прокуратурою Польщі кримінальне провадження було закрито у листопаді 2014 року.

Урядова підкомісія з розслідування причин Смоленської катастрофи, створена при Міноборони Польщі, відновила слідство навесні 2016 року. Повторне розслідування розпочала наприкінці листопада того ж року і прокуратура Польщі, заявивши про ексгумацію тіл 83-х жертв.

У квітні 2017 року польська прокуратура звинуватила двох смоленських диспетчерів в провокуванні катастрофи, стверджуючи, що в диспетчерській вежі у момент трагедії був третій невідомий чоловік. Польська сторона звернулася до російської з проханням про юридичну підтримку.

У серпні 2017 року смоленська підкомісія підтвердила, що руйнування лівого крила президентського літака мають ознаки вибуху, а розпад крила почався ще перед зіткненням з березою.

Нова комісія провела ексгумацію тіл жертв трагедії і проаналізувала тисячі томів матеріалів. Першими були витягнуті останки президента Качинського і його дружини, які після проведення експертизи повторно перепоховали 18 листопада 2016 року під Вавельським замком.

Поховання Леха і Марії Качинських у катедральному соборі у Вавелі З відкритих джерел

У січні цього року члени комісії повідомили, що причиною катастрофи стала серія вибухів - в крилі, слоті і центроплані літака, що підтвердив аналіз механізму удару дверей об землю.

В якості обвинувачених у невиконанні своїх обов'язків щодо організації візиту президента Леха Качиньського до Катині звинувачується колишній глава Канцелярії прем'єра Томаш Арабський і ще чотири чиновники (двоє з Канцелярії прем'єра і двоє з посольства Польщі у Москві). Підсудні не визнають себе винними. Їм загрожує до трьох років в'язниці.

23 квітня 2018 року в Окружному суді у Варшаві в якості свідка у цій справі дасть свідчення екс-прем'єр Польщі, глава Євроради Дональд Туск.

Прокуратура Польщі продовжила слідство щодо катастрофи літака до 31 грудня 2018 року.

При цьому технічний рапорт щодо причин трагедії обіцяють оприлюднити протягом декількох тижнів. Очікується, що в новому рапорті прозвучить відповідь на питання, що власне призвело до трагедії.

Водночас колишній міністр оборони Польщі Антоній Мацаревич підкреслив, що з'ясування причин авіакатастрофи може тривати роки.

Нові подробиці

10 квітня 2018 року в прокуратурі Польщі повідомили, що при проведенні ексгумації та судмедекспертиз 77 жертв Смоленської катастрофи виявлено 69 фрагментів тіл 26 осіб, які були в трунах інших людей. Також була виявлена заміна двох тіл (заміну шести інших тіл виявила раніше окружна військова прокуратура). Крім цього, в трунах і тілах загиблих знайдено багато сторонніх предметів: гумові рукавички, пакети, пляшки тощо.

Наголошується, що в 90% випадків документація з проведення судмедекспертиз жертв в Москві містить грубі помилки (наприклад, росіяни описували внутрішні органи загиблих, яких вони в результаті хірургічних втручань при житті не мали). Крім того, у випадку більш 30% загиблих судмедекспертизи у Москві взагалі не були проведені.

Ексгумацію ще семи жертв катастрофи повинні провести до середини травня 2018 року.

Сьогодні також підкомісії з розслідування катастрофи назвали офіційною причиною загибелі пасажирів вибух в центроплані перед зіткненням із землею.

Позиція РФ

У серпні 2017 року Слідчий комітет Росії заявив, що ніяких ознак впливу на літак вибухових речовин не виявлено. У грудні президент Росії Володимир Путін у ході великої прес-конференції назвав "блефом і нісенітницею" заяви про вибухи на борту літака президента Леха Качинського. Путін також зазначив, що літак летів з Варшави, а значить, причини і виконавців можливих підривів необхідно шукати в польській столиці. 

А в лютому 2018 року посол Росії в Варшаві Сергій Андрєєв заявив, що РФ не повертає Польщі уламки літака Ту-154М в зв'язку з тим, що не закінчено польське слідство. За словами російського дипломата, у польських слідчих був доступ і до уламків літака, і до чорних скриньок. Він зазначив, що "пристрасті, які нагнітаються з цього приводу, це просто один із засобів тиску на Росію".

А що Польща?

У МЗС Польщі заявляють, що неодноразово зверталися до російської сторони з питання повернення уламків, однак, росіяни відповідають відмовою, пояснюючи її тим, що триває російське розслідування причин Смоленської катастрофи (РФ продовжувала слідство як мінімум 16 разів).

У грудні 2017 року стало відомо, що польське зовнішньополітичне відомство підготувало проект скарги до Міжнародного суду ООН щодо уламків Ту-154М.

Варшава впевнена в тому, що Росія приховує ключових свідків Смоленської катастрофи, а тримаючи у себе уламки Ту-154М, ховає справжні причини трагедії.

10 квітня 2018 року президент Польщі Анджей Дуда повідомив, що все ще розраховує на з'ясування причин трагедії. Він підкреслив, що найбільш важливі докази в цій справі, а саме остов Ту-154, досі залишаються в РФ.

"Влада Росії не хоче його віддати. На мою думку, це незаконно, оскільки уламки літака є власністю Польщі. Можна лише додумувати, чому росіяни не хочуть його повертати", – сказав він.

Також, за словами Дуди, Смоленська катастрофа є однією з причин складних відносин між Польщею і Росією.

Враховуючи, що версія вибуху президентського літака розглядається зараз у Варшаві як основна, РФ може й далі зволікати з передачею розбитого літака і чорних скриньок (щоб ця теза не знайшла свого підтвердження).

Залишається чекати звіту польської підкомісії і сподіватися на те, що білих плям в розслідуванні все ж стане менше.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...