banner banner banner

Перегляд "Дубліна" та центри для мігрантів: Чому Євросоюз знову на межі кризи

У Євросоюзі знову заговорили про загрозу Шенгенській зоні через мігрантів, хоча наразі жодного напливу іноземців до Європи немає. Розповідаємо, що змінилося в питанні міграційної політики ЄС

Открытый источник

Хвиля біженців з країн Африки та Близького Сходу, що прокотилася Європою в 2015-2016 роках, давно спала, але міграційне питання в низці держав - членів Європейського Союзу, як і раніше, загострене. Це змушує їхні уряди "розхитувати човен" і вимагати від європейського співтовариства пошуку нових шляхів вирішення проблеми. Чи вдасться їх знайти? Наразі відповісти складно. Але якщо цього не відбудеться найближчим часом, Шенгенська зона, у межах якої можна пересуватися між європейськими країнами без віз, може опинитися під загрозою.

Міграційна політика ЄС – що це таке?

Навесні 2015 року через економічну і політичну нестабільність у низці країн Африки і Ближнього Сходу потік біженців та нелегальних мігрантів до Європейського Союзу зріс у кілька разів. Якщо раніше європейські держави загалом за рік приймали близько 280 тис. осіб, які шукають притулок, то з січня по вересень 2015 року кількість біженців та нелегальних мігрантів до ЄС вже перевищила 700 тис., а до кінця року і зовсім зросла до 2 млн.

На жаль, до прийому і розподілу такої значної кількості людей європейські держави виявилися абсолютно не готовими і заговорили про "міграційну кризу", що зростає.

Открытый источник

Щоб вирішити цю проблему, країни - члени ЄС вибудували спільну міграційну політику, що базується на принципі солідарності в питаннях безпеки кордонів, а також розселення за квотами біженців у єврозоні та соціальної адаптації мігрантів. Іншими словами, кожна країна зобов'язалася прийняти певну кількість біженців і спільно посилювати контроль міграційних потоків.

Крім того, щоб зменшити приплив нелегальних мігрантів, додатково було укладено угоду з Туреччиною щодо можливості розміщення в ній певної кількості біженців.

Якщо рішення є, чому знову говоримо про кризу?

Згодом виявилося, що принцип розселення біженців за квотами виправдав себе не в усіх країнах ЄС. Так, наприклад, Мальта, Фінляндія заповнили свою квоту на 94%, а Польща та Угорщина взагалі відмовилися приймати мігрантів, хоча на їхню частку припадало відповідно 7 тис. і 1,3 тис. осіб.

При цьому ніхто не скасовував Дублінського регламенту, згідно з яким за замовчуванням (якщо не представлено сімейних або гуманітарних підстав) прохач притулку має надіслати запит про його надання до першої ж держави-члена ЄС, до якої він в'їхав і в якій у нього було знято відбитки пальців. Так, якщо прохач переїжджає до іншої держави зі списку членів ЄС і його там не приймають, то він повертається назад до першої держави, до якої в'їхав. Тобто найчастіше до Італії чи Греції.

Днями в Італії було сформовано новий уряд і міністр внутрішніх справ Маттео Сальвіні заявив, що Рим більше не буде вирішувати проблему розміщення мігрантів сам за всю Європу. "Усі в Європі вирішують свої проблеми, тепер Італія теж піднімає голову. Давайте перестанемо вирішувати проблему нелегальної імміграції за всіх інших", - зазначив він.

Открытый источник

Того самого дня держава закрила свої порти для суден з мігрантами, які прибувають з Лівії.

Крім того, італійська влада також заборонила рятувати біженців у морі, навіть якщо ті подають сигнал про допомогу.

Так, минулого тижня влада Італії не дала дозволу судну Aquarius, на борту якого перебували 630 мігрантів, зайти до італійського порту. Судно зрештою було прийнято Іспанією.

Ще одне судно Lifeline з 230 мігрантами досі у відкритому морі, оскільки Мальта, Італія та Іспанія вже відмовили йому в дозволі зайти до порту. Це свідчить про те, що інші держави за прикладом Риму також почали замислюватися: а чи приймати їм біженців?!

Щоб не допустити подальшого розколу ЄС у питанні міграційної політики, Німеччина ухвалила рішення ініціювати 24 червня неформальну зустріч лідерів Євросоюзу.

Перегляд "Дубліна" та центри для мігрантів: Чого вимагає Італія?

На неформальну зустріч до Брюсселя приїхали лише 16 з 28 глав держав і урядів ЄС.

Варто зазначити, що одна з ключових фігур заходу – прем'єр-міністр Італії Джузеппе Конте – погодився прибути останньої миті.

Керівники країн Східної Європи — Чехії, Польщі, Угорщини — демонстративно проігнорували запрошення.

Джузеппе Конте Открытый источник

На зустрічі голова італійського уряду закликав країни Євросоюзу спільно вирішувати проблему міграції, а також карати ті країни, які відмовляються приймати мігрантів і біженців.

Конте представив колегам план з десяти пунктів, головний з яких є таким: іммігранти не мають реєструватися в країні першої зупинки, як тепер, а вирушати далі до інших держав Європи. Тобто Дублінський регламент треба переглянути.

Крім того, він запропонував створити так звані центри захисту мігрантів в інших країнах ЄС, а також за його межами за аналогією з Туреччиною.

"Усі, хто опиняються в Італії, опиняються в Європі… Шенгенська зона під загрозою", - підкреслив голова італійського уряду.

При цьому він нагадав, що в 2018 році 14,330 тис. мігрантів прибули до Італії, 11,763 - до Греції та 9,315 - до Іспанії.

Усі відповідають за все: До чого дійшли на неформальній зустрічі лідерів ЄС?

У ході неформальної зустрічі в Брюсселі лідери ЄС погодилися підтримати подальше посилення своїх зовнішніх кордонів і виділяти більше грошей країнам, з яких біженці тікають до Європи. Однак політики так і не домовилися про те, як розподілити мігрантів, які вже прибули до Європи і просять про притулок.

Так, канцлер Німеччини Ангела Меркель закликала знайти загальноєвропейський підхід до питання про нелегальну міграцію: "Усі відповідають за все. Де можливо, ми хотіли б знайти загальноєвропейське рішення проблеми. Де це неможливо, ми хочемо, щоб країни, що готові до співпраці, разом розробили план дій".

assosiated press

Якщо ж це не вдасться, політик сподівається, що спір буде вирішено шляхом угод між окремими країнами. "Будуть двосторонні й тристоронні угоди про те, як ми можемо допомогти один одному, щоб не завжди чекати рішення всіх 28 членів", - зазначила вона.

Президент Франції Еммануель Макрон запропонував свою підтримку і також заявив, що рішення має бути "європейським", але одночасно воно може стосуватися декількох держав.

Прем'єр-міністр Мальти Джозеф Мускат зазначив, що переговори "були кращими, ніж очікувалося, вдалося досягти певного прогресу".

Своєю чергою іспанський прем'єр-міністр Педро Санчес зазначив, що "зустріч дала надію". "Я вважаю, що це була відверта дискусія, в якій ми побачили, що нас об'єднує, але також є відмінності. Це був хороший крок уперед", - сказав він.

Також залишився задоволеним зустріччю прем'єр-міністр Італії Джузеппе Конте. Він зазначив, що залишає Брюссель "рішуче задоволеним".

Що далі?

Цього тижня, 28-29 червня, в Брюсселі має відбутися черговий саміт лідерів ЄС. Головним на порядку денному стоїть розгляд питання про виділення більшої фінансової підтримки для сирійських біженців у Туреччині та надання значних коштів для проектів в Африці.

"Ми звертаємося до країн - членів ЄС вкладати більше грошей до цільового фонду Африки, це може бути ефективним інструментом у врегулюванні проблеми з мігрантами. Попередній досвід свідчить про це. Але так, маємо розуміти, що це вимагає більших грошей", - зазначила верховний комісар ЄС з питань зовнішньої політики Фредеріка Могеріні.

Крім того, на саміт також буде винесено питання, яке лобіює Італія, про створення центрів для біженців за кордоном і перегляд Дублінського регламенту.

Але чи зуміють канцлер ФРН Ангела Меркель і президент Франції Еммануель Макрон за чотири дні до офіційного саміту ЄС переконати інші країни знайти спільне рішення? Головна загадка.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Loading...


Новини за темою

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>