Пам'ять та перемога: Як відзначають закінчення Другої світової війни в Україні

Віднедавна в Україні відзначення закінчення Другої світової війни починається 8 травня та завершується 9-го. Розповідаємо, у чому суть нової традиції і для чого знадобилися зміни

Открытый источник

Фактично п'ятий рік поспіль Україна відзначатиме завершення Другої світової війни по-новому: у 2014 році наша держава вперше в своїй історії відійшла від традиції святкування радянського Дня перемоги та провела офіційні заходи з нагоди закінчення війни у Європі 8 та 9 травня.

Згодом за цими датами були законодавчо закріплені і нові імена. 8 травня, згідно з указом президента Петра Порошенка від 24 березня 2015 року, стало Днем пам'яті та примирення, а 9 травня, відповідно до законів про декомунізацію, що були узгоджені Верховною Радою в квітні того ж року, - Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Причому перша дата вважається пам'ятним днем, а друга – державним святом та вихідним.

Для чого знадобилися нововведення

Переосмислення подій Другої світової війни – не лише вимога часу, українські історики не один рік говорили як про некоректність вживання терміну "Велика Вітчизняна війна" у контексті нашої держави, так і спірність твердження про те, що акт про беззастережну капітуляцію Німеччини у 1945 році було підписано саме 9 травня.

Як пояснюють в Інституті національної пам'яті, справа в тому, що насправді війна для України почалася 1 вересня 1939 року із нападу нацистської Німеччини на Польщу - цього дня німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші міста.

Далі, стверджують в організації, від 17 вересня учасником Другої світової війни на боці Німеччини став Радянський Союз. Внаслідок переділу Центральної і Східної Європи між нацистами і комуністами до складу Радянського Союзу у 1939 році були включені території Західної України та Західної Білорусі, а в 1940 році – країни Балтії, Бессарабія та Північна Буковина.

Новини за темою: Залишити, скасувати або перейменувати: Все про плани щодо декомунізації українських свят

"Таким чином, можна говорити про те, що термін "Велика Вітчизняна війна" для України (червень 1941 – травень 1945) з історичної, хронологічної і географічної точки зору некоректний від першого дня війни – 1 вересня 1939 року і до останнього – 2 вересня 1945 року. Друга світова війна не обмежувалася лише бойовими діями та окупацією сучасної території України, але й включала участь українців у бойових діях на всіх воєнних театрах", - резюмують у ІНП.

Спірність же дати перемоги над нацизмом полягає в тому, що акт про беззастережну капітуляцію Німеччини було підписано сторонами конфлікту у передмісті Берліна пізно увечері 8 травня 1945 року о 22:43 за центральноєвропейським часом, або о 0:43 9 травня за московським. Припинення ж вогню було призначено на 23:01 за Берліном – коли 9 травня настало також у країнах Східної Європи.

Маршал СРСР Георгій Жуков зачитує акт капітуляції у Карлсхорсті, 1945 р. Фото з відкритих джерел

Тому переважна більшість європейських країн із сумом відзначає закінчення бойових дій 8 травня, а 9-го святкує День Європи, початок якому дало проголошення декларації Шумана, що була оприлюднена 9 травня 1950 року і вважається початком становлення єдиної Європи. Враховуючи різницю між київським та московським часом, ця дата завершення Другої світової війни є більш прийнятною і для України.

Які традиції прийшли на зміну радянським

Затвердження нових дат та назв відзначення колись єдиного Дня перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні принесло і зміну традиції святкування завершення бойових дій.

Раніше в Україні, як і в Російській Федерації, прямій спадкоємиці СРСР, відзначали перемогу над фашизмом із військовими парадами, салютами та культом радянських воєначальників, головною ідеєю яких було показати військову міць.

Святкування 9 травня в Москві, архівне фото Фото з відкритих джерел

Однак, за інформацією ІНП, прямі людські втрати України у Другій світовій війні становлять 8-10 млн осіб, а економічні – 285 млн тогочасних рублів, на території нашої держави фіксувалися злочини як фашистського, так і комуністичного режимів, тому приводів для святкування в українців направду не так вже і багато, набагато більше для вшанування пам'яті. Тому з недавніх пір публічне використання комуністичної та нацистської символік в Україні заборонене, а паради і салюти змінила скорбота за загиблими і згадка історії не бойових дій, а конкретних людей.

При цьому варто відзначити, що радянська символіка (червоні прапори та георгіївські стрічки) була замінена новими атрибутами. Зокрема символом Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, як і Дня пам'яті та примирення, стала квітка червоного маку — загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів Другої світової війни.

Маки пам'яті Фото з відкритих джерел

Зауважимо, його появу пов'язують із віршами двох людей: канадського військового лікаря Джона Мак-Крея та представниці Християнської асоціації молодих жінок Мойні Майкл. Перший під враженням боїв у Бельгії у 1915 році написав твір “На полях Фландрії”, що починався словами:

“В полях фламандських квітне мак
Поміж хрестів – скорботний знак
По нас…”

Друга – 1918 року написала вірша “Ми збережемо віру”, в якому обіцяла носити червоний мак у пам'ять про загиблих. Саме Мойні Майкл у листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто.

В Україні цей символ використовується у власній стилізації, розробленій харківським дизайнером Сергієм Мішакіним.

Гаслом обох пам'ятних днів у 2014-му році, коли Україна вперше приєдналася до європейської традиції відзначення Дня пам'яті та примирення, було "Ніколи знову", а з 2015-го - "Пам'ятаємо. Перемагаємо".

Що у програмі заходів на 8 і 9 травня

Наостанок варто зауважити, що якогось одного плану заходів для усієї країни на День пам'яті та примирення чи День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні немає. У кожному населеному пункті місцева влада вирішує сама, коли проводити покладання квітів, пам'ятні зібрання тощо. Головне, щоб вони відповідали новим нормам закону і традиції.

Зокрема у столиці цими днями заплановано:

8 травня

11:00 — відкриття фотовиставки "Герої" (Національний музей історії України у Другій світовій війні);

12:00-18:00 на Співочому полі Печерського ландшафтного парку відбудеться мистецька програма "Рокам ніколи пам'яті не стерти";

12:00-13:00 – у Музеї окупації (філія Музею історії Києва) відбудеться кінолекторій "Битва за Дніпро і визволення Києва";

22:40 — акція "Перша хвилина миру" (Національний музей історії України у Другій світовій війні).

Покладання квітів у парку Вічної слави Фото з відкритих джерел

9 травня

9:00 - урочиста церемонія покладання квітів до Могили невідомого солдата в парку Вічної слави;

11:00-17:00 – у Національному музеї історії України в Другій світовій війні триватимуть урочистості "Пам'ятаємо – Перемагаємо!", у рамках яких відбудеться концертна програма Київського академічного муніципального духового оркестру "Україна – священна земля", поминальний реквієм "Пам'ять", молебень за мир в Україні, церемонія покладання гірлянди військової слави до скульптурної композиції "Форсування Дніпра", концертно-тематична програма "Перемога, свята перемога!"

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...