banner banner banner

Недоторканність, "євробляхи", бурштин і вибори: Чого чекати від парламенту восени 2018 року

Перший пленарний тиждень 9-ї сесії заплановано на 4-7 вересня

Верховная Рада

Верховна Рада повертається до роботи у пленарному режимі з першого тижня вересня. Пріоритетні завдання народних депутатів: ухвалити новий Виборчий кодекс та оновити склад Центрвиборчкому.

Є й інші важливі питання, які навіть не обговорюють: ідентифікація правоохоронців і нелегальний видобуток бурштину, наприклад.

Отже, чого чекати від українського парламенту з вересня 2018-го по січень 2019-го?

Відкриті списки на виборах

Виборець в Україні хоче знати, за кого він голосує. Щоб позиції в партіях не купували і не продавали, щоб самої потреби в цьому не було, для цього потрібен механізм, за яким кількість голосів українців визначить місце у фракції.

Інше питання, наскільки цього хоче депутат, і не так важливо, провладний він чи опозиційний.

Новини за темою: Боротьба зі спамом чи з прозорістю? У Раді хочуть зменшити кількість поправок

Голосування за новий Виборчий кодекс обіцяли неодноразово: у травні-червні, липні і, нарешті, восени 2018 року. І колись це, безумовно, станеться. Але тут важливим є результат, а не процес. І дещо змушує засумніватися в успіху заходу.

Проект Виборчого кодексу було ухвалено в першому читанні мінімальною кількістю голосів (226) - раз. До документа подали 4,4 тис. поправок, - два.

А тим часом парламентські вибори вже коло носа - ось вони, в жовтні 2019 року.

Нардеп від БПП Олександр Черненко (по центру) - голова робочої групи з підготовки до другого читання проекту Виборчого кодексу. Facebook Олег Федонюк

Хто рахуватиме голоси на виборах у 2019-му?

Центральна виборча комісія в Україні працює у складі 15 осіб. Кандидатури подає президент, порадившись з парламентськими фракціями і групами. Затверджує список Верховна Рада. Термін повноважень члена ЦВК становить 7 років. Це згідно із законом.

У нинішньому Центрвиборчкомі лише двоє людей мають повноваження - Олег Діденко та Катерина Махніцька. Аж до квітня 2021 року. Термін повноважень інших тринадцятьох давно минув: у голови і ще п'ятьох представників комісії - у 2011 році, у шістьох - у 2014-му, в одного - в лютому 2017-го.

Наприкінці минулої сесії парламенту здавалося, що депутати ось-ось вирішать перезріле питання, однак натомість оголився конфлікт між фракціями коаліції, і наелектризована атмосфера розрядилася пшиком.

Новини за темою: Давайте пограємо в ЦВК. Чому Верховна Рада не може змінити членів Центрвиборчкому

Президент подав 14 кандидатур, місць 13, в “Опоблоці” обурювалися відсутністю “представника”. “Блок Петра Порошенка” погодився не голосувати за одного з кандидатів, навіть назвав ім'я Ольги Лотюк, але голосування не відбулося. Осінь покаже, чи залишилися в силі колишні публічні домовленості.

З відкритих джерел

Недоторканність дволика

Депутатський законопроект про обмеження недоторканності парламентаріїв передбачав набуття чинності одразу, а президентський - з 2020 року. Але до цієї дати ще потрібно встигнути.

Здавалося, президент і парламентські фракції налаштовані рішуче і вже готові ухвалити рішення, яке висить у повітрі ось уже 27 років. Конституційний суд зробив висновок, що законопроекти не суперечать Основному закону, а значить, восени могло б відбутися голосування, щоб 226 голосами попередньо підтримати законопроект. Тоді навесні 2019 року фінальне голосування щонайменше 300 парламентаріїв - і, вуаля, нове скликання Верховної Ради відповідає за адміністративні та кримінальні порушення нарівні з “простими смертними”.

Новини за темою: Скасувати не можна залишити: Як Україна 27 років робить депутатів "доторканними"

Але профільний - правовий - комітет Руслана Князевича вирішив інакше. Він звернув увагу на застереження у висновку Конституційного суду: мовляв, задумайтеся, чи здатна Україна забезпечити незалежність депутатів, якщо кожного з них зможуть запідозрити у хабарництві, відмиванні грошей, або, не дай боже, вбивстві? І комітет вирішив, що президентський законопроект треба доопрацювати. І рекомендував Раді встановити термін подання поправок до 31 серпня, а термін розгляду в комітетах - до 5 жовтня. А парламент, зі свого боку, рішення з цього приводу не ухвалював.

Наскільки затягнеться ця епопея і чи дадуть можливість нинішні депутати вчасно “змиватися” з країни майбутнім, теж покаже осінь.

Розмитнення чи “шара”: Що буде з автівками з єврономерами

В Україні перебувають сотні авто з польськими, литовськими та іншими іноземними номерами. Більш ніж половини з них порушують терміни перебування у країні. Їх би розмитнити, але - надто дорого. А зробити виняток держава не може, тому що тоді пошиють у дурні переважну більшість власників авто, які заплатили за розмитнення те саме “дорого”.

Новини за темою: Купуємо вживане авто за кордоном: Як це відбувається зараз і що може змінитися незабаром

Податковий комітет довго домовлявся з автомобілістами і, здається, домовився. В останній пленарний день минулої сесії як виняток (у п'ятницю!) депутати підтримали за основу законопроекти про зниження акцизів на “євробляхи” та збільшення відповідальності для тих, хто не легалізує транспорт за новими правилами.

Але задоволені залишилися не всі: представники деяких опозиційних фракцій наполягають на тому, що до другого читання треба передбачити не такий високий акциз на старі автівки. Зі свого боку, голова податкового комітету Ніна Южаніна підкреслює, що в такому разі Україна стане державою-автосмітником, а екологія від цього не покращиться.

Фото з відкритих джерел

НАБУ і незалежне прослуховування

Національне антикорупційне бюро було створено, щоб боротися з топ-корупцією. І партнери України, зокрема Міжнародний валютний фонд, розраховують саме на це. Вони наполягають, щоб детектив НАБУ мав право вести прослуховування згідно з прописаною в законі процедурою, а не з допомогою Служби безпеки України, як це відбувається зараз.

Україна, до речі, не раз обіцяла ухвалити таке рішення. Наприклад, згідно з меморандумом з МВФ, до травня 2017 року, а це вже понад рік тому.

Ідентифікація поліцейських і нацгвардійців

Правоохоронці, які забезпечують порядок на масових заходах, можуть бути в шоломах c опущеними забралами. Тоді жодні камери і онлайн-трансляції не допоможуть зафіксувати перевищення їхніх повноважень. Притягнути до відповідальності за побої, сльозогінний газ та інше в таких випадках дуже складно.

Тому парламенту запропонували ввести обов'язкові жетони з номерами для нацгвардійців й уточнити, що поліцейські зобов'язані носити знаки ідентифікації не на поясі, а на грудях, а ще їх має бути видно в темну пору доби.

Скільки разів ці законопроекти стояли в порядку денному парламенту на тиждень - не злічити, але ані розгляду, ані жодного голосування за півтора року так і не відбулося.

Facebook Артема Шевченко

Легалізація бурштину

У Житомирській, Рівненській та Волинській областях старателі вимивають бурштин за допомогою мотопомп, залишаючи за собою болотисті місцевості і в полях, і в лісах. Правила гри не писані, а значить - як домовляться. Копачі, наглядачі, “пахани по області”. Всі вони хочуть “зрубати грошей”, а не вкладатися в рекультивацію земель.

Верховна Рада зверталася до цієї проблеми у лютому 2017 року. Тоді відхилили законопроект, який передбачав складну і непрозору структуру роботи старателів. Відтоді до питання не поверталися. Гектари перекопаних і “розмитих” земель, кілограми контрабандного бурштину за кордон, громади втрачають гроші. У виграші тільки “кришувальники”.

* * *

Перший пленарний тиждень 9-ї сесії VIII скликання Верховної Ради відбудеться 4-7 вересня. Вже в понеділок, 3 вересня, на погоджувальній раді парламенту наголосять щодо найближчих планів. Скільки вдасться реалізувати - покаже осінь, хоча потрібно враховувати, що час передвиборчий, і обіцянок здійснити нездійсненне довкола дедалі більше.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Loading...


Новини за темою

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>