Найвідоміший подвійний агент ХХ століття: Хто такий Альфред Редль і чому про нього знову заговорили

Затриманого в Австрії екс-полковника, якого підозрюють у шпигунстві на користь Росії, ЗМІ охрестили "другим Редлем". Розбираємося, що відомо про "першого Редля", який через 100 років став загальним ім'ям

Фото з відкритих джерел

В Австрії затримали підозрюваного в шпигунстві на користь Росії. Це колишній полковник, який, імовірно, близько 20 років передавав різну інформацію російській розвідці.

Австрійські ЗМІ охрестили затриманого "другим Редлем". Ба більше, прізвище Редль упродовж останніх днів стало одним із найбільш згадуваних у контексті шпигунського скандалу між Австрією і Росією.

"Зважаючи на це, є сенс розібратися, про кого йдеться", - подумали ми і пішли вивчати матчастину. І виявилося, історія дуже цікава і місцями навіть загадкова.

Отже, знайомтеся, полковник Альфред Редль

Фото з відкритих джерел

Один із найбільш знаменитих контррозвідників ХХ століття. Креативний, розумний, навіть, не побоїмося цього слова, геніальний представник своєї професії. Який у підсумку "спалився" на найпростішій речі. Настільки простій, що багато хто до цих пір не вірить у правдивість цієї версії.

Це такий вступ, ви не сильно вдумуйтеся, зараз все пояснимо. Почнемо з самого початку.

Сім'я дала все

Альфред Редль народився у Львові в 1864 році (на той момент місто називалося Лемберг) у родині Франца і Матильди Редль.

Батько був офіцером Австро-Угорської армії. Щоправда, пізніше йому довелося з неї піти з фінансових причин і почати працювати у залізничній компанії.

У Франца і Матильди народилося семеро дітей. Батько подбав про кожну дитину – двоє дочок стали вчителями, один син – архітектором, один – юристом, ще один – працівником залізниці.

Інші двоє синів, у тому числі й Альфред, стали офіцерами.

У 15 років Альфред Редль вступив у військове училище в Брно. Після його закінчення за розподілом потрапив у 9-й піхотний полк у Львові, де отримав звання лейтенанта.

Далі був конкурс на місце у військовій академії, який Редль успішно пройшов, і початок великого шляху в армії.

Контекст

Від початку шляху Альфреда Редля відрізняли визначні здібності, про що невпинно згадується практично в усіх матеріалах, пов'язаних із його персоною.

Саме його здібності, наприклад, допомогли закінчити військову академію з кращими показниками і рекомендаціями.

"Людина він лукава, замкнута у собі, зосереджена, працездатна. Склад розуму — дріб'язковий. Вся зовнішність солодкувата. Мова солодка, м'яка, догідлива. Рухи прораховані, повільні. Любить повеселитися…"

Це характеристика, яку дали Редлю представники російської розвідки при першому знайомстві. Саме її поклали на стіл одному з головних російських розвідників Миколі Батюшину.

Вперше по-справжньому вивчити Редля росіяни змогли в 1900 році, коли той як стажер прибув у військове училище Казані вивчати російську мову.

До речі, окрім російської, Редль говорив не тільки німецькою, але й польською та українською мовами.

Редль монотонно піднімався кар'єрними сходами

Фото з відкритих джерел

- Військовий відділ на залізниці.

- Відділ збору інформації про Росію у Відні

- Підрозділ розвідки

- Глава підрозділу агентури.

- Заступник голови управління збору інформації

- Начальник штабу 8-го армійського корпусу в Празі.

Насправді Редль просто зі страхітливою швидкістю "проїхав" як ось ці всі посади, так і "сходинки звань", у результаті дослужившись до полковника.

Контекст

Під час керівництва агентурним відділом Генерального штабу австрійських військ, який відповідав як за розвідку, так і за контррозвідку, Редль повністю розкрився як талановитий керівник та організатор.

Зокрема, він повністю реорганізував структуру контррозвідки, в рази збільшивши її потужність.

Ось кілька прикладів любові Редля до новацій:

- Він наказав обладнати кімнати для відвідувачів нещодавно винайденим фонографом, що дозволило записувати гостей, які не підозрюють про це.

- За рішенням Редля було розпочато встановлення прихованих фотокамер, на які фотографували відвідувачів.

Це все станом на початок ХХ століття виглядало дуже новаторським.

Що цікаво, Редль велику увагу приділяв контролю за поштовою кореспонденцією. Це цікаво тим, що саме пошта в підсумку зіграла вирішальну роль у його долі. Дуже погану для нього роль.

Вербування

Ось тут починається дуже багато різних подробиць з різних джерел, які іноді суперечать одна одній. Тому дуже обережно спробуємо скласти приблизну картину того, що сталося.

Був такий знаменитий російський розвідник (і вже вищезгаданий, до речі) Микола Батюшин. Він очолював Варшавське бюро царської "охоронки" (Державного охоронного відділення).

За основною версією, саме Батюшин доручив своєму агентові Августу Пратту вирушити до Австрії і зібрати компромат на Редля.

І компромат було знайдено. Виявилося, що Редль – гомосексуаліст.

Контекст

Відразу прояснимо, на той момент це був дійсно серйозний компромат, який в Австрії загрожував втратою посади і тюремним ув'язненням.

Хоча існує і версія, що австрійські офіцери на той момент не сильно свою гомосексуальність приховували.

Але все ж це лише версія. У будь-якому разі саме загрози розкрити гомосексуальність Редля і називаються головною причиною, чому австрійського контррозвідника вдалося завербувати.

Утім, був ще й бонус. Редлю пообіцяли відмінне фінансування. Що в підсумку остаточно схилило його прийняти пропозицію. Та й вибору у нього, судячи з усього, особливо й не було.

До речі, навіть тут Редль придумав цікавий хід. Він погодився на пропозицію, але поставив умову – періодично Росія повинна була віддавати деяких своїх агентів "на заклання", тобто давати йому можливість їх зловити.

Що з цього вийшло?

Дуже болючі для Австрії наслідки. Редль допоміг провалу австрійської агентурної мережі в Росії. Його дії і ті дані, які він передавав… Гаразд, самі посудіть.

Серед того масиву інформації, який він встиг здати росіянам, були, наприклад, план австрійського вторгнення в Сербію і найважливіший австрійський документ – так званий "Стратегічний план", що дозволяє дізнатися більшість тактичних заготовок австрійської армії.

Редль "зливав" своїм неправдиву інформацію про російський військовий потенціал, "здавав" австрійських агентів у Росії. Загалом робив безліч масштабних речей.

Паралельно, завдяки російським грошам (а їх йшло дуже багато), Редль значно підвищив свій статус у світському суспільстві, витрачаючись на дорогі ресторани, автомобілі тощо.

До того ж він не скупився на утримання свого коханця.

Всі фінансові витрати Редль намагався прикрити запущеними чутками про нібито смерть багатої тітки.

У жовтні 1912 року Редля переводять до Праги на посаду начальника штабу 8-го армійського корпусу.

З Праги стало важче контактувати з російськими зв'язковими. І саме там він і "спалився".

Як зловили Редля?

З огляду на те, що зв'язок тримати стало складніше, завдання і гроші Редлю почали відправляти поштою.

Ось тут найбільша дивина цієї історії. Одного разу Редль просто забув своєчасно забрати на пошті черговий конверт з гонораром. При тому, що завжди був дуже обережним і сам організовував контроль за поштою як очільник контррозвідки.

Стосовно пошти є кілька версій. За однією – конверт був один, за іншою – їх було два. За однією, в конверті не було нічого написано, а були лише гроші, за іншою – там все ж був лист.

У будь-якому випадку, листи (або лист) природно приходили не на ім'я Редля, а на такого собі Никона Ніцетаса.

І вони здалися підозрілими. В підсумку їх передали на перевірку в поліцію, а потім - у розвідувальне бюро, за поштою ж було встановлено спостереження.

Ну а Редль все-таки з'явився за своєю поштою (за однією з версій, у листах були гроші, а гроші Редль любив). Втім, відразу спіймати його не вдалося – той встиг вскочити в таксі і сховатися.

АЛЕ. У поспіху він упустив клаптики поштових квитанцій і футляр від кишенькового ножа. Таксист же запам'ятав назву готелю, куди відвозив Редля.

Кінець

Комісія з вищих чинів австрійської армії й агентури застала Редля в готелі. Полковник сам відчинив двері, вже розуміючи, що відбувається.

Далі знову-таки дві версії. За однією – він сам попросив дозволу застрелитися. За іншою – йому запропонували це зробити прибулі.

Генштаб намагався зберегти історію в таємниці, але ЗМІ про неї все ж таки дізналися. Спочатку, правда, висувалася версія про те, що Редль укоротив собі віку через божевілля.

Втім, через сотню років залишається безліч версій того, що в підсумку сталося, зокрема щодо кінцівки. В цьому-то і вся суть суперечки навколо полковника Редля.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>