"Марш рівності" - це не гей-прайд, парад або свято: там немає нікого в боа, в пір'ї або травесті-дів

Витяги з інтерв'ю виконавчого директора благодійного фонду "Точка опори" першого відкритого гея, який виступив з трибуни ВР, Богдана Глоби в ефірі телеканалу "112 Україна":

"Марш рівності" - це не гей-прайд, парад або свято: там немає нікого в боа, в пір'ї або травесті-дів
112.ua

Богдан Глоба

виконавчий директор Всеукраїнської благодійної організації "Точка опори", перший відкритий гей, який виступив з трибуни ВР

Витяги з інтерв'ю виконавчого директора благодійного фонду "Точка опори" першого відкритого гея, який виступив з трибуни ВР, Богдана Глоби в ефірі телеканалу "112 Україна":

Я хотів би відразу сказати, що це все-таки називається "Марш рівності", а не "гей-прайд", або "гей-парад". Це дуже велика різниця, навколо якої дуже часто ведуться дискусії, тому що дуже часто в ЗМІ це подається як якийсь розважальний захід, там показують якісь фотографії цих парадів західних країн, де це все весело, де це свято, де там напівголі чоловіки і так далі.

Новини за темою

В Україні Марш рівності проходить в п'ятий раз, це мирна правозахисна акція, та його відмінність в тому, як раз це саме робиться акцент на тому, що це правозахисна акція. Це не свято, там немає нікого в якихось боа, в пір'ї, або якихось таких образах з травесті-дівами, це абсолютно мирна хода, яка говорить про те, що є не рівність прав.

Новини за темою

Моє життя з пізнання себе як гея почалося з насильства, мене били, мене труїли і переслідували. Батьки теж били, мене хотіли здати в психіатричну лікарню. Вони розлучилися на цьому тлі, тому що папа так і не зміг прийняти, а мама прийняла. Мама у мене зараз очолює рух батьків, у кого є діти ЛГБТ, і вона активно бореться, і допомагає іншим батькам приймати ЛГБТ-дітей в сім'ях. Тато досі вважає, що це хвороба, і це треба лікувати, він чекає, що винайдуть вакцину і всіх нас вилікують. У мене почалося з насильства, і це була моя мотивація прийти, зокрема в ЛГБТ-рух, тому що я зрозумів, що я не хочу, щоб інші стикалися з насильством, мені здавалося, що я можу щось змінити, і вже більше нікого не будуть бити в школі, не будуть переслідувати.

Новини за темою

Звичайно, мені страшно, я так читаю ці заяви "Правого сектора", я це все бачу, але немає іншого варіанту. Все одно це треба пройти, все одно нас кожен рік б'ють активістів, у нас ще додаткова загроза, якщо інші там прийшли і пішли, їх ніхто не знає в обличчя, наші обличчя по всіх сайтах висять, тобто, нас ще шукають протягом року де побити. Це пройшли всі меншини: афроамериканці, жінки, євреї, мусульмани, татари, це все меншини проходили, і ми теж повинні пройти цю школу. Нас теж будуть бити, а потім, в якийсь час суспільство скаже "стоп", і буде все нормально.

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>