Крим як останній ривок сучасної Росії

Дії сусідньої держави нагадують спробу виграти бій у програній війні

Обозреватель/EPA
Війна - універсальний засіб від всіх хвороб держави. Криза? Потрібна маленька переможна війна. Національні рухи? Допоможе участь в регіональному конфлікті під соусом патріотизму. Сусідня держава йде з-під впливу? Допоможе інтервенція зі спробою відібрати від країни хоча б шматочок. Бажано це поєднати з пунктом № 1 і № 2.

Власне, дії Росії в Криму (де ні в кого вже не залишилося сумнівів у тому, що захоплення здійснювали солдати ЗС РФ зі зрізаними шевронами) показує лише одне - у Москві зрозуміли, що втратили Україну. На цей раз - остаточно. І безповоротно. Вперше Україна отримала еліту, нехай непрофесійну і вкрай суперечливу, зліплену з різних політичних і соціальних груп, але у Москви до неї немає ключів. Принаймні, до 25 травня, і то - якщо на виборах переможе Юлія Тимошенко, з якою у Володимира Путіна домовлятися виходило завжди. Але до 25 травня - три місяці. А поки що українці успішно обходяться і без Росії. Навіть Нацбанк і той зміг впоратися з неминучим падінням гривні сам, що звичайно, неймовірно, але з іншого боку - цілком логічно.

Очевидно також, що Угода про асоціацію з ЄС буде підписана, і, швидше за все, вже навесні до президентських виборів, а у Путіна немає важелів, щоб цьому перешкодити або хоча б сповільнити процес. Крім безпосередньої військової інтервенції.

А тому те, що відбувається в Криму пояснюється просто - Москва хоче залишити за собою хоч шматочок, змирившись з тим, що не вийшло залишити пиріг в цілому.

Звичайно, робити це буде зручніше через Віктора Януковича, якого Росія може називати "президентом" і при цьому не боятися того, що він вийде з-під контролю. Хоча б тому, що Янукович втратив легітимність, а найголовніше - втратив популярність на низовому рівні. На Донбасі з Януковичем попрощалися так само швидко, як колись полюбили. Тепер там інші "герої дня", які будуть протистояти Кличку і Тимошенко 25 травня. Але про них докладніше розповість незабаром мій колега Євген Середа, я ж зупинюся на геополітичних аспектах того, що відбувається.

Янукович може заявити в Ростові практично що завгодно, але це не легітимізує вторгнення Росії в Крим, яким би не був привід. Хоча б тому, що міжнародна спільнота не визнає Януковича президентом України.

Для Росії ж глобальна складність "маленької переможної війни" в Криму складається одразу з кількох факторів, які в разі військового конфлікту можуть принести РФ серйозні проблеми:

1. Реальна міць української армії, не порівняна з грузинською - воювати доведеться по-серйозному

2. Небажання кримських еліт підтримувати Януковича

3. Географічна слабкість Криму - відсутність сухопутного сполучення з Росією

4. Відсутність в Криму (на відміну від, наприклад, Абхазії) консенсусу про входження до складу РФ

5. Економічні складності півострова, залежність від України у всіх видах ресурсів, дотаційних характер відсталої економіки

Чи готова Росія йти далі заяв і бряцання зброєю і стикатися з вищеописаними чинниками? До речі, ще жодної війни в Криму Росія не вигравала. Варто перевіряти історичну закономірність ще раз?

Чи, може, все-таки піти назустріч справжнім бажанням Віктора Януковича, який вже, як пишуть ЗМІ, купив за 50 млн доларів будиночок на Рубльовці а значить, вирішив влаштуватися надовго і нікуди не повертатися...

 

Сергій Костеж, історик, журналіст

Джерело: 112.ua

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>