Краще за карнавал: Чому весь світ спостерігає за загальними виборами в Бразилії

У Бразилії на тлі протестів стартували загальні вибори. Розповідаємо, чому обурений народ і чим ще цікава ця подія

112.ua

У Бразилії сьогодні, 7 жовтня, стартували загальні вибори. На них будуть обрані президент і віце-президент країни, Національний конгрес Бразилії, губернатори, віце-губернатори і законодавчі органи штатів. Однак цікаві всьому світу вони не лише своїми масштабами.

Открытый источник

На вибори з в'язниці

Ще до початку виборчого процесу все було схоже більше на якийсь грандіозний карнавал, якими так славиться Бразилія.

Справа в тому, що, незважаючи на тюремний строк, балотуватися в президенти країни вирішив 72-річний політик Лулу да Сілва, який у минулому вже очолював державу близько 8 років - з 2003 по 2011 рік.

Лула да Сілва З відкритих джерел

Як відомо, на початку цього року його засудили до 12 років в'язниці за корупцію. Слідство стверджувало, і суд це визнав, що в роки правління да Сілви державна нафтогазова компанія Petrobras за хабарі систематично роздавала підряди приватним компаніям, і одним з одержувачів таких хабарів був сам екс-глава Бразилії.

"Бразилія має відновити свою демократію, знайти себе і знову бути щасливою. Вони можуть заблокувати мене, запроторити за ґрати, але я буду зберігати свою віру в бразильський народ", - заявив да Сілва, мотивуючи своє рішення взяти участь у новій президентській гонці.

І ще більш вражаюче – бразильці в нього знову повірили. До вересня за результатами передвиборчих опитувань він був лідером серед кандидатів на пост глави держави.

Варто зазначити, дуже вчасно втрутився Вищий виборчий трибунал Бразилії та постановив, що через тюремний строк да Сілва не має права балотуватися в президенти. Його політичній силі, Партії трудящих, довелося висунути іншого кандидата.

При цьому цікаво, що піти на вибори вирішила також учениця і протеже да Сілви Ділма Русеф, яка стояла біля керма країни з 2011 по 2016-й.

Ділма Русеф regnum.ru

Два роки тому парламент оголосив їй імпічмент у зв'язку з тим же корупційним скандалом, оскільки саме вона очолювала Petrobras при да Сілві, але у в'язницю Русеф так і не відправили.

Тепер вона впевнено мітить у сенат одного зі штатів.

"Бразильський Трамп" на лікарняному ліжку

Але з вибуттям із президентської гонки засудженого за корупцію да Сілви "веселощі" не закінчилися – країну охопили масштабні протести. 

Десятки тисяч бразилійок почали виходити на вулиці проти вкрай правого кандидата на пост глави держави Жаіру Болсонару, який завдяки виключенню із виборчих списків да Сілви очолив президентський рейтинг.

"Ele Nao!", тобто "Не він!", - заявляли жінки в багатьох бразильських містах і по всьому світу, в тому числі в Дубліні, Парижі, Будапешті і Бейруті.

Открытый источник

І їх можна зрозуміти: 63-річний кандидат у президенти від Соціально-ліберальної партії вже зажив слави "другого Трампа". Він:

- вихваляє Піночета і хунту, що правила Бразилією до 1985 року, мовляв, військові диктатури у Латинській Америці правильно робили, що катували і вбивали політичних опонентів;

- з презирством ставиться до захисників прав жінок і сексуальних меншин, відповідно проти абортів і укладення одностатевих шлюбів;

- ображає у своїх промовах іммігрантів і національні меншини, однозначно проти присутності їх у країні.

Жаіру Болсонару Открытый источник

Бразильські політологи пояснюють велику популярність Болсонару тим, що він здобув підтримку мільйонів євангельських християн, які вітають прагнення політика заборонити аборти, а також тих людей, які втомилися бачити на чолі країни політиків з Партії трудящих.

Крім того, на початку вересня Болсонару був серйозно поранений: на одній з передвиборчих зустрічей його вдарив ножем ліворадикал. Внаслідок цього він майже місяць пробув на лікарняному ліжку, що, на думку політологів, також зіграло на руку політику - суперники з етичних міркувань утримувалися від жорстких висловлювань на його адресу.

Підтримка більшості ще не перемога

Тим не менше підтримка більшості за результатами передвиборних опитувань зовсім не означає перемогу.

Як відомо, вибори президента в Бразилії відбуваються у два тури. Громадяни можуть висувати свої кандидатури на пост глави держави та брати участь у загальних виборах, які проводяться в першу неділю жовтня.

Якщо кандидат отримує понад 50% голосів виборців, він або вона оголошується обраним. Якщо 50-відсотковий поріг не проходить жоден кандидат, другий раунд голосування проводиться в останню неділю жовтня.

У другому турі можуть брати участь лише ті два кандидати, які отримали найбільшу кількість голосів у першому турі. Переможець другого туру стає президентом Бразилії.

На початку останнього передвиборчого тижня, згідно з результатами опитування компанії Datafolha, Болсонару в першому турі набрав 28%, його головний конкурент, представник вже неодноразово згаданої Партії трудящих Фернандо Адад, - 22% голосів.

Открытый источник

Політологи вважають, що Болсонару цілком може виграти в першому раунді президентських перегонів, але понад 50% голосів виборців йому навряд чи вдасться роздобути. Все через ті ж протести бразилійок.

До речі, кому з кандидатів на пост глави держави вони віддадуть свою перевагу, є головною інтригою майбутніх виборів у Бразилії та може вплинути на їхній перебіг.

У другому ж турі якщо все-таки вийдуть Болсонару і Аддад, Datafolha прогнозує перемогу останнього: за кандидата від Партії трудящих - 45% голосів, за кандидата від Соціально-ліберальної партії - 39%.

Логіка проста: Аддад прямо заявляє, що представник да Сілви і прихильники екс-президента можуть його підтримати; як представник лівих поглядів, він лояльно ставиться до ЛГБТ, прав людини і жіночого руху (в дусі #metoo) – це може привабити противників Болсонару; обіцяє нові робочі місця, пом'якшення покарання за зберігання наркотиків і ускладнення процедури придбання та зберігання вогнепальної зброї, що також є важливими питаннями для бразильських виборців.

Справедливості заради варто додати, що всього на виборах президента Бразилії в 2018 році подано 13 кандидатів. Крім вже названих: Мішель Темер (Партія бразильського демократичного руху, нині виконувач обов'язків президента), Сіро Гомес (Демократична робітнича партія), центрист Джеральд Алкмін (Бразильська соціал-демократична партія), Марина Сілва (Сталий рух, інтереси пов'язані переважно з екологією), близький до Темера Енріке Мейреллес (міністр фінансів, Партія бразильського демократичного руху), Альваро Дибас (Подемос), Капрал Даціоло (Патріоти), Гільєрме Булос (Соціалізм і свобода), Жуан Амоедо (Нова партія), Жуан Вісенте Гуларт (Вільна Батьківщина), Жозе-Марія Еімаел (Християнські демократи), Віра Лусія (Об'єднана соцпартія).

Ще кілька слів про Бразилію

Бразилія - найбільша держава Південної Америки, посідає п'яте місце серед країн світу за площею (8,5 млн кв. км) і чисельністю населення (209 млн).

Більшість її громадян - білі та парду (бразильці змішаного походження; на обидві групи припадає приблизно по 45% жителів), 8,6% становлять чорношкірі. 65% населення - католики, що робить Бразилію найбільшою католицькою країною світу, 22% - протестанти.

Державна мова - португальська.

Діє Конституція 1988 року з останніми змінами від 2017 року.

Держава має федеративний устрій (її територія поділяється на 26 штатів і столичний округ - місто Бразиліа), за формою правління - президентська республіка. Главою держави і виконавчої влади є президент. Законодавча влада належить Національному конгресу.

Нині країна пребуває в дійсно кризовій ситуації: з одного боку, показники ВВП на рівні 1,6%, висока інфляція (4.2 у серпні) і дефіцит бюджету, що зростає, з іншого – зростання матеріальної нерівності, сплеск злочинності (понад 60 тис. убивств на рік), 13 млн безробітних. Фактично вона продовжує боротися за виживання.

Тому загальні вибори в 2018 році вкрай важливі для Бразилії.

Але вони важливі й у геополітичному сенсі. У першу чергу, результати голосування цікаві США. Для адміністрації Трампа і впливових республіканців грає роль підтримка Бразилії в регіоні – зокрема, щодо питання Венесуели. Вибори в Бразилії, ймовірно, визначать, чи отримає Трамп нового союзника або супротивника (зокрема, в ізраїльському питанні).

Мілітаристський Болсонару, його риторика законності і правопорядку подобається Трампу (як йому подобається риторика Володимира Путіна або Родріго Дутерте). Експерти вважають, що Болсонару знайде спільну мову з Трампом, як популіст з популістом.

Глобалістів не влаштовують ні Болсонару, ні луллісти: правий кандидат орієнтується на прямий діалог з Трампом та ізраїльське лобі; ліві керівники перешкоджали входженню в Бразилію американським нафтовим компаніям – наприклад, ExxonMobil і Chevron і посилювали зв'язки з Китаєм (договір з Sinopec). Саме тому західні мейнстрім-медіа критикують і Болсонару, і Аддада.

Але за фактом Болсонару більш проатлантистський, ніж може здатися, а Аддад - більш системний. Сценарії з Болсонару можуть бути різними - "другий Трамп" або ж ухил у глобалізм - але орієнтири на США та Ізраїль видно вже тепер.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів