Конституційний суд проти: Як провалився "антибандерівський" закон Польщі

В епопеї про польський закон Нацпам'яті новий виток сюжету

112.ua

Про існування Інституту національної пам'яті весь світ дізнався взимку 2018 року. Тоді, 26 січня, в рамках змін до закону про цей Інститут було ухвалено законопроект про заборону так званої "бандерівської ідеології".

У четвер, 17 січня вже 2019 року, Конституційний суд Польщі визнав ці правки незаконними. Але за цей рік введена заборона встигла наробити багато шуму. Розбираємося, як це було.

"Бандерівська ідеологія" поза польського закону

Сам закон "Про Інститут національної пам'яті – Комісії з розслідування злочинів проти польського народу" ухвалили ще 18 грудня 1998 року для того, щоб регулювати діяльність самого Інституту національної пам'яті. Фактично він являє собою комісію з розслідування нацистських і комуністичних злочинів проти громадян Польщі, які було вчинено з 8 листопада 1917 року по 31 липня 1990 року. Основою діяльності є так звана "теорія двох окупацій" - нацистської і радянської.

Внесення правок до закону "Про Інститут національної пам'яті" ініціювала політична партія Kukiz'15, біля керма якої стоїть Павел Кукіз. "За" проголосувало 279 депутатів із 414, зокрема й деякі представники польської опозиції.

Самі правки теж мають окрему історію. Партія Kukiz'15 надала свій законопроект ще у 2016-му, але його заморозили. "Розтанути" він мав у листопаді 2017-го, його було навіть внесено до порядку денного, але в останній момент з неї вилучено. Офіційної інформації не надходило, але, за даними польських ЗМІ, зроблено це було для того, щоб не вносити ще більшу напруженість у стосунки Польщі та України. Ба більше, президент Польщі Андрій Дуда саме збирався нанести візит своєму колезі в Києві.

У чому полягали скандальні поправки

Сенат Польщі затвердив закон 1 лютого 2018 року. Розрив у голосуванні був більш ніж переконливий: 57 сенаторів "за", 23 "проти", ще двоє утрималися.

Законом вводилося штрафи і позбавлення волі строком до трьох років за ряд публічних дій:

- заборонялося використання вислову "польські табори смерті" при описі концтаборів, що існували на польській території;

- заборонялося висловлювання про те, що Польща є співучасником нацистської Німеччини в її злочинах, зокрема заборонялося будь-яке звинувачення Польщі у причетності до Голокосту;

- заборонялося пропаганду "бандерівської ідеології". Також під заборону потрапило заперечення злочинів "українських націоналістів".

"Злочинами українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з Третім рейхом, є акти, вчинені українськими націоналістами в 1925–1950 рр., із застосуванням насильства, терору або інших форм порушення прав людини стосовно окремих осіб або груп населення", - позначали в поправках до закону.

Крім цього, згідно із законом, "злочинами українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, є також участь у знищенні єврейського населення і геноцид громадян Польської Республіки в районах Волині та Східної Малопольщі". 

Україна, Ізраїль і всі-всі-всі

Після того як 7 лютого 2018 року президент Польщі Дуда підписав закон, обурення, яке й до цього зростало в міжнародному співтоваристві, буквально вибухнуло. Автори законопроекту, прем'єр-міністр і президент Польщі по черзі намагалися щось донести і якось виправдатися, але це не рятувало.

Різка реакція була від Ізраїлю. Прем'єр-міністр Біньямін Нетаньягу закликав Польщу змінити формулювання закону, звинувативши польські власті в спробі переписати історію.

"Ми нетерпимі до спотворення істини, переписування історії або заперечення Голокосту", - підкреслив він.

Опозиціонери Ізраїлю, своєю чергою, зажадали вислати посла Польщі з Ізраїлю.

США висунули Польщі ультиматум і заморозили всі зустрічі на вищому рівні до вирішення спору. Рекс Тіллерсон, який на той момент обіймав посаду державного секретаря США, заявив, що запровадження цього закону негативно вплине на свободу слова і наукові дослідження. Також у Штатах наголосили, що вкрай розчаровані підписанням цього закону.

Не отримав схвалення закон і з боку Євросоюзу. Голова Європарламенту поляк Дональд Туск зазначив, що документ шкодить інтересам та іміджу Польщі.

В ОБСЄ, своєю чергою, висловили стурбованість польським законом. Також в організації вважають, що закон є "непропорційним обмеженням свободи вираження поглядів".

Звісно, в Україні не стали відмовчуватися. У негативному ключі висловлювалися і президент Порошенко, і глава МЗС Клімкін, і віце-прем'єр міністр Розенко.

Зокрема, Порошенко заявив, що заборона "пропаганди бандеризма" є необ'єктивною і категорично неприйнятною. На думку президента України, жодне політичне рішення не може змінити історичної правди.

"Ухвалений закон не відповідає принципам стратегічного партнерства між Україною та Польщею", - наголосив український лідер.

Позиція Польщі

Після ухвалення закону і подальшої критики Польща зайняла оборонну позицію. Спочатку на захист виступили в МЗС Польщі, назвавши скандал, що вибухнув, "успіхом польської дипломатії".

Але стійкості надовго не вистачило, і голова постійного комітету Ради міністрів Польщі Яцек Сасіна заявив про готовність обговорити закон з Ізраїлем і США.

Після цього в хід пішли роз'яснення. За словами голови Ради міністрів Польщі Матеуша Моравецького, зміни до закону про Інститут нацпам'яті потрібні були для того, щоб протидіяти брехні щодо приписування злочинів проти євреїв невинним людям.

Тиск на Польщу посилювався, і 27 червня 2018 року сейм Польщі ухвалив зміни до оновленого закону. Депутати скасували статтю, яка передбачала кримінальну відповідальність за приписування полякам злочинів нацистів. Проте термін "українські націоналісти" так і залишився в законі.

Конституційний суд Польщі розглядав поправки, ухвалені 26 січня, майже рік і виніс свій вердикт 17 січня 2019 року.

"Конституційний трибунал постановив сьогодні, що положення поправки до закону про Інститут національної пам'яті в частині, що стосується злочинів українських націоналістів, є неконституційними", - йдеться в повідомленні.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд зазначив, що в законі немає уточнення з приводу того, як розуміти термін "українські націоналісти".

Крім цього, суд визнав неконституційним і термін "Східна Малопольща" як неточний. У міжвоєнний період історії Польщі так називали території нинішніх Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей України та Підкарпатського воєводства Польщі.

Джерело: 112.ua

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>