banner banner banner

Християни східного обряду відзначають Різдвяний Святвечір

Святвечір - останній день Різдвяного посту

news.mail.ru

Останнім часом Україна офіційно святкує два Різдва. У християн західного обряду Різдво настало 25 грудня.

Православні східного обряду сьогодні, 6 січня, святкують різдвяний Святвечір - переддень Різдва. 

Різдво Христове 7 січня відзначають усі українські православні церкви, більшість українських євангельських християн, Єрусалимська, Російська, Сербська і Грузинська православні церкви, стародавні монастирі на Афоні, а також християни східного обряду - греко-католики, Вірменська апостольська церква, деякі групи протестантів і коптська церква.

За біблійною оповідкою, цього дня у Віфлеємі в хліві Діва Марія народила Ісуса Христа. Першими, хто привітав новонародженого, були пастухи. Пізніше до немовляти прийшли волхви-мудреці зі Сходу.

Святвечір — останній день Різдвяного посту. Традиційно цього дня можна було їсти лише так зване сочиво — розмочені зерна пшениці з медом і фруктами. Ця традиція і дала назву святу (Святвечір - рос. "Сочельник").

У Різдвяний святвечір до вечірньої зірки, тобто до вечірніх співів за богослужінням "Волхви ж із зіркою подорожують", нічого не їдять і навіть не сідають за стіл. З появою на небі першої зірки, яка сповістила колись волхвів про народження Христа, можна починати святкувати.

Всі члени родини у Святвечір мають бути вдома. Кажуть, якщо цієї ночі десь заночувати, то весь рік блукатимеш світом. Не можна і сваритися в цей день, а навпаки, треба помиритися з ворогами, щоб у новому році було мирно і в хаті, і поза нею. Не можна було проганяти бездомних, бідних, самотніх, адже сам Бог міг завітати на вечерю в образі бідняка. Присутність такого гостя навпаки вважали доброю прикметою, і господарі намагалися йому догодити.

Наші пращури напередодні Різдва вносили в хату оберемок соломи і сіна. Солому розстеляли на підлозі, а сіно ділили на дві нерівні частини: меншу клали на стіл, а з більшої робили стіг під столом. Зверху на сіні ставили черепок із тліючим вогником, де курився ладан. Господар і господиня з новоспеченим святковим хлібом, медом і маком обходили двір і комори, обкурюючи їх ладаном.

Також на столі ставили дідуха - майстерно вив'язаний житній або вівсяний сніп, прикрашений різнобарвними стрічками, цукерками, паперовими квітами, кетягами калини, - попередник новорічної ялинки. У народній свідомості він символізує продовження роду і примноження достатку. Під скатертиною належало розкласти обереги: часник - щоб не наближалася до будинку нечиста сила, зерно - щоб був добрий урожай, а також гроші - щоб добробут в оселі тримався.

Дідухи Фото з відкритих джерел

Невід'ємним атрибутом святкування Різдва в Україні є колядки, в яких славлять новонародженого Христа. Колядники йдуть від будинку до будинку, сповіщаючи благу вістку - народження Божого дитяти. У всіх храмах відбуваються святкові різдвяні літургії. За святковим столом збирається вся родина, вітаючи одне одного словами: "Христос народився! Славімо його!".

Фото з відкритих джерел

Після вечері, яка могла тривати до чотирьох годин, не можна було лягати спати, тому що вважалося, що проспиш Царство Небесне. Під ранок, після третіх півнів, коли все погане не має сили, господар міг заснути, і то напоготові, одягненим.

Наші предки вірили, що якщо 7 січня до будинку першим увійде чоловік або хлопчик, то господарство буде щасливе, і буде горе, якщо першою з'явиться жінка.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Loading...


Новини за темою

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>