Ікра і повії від Азербайджану: Про що ми дізналися зі звіту про корупцію у ПАРЄ

Одним із ключових фігурантів звіту є Педро Аграмунт – колишній голова ПАРЄ та доповідач щодо Азербайджану

Президент Азербайджану Ільхам Алієв в ПАРЄ Фото з відкритих джерел

Низка колишніх і нинішніх членів Парламентської асамблеї Ради Європи з великою долею вірогідності отримували хабарі від представників влади Азербайджану. Такі висновки зробила незалежна слідча група, яка 22 квітня опублікувала 200-сторінковий звіт. У ПАРЄ вже вдалися до низки термінових заходів. Про що ж йдеться у звіті і якими можуть виявитися наслідки – розбираємося далі.

Коли і для чого було створено слідчу групу

Обвинувачення в корупції на адресу членів ПАРЄ почали лунати ще в 2012 році, коли некомерційна організація European Stability Initiative (ESI) опублікувала перший звіт, в якому стверджувалося, що європейські політики отримували коштовності, килими та чорну ікру (так звана "ікорна дипломатія") від азербайджанської влади в обмін на схвальні доповіді про стан демократії в цій країні. Згодом були й інші розслідування (зокрема, OCCRP писав про фіктивні компанії у Великій Британії, які Азербайджан використовував для відмивання грошей, які йшли на підкуп європейських політиків).

Асамблея кілька років ігнорувала ці звинувачення, доки у 2015 році прокуратура Мілана не порушила кримінальну справу проти італійського депутата ПАРЄ Луки Волонте (його звинуватили в отриманні 2 млн євро від члена азербайджанської делегації). Низка депутатів ПАРЄ вимагала від тодішнього президента Педро Аграмунта розпочати незалежне розслідування в асамблеї, однак він всіляко затягував цей процес. А скандал із самим Аграмунтом та його поїздкою до Сирії у російському літаку тільки підкинув дров у багаття. У 2017 році в ПАРЄ зрештою погодилися на створення зовнішньої слідчої групи. До її складу увійшли троє суддів у відставці: Ніколас Братца (колишній президент Європейського суду з прав людини), Жан-Луї Брурьє (французький суддя, відомий резонансними рішеннями у справах щодо тероризму) та Елізабет Фура (колишня суддя ЄСПЛ, нині – шведський омбудсмен).

Що виявила комісія під час розслідування корупції в ПАРЄ

Системний зовнішній вплив на документи та рішення ПАРЄ на користь Азербайджану.

За словами свідків, коли у ПАРЄ ухвалювали рішення щодо Азербайджану, зали були надзвичайно переповненими. Крім того, спостерігалося просування інтересів цієї країни в окремих комітетах асамблеї.

Моніторинговий комітет. Тут не раз виникали "нюанси" щодо призначення доповідача щодо Азербайджану. Одним з яскравих прикладів було призначення Дебоно Греча (Мальта), хоча від початку його місце мала б зайняти Ліз Крістофферсен (Норвегія), однак її кандидатуру було відхилено "прибічниками Азербайджану" (серед яких і Аграмунт), які зрештою просунули "свою людину". Після Греча одна з кандидаток відмовилася замінити його на посаді, оскільки її переконав у цьому Аграмунт, який згодом (з 2010 по 2015 рік) сам став співдоповідником.

Після призначення Аграмунта главою ПАРЄ співдоповідачем щодо Азербайджану став Агустін Конде (від Іспанії), який ніколи не відвідував цієї країни, але підтримував владу. Згодом (у 2016) було призначено Чезара Флоріна Преда (від Румунії), який також дуже підтримував азербайджанську владу. Він кілька разів відвідував країну (зокрема, коли там відбувалася гонка Формула-1), іноді разом з родиною, в рамках однієї з місій брав із собою сина. Мав офіційні зустрічі з керівництвом країни, куди не допускав представників секретаріату ПАРЄ.

Комітет з прав людини. Ален Дестекс (Бельгія), голова комітету, відвідував у 2017 році Азербайджан для прояснення ситуації з політв’язнями, також зустрічався наодинці з президентом Ільхамом Алієвим (і главою АП) і, знову ж таки, не дотримувався рекомендацій секретаріату щодо зустрічей. Цікавим фактом свідки називають його прохання до членів секретаріату робити рукописні нотатки про візит і віддати йому. На їх основі він зробив звіт, написаний поганою французькою мовою, що є дивним для носія мови. На підставі звіту у секретаріаті було складено доповідь (далеку від жорсткої), однак Дестекс вніс і туди низку змін, де хвалив владу Азербайджану за боротьбу з бідністю, забезпечення релігійної терпимості і подавав в іншому світлі ситуацію з політв’язнями в країні, а вимоги до влади були досить слабкими.

Комітет з політичних справ та демократії. Доповідач Роберт Вальтер (Велика Британія) готував звіт щодо Нагірного Карабаху. Для цього він відвідав Азербайджан, до Вірменії його не пустили через начебто антивірменські заяви. Також зазначалося, що його дружина (громадянка Туреччини) мала в Азербайджані бізнес. Таким чином, йому закидають конфлікт інтересів під час роботи над доповіддю. Сам він всі звинувачення відкидав, водночас розповідав про наближеність до президента Алієва члена російської делегації ПАРЄ Леоніда Слуцького, який отримав навіть від нього медаль.

Загалом, за свідченнями, після візитів до Азербайджану посадовців ПАРЄ звіти та доповіді зазнавали суттєвого впливу, звісно ж, на користь цієї держави.

"Ікряна дипломатія": Які подарунки отримували члени ПАРЄ від Азербайджану

Низка свідків (як депутатів, так і членів ПАРЄ) розповіли про подарунки, які їм доводилося отримувати від влади Азербайджану. Найбільш поширеними з них були чорна ікра та килими.

ікряна дипломатія З відкритих джерел

Наприклад, у 2017 році, коли в Азербайджані відбувався Всесвітній форум з прав жінок та конференція з міжкультурного діалогу, членам ПАРЄ покрили всі витрати – від проживання у п’ятизіркових готелях до розваг. Низка депутатів вирушала до Баку навіть разом із членами сім’ї чи друзями. Тоді для подарунків було відведено окрему кімнату – з килимами, шарфами та сувенірами.

Маленькі килими роздавали посадовцям нижчого рівня, великі – вищим у чині. У Баку літак був наповнений подарунками для тих, хто відвідав президента Алієва. А голова азербайджанської делегації ПАРЄ Самед Сеїдов роздавав невеликі подарунки - такі, як банки з ікрою.

Ікру (а часом і коньяк) Азербайджан надсилав до ПАРЄ ще навіть до вступу країни до РЄ. Зокрема, колишній генсек ПРЄ Войцех Савицький згадує, що дуже важко було відмовитися від таких коробок, тому після сесії співробітники асамблеї влаштовували ікорні сніданки. Один із посадовців Венеційської комісії теж мав подібний досвід під час місії в Баку (2003 чи 2004 рік), однак ікра тоді виявилася зіпсованою.

За даними слідчого органу, за весь час було задекларовано тільки шість випадків отримання подарунків чиновниками ПАРЄ (серед яких шарф, наручний годинник та картина від РФ для Аграмунта).

Серед незадекларованих подарунків, отриманих з боку Азербайджану, були книги, ручки, золотий ланцюжок з перлами, алмази, запрошення на концерти чи кінні шоу.

Під час візиту лорда Девіда Рассела-Джонстона до Азербайджану його готельний номер просто-таки завалили подарунками. Здивований, він попросив відправити до Страсбурга лише четверту частину дарунків.

Були й більш пікантні пропозиції. Зокрема, кілька співробітників ПАРЄ розповідали, що азербайджанські лобісти розхвалювали їм азербайджанських дівчат, натякаючи на секс-послуги. Доходило й далі пропозицій: під час офіційних візитів до Баку в готельні номери євродепутатів неодноразово заходили оголені дівчата з цілком конкретною метою. Однак всі свідки запевняють, що від секс-послуг відмовилися.

Цікаво, що більшість депутатів, які й приймали подарунки з боку Азербайджану, не декларували їх. У деяких випадках сповіщали про це національні парламенти, а не ПАРЄ. Більшість із них стверджують, що брали  подарунки як прояв люб’язності, адже деякі з них мали культурний елемент, до того ж вони не хотіли образити представників влади Азербайджану.

Лобізм в ПАРЄ "по-азербайджанськи"

Слідчий орган отримав докази, які підтверджують факти лобістської діяльності ззовні на користь Азербайджану в ПАРЄ. Зокрема, таке лобіювання стосується використання різних форм переконань, спрямованих на депутатів, щоб діяти на користь цієї країни. Річ у тому, що за правилами ПАРЄ до сесійної зали можуть заходити навіть після відставки ті депутати, які в минулому обіймали в асамблеї вагомі посади. Таким чином, було помічено багаторазове використання перепусток низкою екс-парламентарів, яких вважають лобістами Азербайджану.

Ключовою фігурою в цьому контексті називають колишнього депутата Бундестагу, члена ПАРЄ з 1999 по 2010 рік Едуарда Лінтнера. Зазначається, що з 2012 по 2014 рік німецькому політику через зареєстровані у Великій Британії підставні фірми було перераховано понад 819 тис. євро з Баку. Водночас сам Лінтнер стверджує, що отримав гроші від розташованої в Баку неурядової організації. Підтримував Азербайджан, їздив часто туди незалежно від ПАРЄ.

Стеф Горіс - колишній депутат Бельгії в ПАРЄ (1999-2007). Його часто бачили в будівлі асамблеї, коли обговорювалося питання Азербайджану, активно виступав за непідтримання доповіді Штрассера щодо політичних в’язнів в Азербайджані. Серед інших лобістів згадують Яакко Лааксо (Фінляндія), Карін Уолдсет (Норвегія), Ліндблад Горан (Швеція).

За просування інтересів Азербайджану лобісти отримували винагороди.

Докази корупції в ПАРЄ

За словами свідків, у ПАРЄ існувала система розподілення коштів. Зокрема, Лааксо роздавав банкноти по 500 євро, а Горіс відповідав за роздачу конвертів з грошима в середині Європейської народної партії. Також Азербайджан начебто "дякував" конвертами депутатам за вибори високопосадовців Ради Європи.

Слідчий орган має серйозні підстави підозрювати в корупції Аграмунта, Волонте, а також депутатів-посередників з Азербайджану: Ельхама Сулейманова та Мусліма Магомедова. Зокрема, за даними свідків, "брудне лобіювання" здійснювалося через Адміністрацію президента Азербайджану, а відповідальною особою був Сулейманов, у якого на ці потреби зберігалося 30 млн євро. Також, за словами свідків, гроші до Страсбурга передавали й азербайджанськими студентами, яких відправляли за кордон за урядовою програмою. Їх змушували перевозити до 10 тис. євро готівкою, потім кошти забирав Сулейманов і перерозподіляв між членами ПАРЄ.

Сулейманов часто зустрічався з членами ПАРЄ поза приміщенням Ради Європи, а вечорами навідувався до їхніх готельних номерів.

Місце Аграмунта в корупційних схемах Азербайджану

Ще будучи доповідачем щодо Азербайджану, Аграмунт неодноразово відвідував країну, після чого писав досить схвальні звіти.

Педро Аграмунт LB.ua

Він неодноразово зустрічався з Алієвим "за зачиненими дверима", нічого не повідомляючи комітету, відвідував політв’язнів в Азербайджані, відкрито підтримував відносини з владою. Якось він прибув до Азербайджану на два дні раніше від делегації.

Крім того, за словами свідків, Аграмунт вносив правки у доповідь на прохання глави азербайджанської делегації Самеда Сеїдова (ця інформація має бути конфіденційною).

Часом його коментарі до звітів було написано ідеальною англійською (це викликало подив, бо він іспанець), а самі звіти часто перероблялися ним (що було незвичною практикою). Крім цього, Аграмунт зривав дедлайни для доповідей про стан із політв’язнями в Азербайджані, а також ігнорував ініціативи щодо оголошення заяви про засудження дій офіційного Баку у цьому питанні.

Обрання його головою ПАРЄ, за словами свідків, було не чим іншим, як корупційною схемою. Зокрема, представник української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв свідчив, що до нього перед від’їздом на осінню сесію 2013 року приїхав президент SOCAR Україна Ельчин Мамедов, який пропонував хабара за голос на користь Аграмунта.

У ПАРЄ Аграмунта часто бачили з великими сумами готівки, що також не могло не привернути уваги.

Хто опинився під підозрою

За словами президента Асамблеї Мікеле Ніколетті, у звіті про корупцію йдеться про п’ятьох чинних членів ПАРЄ: Педро Аграмунта (Іспанія), Флоріана Преду (Румунія), Штефана Шеннаха (Австрія), Самеда Сеідова (Азербайджан) та Жорді Шуклу (Іспанія).

Загалом у звіті названо 17 прізвищ, щодо яких достатньо доказів, що вони порушили етичні норми ПАРЄ. Чотирьох "цілком обґрунтовано" підозрюють у корупційних діях: Аграмунта, Волонте, двох депутатів-посередників з Азербайджану: Сулейманова та Магомедова.

Висновки і рекомендації слідчої групи

- Проблеми з корупцією в ПАРЄ не обмежуються одним Азербайджаном (у звіті побіжно згадуються також Вірменія, Казахстан, Монако, Угорщина, Росія, Туреччина та Україна), однак через брак часу увагу було зосереджено саме на ньому.

- Є багато підстав вважати, що Волонте, Сулейманов, Мамедов займалися діяльністю корупційного характеру. Щодо Аграмунта в цьому контексті є "сильна підозра". Зазначені особи серйозно порушили кодекс поведінки ПАРЄ.

- У ПАРЄ була група осіб, яка діяла на користь Азербайджану. При цьому доказів того, що ці особи входили до єдиної організованої структури, виявлено не було.

- Щодо виборів в Азербайджані. У деяких колишніх та нинішніх членів ПАРЄ був конфлікт інтересів, однак доказів неналежної поведінки знайдено не було.

- Депутати ПАРЄ та члени секретаріату отримували різні подарунки з боку Азербайджану, однак більшість із них були символічними і їм не було надано особливого значення. Також не вдалося встановити, що якийсь конкретний подарунок було вручено в обмін на конкретну дію чи рішення. Єдиним документованим підтвердженням у цьому плані стали документи, викладені в італійській кримінальній справі проти Волонте.

- Встановлено два способи фінансового впливу на діяльність ПАРЄ щодо Азербайджану: оплата роботи лобістів (колишніх членів асамблеї), корупційні дії в обмін на будь-які види діяльності на користь Азербайджану.

У зв’ язку з цим орган пропонує ПАРЄ: уточнити керівні принципи подальшого спостереженнями за виборами у країнах (спостерігачі мають дотримуватися етичної частині); зробити більш прозорим процес отримання подарунків або інших вигод членами ПАРЄ (вносити до декларацій), а також зробити більш прозорим призначення доповідачів та процес голосування у комітетах; будь-яка спроба фальсифікації під час голосування має піддатися санкціям тощо.

Що далі: Початок великого скандалу?

За даними опитаних свідків (а їх було понад 50), подарунки та різного виду винагороди (іноді навіть гроші) зіграли певну роль у процесі ухвалення рішень щодо Азербайджану. Слідчі скаржаться, що провести ретельне розслідування їм не вдалося, оскільки низка ключових фігур (наприклад, Аграмунт) відмовлялися свідчити. Тому звіт опубліковано з метою, щоб відповідні органи влади РЄ розібралися з викладеними твердженнями на власний розсуд.

Відразу після оприлюднення звіту Бюро ПАРЄ попросило депутатів, які фігурують у ньому, негайно припинити свою участь у роботі асамблеї. Бюро також закликало комітет із питань правил процедури, імунітетів та інституційних питань розглянути варіанти дій щодо чинних та колишніх членів ПАРЄ, яких підозрюють у корупції.

26 квітня у ПАРЄ відбудуться термінові дебати, під час яких обговорять цей звіт. Водночас уже відомо про першу жертву цього корупційного скандалу. Як пише "Європейська правда", президент групи Європейської народної партії в ПАРЄ Чезар Флорін Преда "на час розслідування" припинив виконання обов’язків. Очікується, що замість нього групу очолить кіпріотка Стелла Кіріакідес.

Постпред України в Раді Європи Дмитро Кулеба наголошує, що оприлюднений документ не є частиною кримінального провадження або розслідування, а є внутрішнім документом асамблеї. "Тому тепер найцікавіше, власне, що робитиме асамблея, якою буде реакція, що робитимуть люди, згадані в цьому документі, які нові факти будуть спливати. Я думаю, що це початок великого скандалу, який викличе додаткові заворушення всередині Парламентської асамблеї та політичне протистояння", – заявив він, при цьому додавши, що жодних санкцій щодо членів ПАРЄ насправді не передбачено, є лише етичні стандарти.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів