Дожартувались до високих посад: П'ять відомих коміків, які досягли успіху в політиці

Та ні, ми не жартуємо. Прикладів успішних у політиці коміків, насправді, досить. Утім, і неуспішних спроб теж вистачає. І про них ми теж згадаємо у цьому тексті

З відкритих джерел

Володимир Зеленський йде в президенти України. Минуло вже два тижні з моменту його офіційного оголошення, але ця новина продовжує активно обговорюватися.

При цьому активні учасники обговорення, як завжди, розділилися на два основні табори – категоричні противники і категоричні прихильники цього рішення.

Прихильники заявляють, що Володимир Зеленський – це "наш Рональд Рейган" (маючи на увазі колишнього актора, що став згодом президентом США), підкреслюють, що він "нове обличчя", тощо.

Новини за темою: Вибори-2019: Як голосувати не за місцем прописки

Противники стверджують, що комік – це не варіант для президента країни й успіху він на цій посаді не доб'ється.

Конкретно на персоні Володимира Зеленського ми сьогодні не будемо зупинятися. Однак зануримося в історію і подивимось, чи можуть коміки домагатися успіху в політиці. І чи були вже такі випадки.

Перша історія у нас про коміка, який неабияк налякав рівнем своєї підтримки іменитих суперників на виборах президента Франції.

Колюш

Колюш З відкритих джерел

Знайомтеся, Мішель Колуччі. Він же Колюш.

Знаменитий французький комік несподівано для багатьох пішов у політику восени 1980 року. Тоді він оголосив, що братиме участь у президентських виборах.

Багато хто очікувано сприйняв заяву коміка як жарт. У підсумку вона виявилася зовсім не жартом.

Особливо не до жартів стало, коли пішли перші опитування, згідно з якими за Колюша були готові голосувати не менше 11% французів.

Тут відразу варто уточнити бекграунд Колюша. Так би мовити, для розуміння ситуації. На момент свого висунення Мішель Колуччі був дуже популярним у країні завдяки своїм п'єсам і скетчам, в яких він знущався над різними політиками. Окрім того, він був актором Théâtre du Gymnase і співзасновником культового театру Café de la Gare, в якому виступали різні майбутні знаменитості (типу Жерара Депардьє).

У грудні 1980 році в Journal du Dimanche було опубліковано опитування, де рейтинг Колюша досягав 16%.

Інше опитування, соцслужби ifop станом на кінець року – у Колюша 11%, у президента д'Естена – 32%, у соціаліста Міттерана – 18%, у комуніста Марше – 14,5%.

Таким чином, кандидати від лівих почали сприймати Колюша серйозно. Наприклад, у соціалістів були стурбовані тим, що комік відбере голоси у Міттерана, тим самим не допустивши того у другий тур.

У комуністів було проведено внутрішнє опитування, за яким Колюш виявився популярнішим, ніж Марше.

Колюша просили знятися з виборів, він відмовлявся. У підсумку проти нього розгорнули повноцінну кампанію, в тому числі використовуючи погрози. Це подіяло, і комік заявив, що знімає свою кандидатуру.

Пізніше він закликав голосувати за Франсуа Міттерана.

Друга історія – про коміка, у якого вийшло стати президентом.

Джиммі Моралес

Джиммі Моралес З відкритих джерел

Знайомтеся, Джиммі Моралес. З січня 2016 року він президент Гватемали.

Моралес народився в бідній родині євангельських християн, рано втратив батька, а в дитинстві займався торгівлею бананами.

Він разом зі старшим братом Семюелем протягом 15 років створював комедійне шоу Moralejas. У ньому брати грали різні скетчі, в тому числі зображували простих селянських хлопців Ніто і Нето.

У 2011 році Моралес почав політичну кар'єру, під час якої встиг змінити кілька рухів.

У 2015 році на тлі великих корупційних скандалів усередині країни він висунув свою кандидатуру на посаду президента Гватемали. І переміг з гаслом "не корумпований, не злодій".

Новини за темою: Вибори президента України: Календар основних дат

Щоправда, потім у нього трапилися проблеми, пов'язані якраз із корупцією. Точніше не так у нього, а в його найближчого оточення.

У січні 2017 року у справі щодо корупції заарештували брата і радника президента Семюеля і сина Хосе. Далі були протести і вимоги відставки президента, звернення прокурора до суду і парламенту з приводу зняття недоторканності з Моралеса…

Проте все це результату не принесло. І Моралес все ще президент Гватемали.

Третя історія – про коміка, який зміг стати прем'єр-міністром.

Мар'ян Шарец

Мар'ян Шарець zik

Знайомтеся, Мар'ян Шарец. З вересня 2018 року він прем'єр-міністр Словенії.

Раніше Шарец працював на телебаченні в жанрі політичної сатири, висміюючи тодішніх керівників країни.

До того ж жителям Словенії він запам'ятався в образі буркотливого жителя провінції.

У 2010 році Шарец прийшов у політику. І відразу здобув свою першу перемогу – на виборах мера 12-тисячного Камніка. У 2014 році він був переобраний на свою посаду з результатом у 64% голосів.

Через три роки, у 2017-му він вже брав участь у президентських виборах, відразу пробившись у другий тур, але в підсумку програв.

Утім, Шареца це не дуже збентежило. На дострокових виборах у парламент Словенії в 2018 році його партія посіла друге місце (12% голосів), а він очолив уряд.

Четверта історія – про коміків "протесту".

Йон Гнарр і Беппе Грілло

Йонн Гнарр З відкритих джерел

Знайомтеся, колишній мер столиці Ісландії Рейк'явіка Йон Гнарр і засновник італійського протестного руху "П'ять зірок" Беппе Грілло.

Перший – комедійний актор, екс-учасник панк-групи і засновник анархо-сюрреалістичної і відкрито корумпованої (це прямі заяви політичного руху) "Кращої партії", яка виникла на тлі кризи в Ісландії й обіцяла не виконувати свої ж передвиборчі обіцянки.

Другий – комік, актор і блогер, створив протестний рух, який у результаті отримав на парламентських виборах в Італії в 2013 році 25% голосів, а на виборах у 2018 році – перше місце з 32,7% голосів.

Беппе Грілло La Reppublica

Перший – восени 2013 року, на тлі зростання популярності партії оголосив про її розпуск і відмову балотуватися на другий мерський термін.

Другий – все ще у великій політиці, хоча до парламенту не може балотуватися через судимість.

І, нарешті, своєрідний бонус. П'ята історія – про коміка, якому не вдалося перемогти, але країні він капітально запам'ятався.

Лука Максимович

Лука Максимович З відкритих джерел

Знайомтеся, Лука Максимович. Комік, який балотувався на президентських виборах у Сербії в 2017 році. Він програв, але став дуже помітною фігурою.

Для початку уточнимо, що сценічне ім'я Максимовича – Любіша Прелетачевич (від слова "прелетач" - політик-флюгер, який думає тільки про свою вигоду) Білий.

Ще в школі Максимович почав підкорювати YouTube, знімаючи гумористичний серіал, у якому грав гея з сербського містечка.

Навесні 2016 року він разом з друзями створив у місті Младеновац сатиричну партію "Ви не куштували сарму" (сарма – це страва) і брав участь у виборах до міськради.

При цьому обіцянки звучали, наприклад, "найбільш жахливої кампанії в історії з низкою брехливих обіцянок і відродженням марної надії".

Партія в результаті отримала друге місце і 21% підтримки.

Новини за темою: Вибори-2019: Як стати кандидатом у президенти України

На президентських виборах у 2017 році він вів кампанію в образі хіпстера і з програмою "повної баналізації публічного життя". Результат – 9,4% голосів.

Потім були муніципальні вибори в Белграді, де результат вийшов більш скромним – 2,3% голосів.

Але, дуже схоже, що це ще не кінець його політичної кар'єри.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>