Довіра до соціальних мереж вища, ніж до влади: Чому в Індії масово почали вбивати людей шляхом лінчування

Дезінформація через месенджер WhatsApp привела в Індії до збільшення випадків лінчування - за останні кілька днів у країні були вбиті, щонайменше, вісім осіб. Розповідаємо, що про це відомо

Фото з відкритих джерел

Цьогоріч уряд Індії був змушений визнати: країну захлеснула хвиля зґвалтувань і з наругою над жінками і дітьми потрібно боротися ще жорсткіше – аж до страти насильників. Але, як виявилося, це далеко не єдина проблема в державі, яка вимагає негайного вирішення – серед населення з кожним днем набуває все більшого поширення лінчування, і підбурюють громадян до звірячих вбивств без суду і слідства фейкові повідомлення в соцмережах.

Підійшов до дитини – значить маєш померти: За що лінчують в Індії

Один із останніх випадків лінчування стався в Індії у неділю, 1 липня.

Як повідомляє The Hindu, група з семи представників кочового племені ваді вийшла на автобусній зупинці села Раунпада штату Махараштра в центральній частині країни. Один з них, на свою біду, заговорив з дівчинкою, яка гралася неподалік, після чого за кілька секунд групу приїжджих оточила юрба місцевих жителів, понад 30 осіб, у тому числі діти.

Як відзначає BBC, незнайомців запідозрили в намірі вкрасти дитину і почали допит, однак те, що відповідали кочівники, зовсім не влаштувало місцевих жителів і вони пустили в хід палиці та каміння.

Фото з відкритих джерел

Унаслідок нападу натовпу п'ятеро чоловіків були забиті до смерті, життя двох інших вдалося врятувати.

При цьому наголошується, що неабияк дісталося і поліцейським, які приїхали на місце події, щоб зупинити самосуд – четверо правоохоронців також були побиті.

Через кілька днів після цього близько двох десятків місцевих жителів заарештували у зв'язку з підозрою участі в масовому вбивстві, але від цього – не легше, адже убитих до життя це не поверне.

Так і не схоже, щоб громадян дуже лякало покарання за лінчування – окрім цього, за останні дні в різних районах країни через аналогічні підозри загинули ще три особи, а за рік рахунок жертв самосудів йде і зовсім на десятки.

При чому важливо відзначити, що лінчують не лише тих, кого запідозрили у кіднепінгу. Наприклад:

- у квітні натовпом був забитий до смерті чоловік в штаті Таміл-Наду на півдні країни - люди подумали, що він може бути злодієм, тому що безцільно блукав по вулиці;

- у травні лінчували чоловіка в штаті Андхра-Прадеш за те, що той говорив на хінді, а не місцевою мовою телугу;

- у червні двох чоловіків вбили в штаті Ассам тому, що вони зупинили свій автомобіль, аби запитати дорогу.

Довіра до соціальних мереж вища, ніж до влади: Що призвело до моральної паніки в Індії

Моральну паніку в Індії, насамперед, пов'язують з поширенням фейкових повідомлень в месенджері WhatsApp, який користується в державі найбільшою популярністю серед соцмереж.

Якщо всього в країні живе 1,3 млрд людей, то, згідно зі статистикою, 200 млн з них використовують для спілкування цей додаток.

Як відзначає Times of India, найчастіше в месенджері з'являються анонімні повідомленнями, в яких людей попереджають про викрадачів дітей, збирачів органів, грабіжників і тому подібне.

Також непоодинокі повідомлення, спрямовані проти незнайомців, представників інших громад, людей, які говорять іншою мовою, або ще якось відрізняються від більшості.

При цьому підкреслюється, що правоохоронці і вищепоставлена влада не діють.

Проте ця інформація недостовірна.

Якщо ми повернемося до останнього нападу у селі Раунпада, то якраз за кілька днів до цього в WhatsApp був поширений ролик, що попереджає людей про викрадачів дітей. Зокрема, на ньому скутер під'їжджає до групи дітлахів, які граються на вулиці, і одного з дітей забирають.

< iframe width="700" висота="300" src="https://www.youtube.com/embed/q5qdwyZJqzs" frameborder="0" allow="autoplay; encrypted-media" allowfullscreen>

Але, як відзначає The Guardian, з цього ролика була вирізана кінцівка, де мотоциклісти повертають дитину назад і піднімають плакат з написом "Потрібна лише мить, щоб викрасти дитину", — це соціальна реклама волонтерської організації, яка бореться проти кіднепінгу в пакистанському місті Карачі.

Тобто виходить, що люди не можуть відрізнити у соцмережі фейкову інформацію від достовірної.

Засновник індійського сайту з боротьби з фейковими новинами AltNews Пратик Сіна стверджує, що зростання кількості користувачів соціальних мереж стало серйозним викликом для Індії, адже "у деяких місцях цифрова грамотність взагалі близька до нуля".

Так, за інформацією Times of India, на даний момент відомі 13 випадків лінчування в країні через підбурювання в WhatsApp. Вони призвели до загибелі 27 осіб.

Варто відзначити, що влада Індії намагалася попередити випадки самосуду шляхом інформування населення про фейкові повідомленнях в месенджері, але вони не дали належного результату. Після початку антифейкової кампанії в штаті Тріпура на сході країни місцеві жителі вбили мотоцикліста, якого поліція спеціально найняла для того, щоб той їздити по селах і за допомогою мегафона закликати не вірити панічним чуткам.

Власними силами не вийде: Як індійська влада вирішила боротися з лінчуванням

Індійське міністерство електроніки та інформаційних технологій напередодні закликало месенджер WhatsApp зупинити поширення неправдивих повідомлень, які стали причиною масових вбивств у країні.

За інформацією Reuters, в відомстві заявили, що адміністрація WhatsApp несе безпосередню відповідальність за фейкову інформацію, яку поширюють користувачі месенджера.

"Правоохоронні органи вживають заходів щодо затримання винних у вбивствах, але повторний потік неправдивих інформаційних матеріалів в WhatsApp викликає глибоке занепокоєння", - зазначили в міністерстві.

Фото з відкритих джерел

У свою чергу WhatsApp відповів, що планує навчати користувачів відрізняти помилкові повідомлення від правдивих, додавши при цьому, що боротьба з неперевіреною інформацією вимагає колективних зусиль технологічних компаній, уряду і суспільства.

Раніше в WhatsApp заявляли, що боротьба з поширенням фейкових новин ускладнюється тим, що повідомлення в месенджері зашифровані і премодерація неможлива. В якості превентивної міри розробники програми дозволили адміністраторам груп посилювати правила розсилки повідомлень і обмежувати цю можливість для рядових користувачів.

Крім того, спеціальне маркування отримали повідомлення, що пересилаються, щоб користувач бачив, що співрозмовник не сам писав їх, а тільки поширив чужий контент.

А ось на парламентських виборах 2019 року WhatsApp збирається застосувати технологію, вже випробувану під час недавньої президентської кампанії в Мексиці. Тобто користувач, який отримав сумнівну інформацію, зможе переслати її фахівцям, які повинні дати експертний коментар про те, чи відповідає вона дійсності.

Цікаво, не всі в Індії вважають, що головним винуватцем того, що відбувається в країні є мессенджер. Так, тамтешній журналіст Мухаммад Алі, який пише книгу про лінчування, вважає, що WhatsApp — це лише інструмент, а глибинна причина злочинів — поширена в суспільстві ксенофобія. Якщо проаналізувати всі відомі випадки лінчування, то майже завжди зіткнення виникають між представниками різних релігійних або етнічних громад. Наприклад, як вже зазначалося, пасажири автобуса, вбиті в селі Раунпада, були представниками кочового племені ваді, а більшість селища складає народ маратхі.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...