Чорнобильська зона: Її трагедія, міфи і майбутнє

Найбільша техногенна катастрофа - чи Україна оговталася після неї?

Аварію на Чорнобильській АЕС досі називають найбільшою техногенною катастрофою в історії мирного атома. Нарівні з аварією на АЕС "Фукусіма-1" в Японії, що сталася у 2011 році, Чорнобильській трагедії привласнений сьомий рівень небезпеки за Міжнародною шкалою ядерних подій. Те, що сталося 26 квітня 1986 року, стало локальною катастрофою з глобальними наслідками.

Що сталося на ЧАЕС 26 квітня 1986 року

Для чергового планово-попереджувального ремонту 25 квітня 1986 року була запланована зупинка четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС. Випробовувати мали режим вибігу ротора турбогенератора, який планувався як додаткова система аварійного електропостачання.

За добу до аварії потужність реактора знизили, була відключена і система аварійного охолодження реактора.

Проте в 1:23:38 25 квітня було зафіксовано натискання кнопки максимального аварійного захисту: після початку випробування реакція не стабілізувалася, а потужність реактора наростала. Аварійний захист вже не допоміг, і ситуація вийшла з-під контролю. Прогриміли два вибухи з інтервалом в декілька секунд, реактор був повністю зруйнований, а будівля енергоблока і покрівля машинного залу частково обрушилися. Крім цього, виникло понад 30 вогнищ пожежі: основні були загашені через годину, а повністю ліквідували загоряння до 5 ранку 26 квітня. Проте пізніше пожежа великої інтенсивності виникла у центральному залі 4-го блоку. Гасили її з використанням вертолітної техніки до 10 травня.

Хто винен у Чорнобильській катастрофі?

Зайнялися пошуками винних практично відразу. Спочатку відповідальність поклали на персонал і керівництво станції, однак після повторного розгляду питання відповідальності в 1991 році висновок дещо змінився. Так, катастрофа на ЧАЕС почалася через дії персоналу, але набула неадекватних катастрофічних масштабів через незадовільну конструкцію реактора.

Найбільш ймовірні причини аварії – помилки проекту і конструкції реактора.

Основні фактори: невідповідність реактора нормам безпеки, низька якість регламенту експлуатації, неефективність режиму регулювання і нагляду за безпекою, загальний брак культури безпеки в ядерних питаннях. 

Чорнобильська катастрофа та її наслідки

Найбільшої шкоди після трагедії зазнала не Україна, а Білорусь. Країна отримала 70% радіаційного забруднення ЧАЕС. Також забруднення дісталося до Норвегії, Фінляндії і Швеції та Росії. Загалом понад 200 тис. кв. км отримали дозу радіації.

Найпоширеніші міфи про Чорнобиль

Кожного разу, коли розмова заходить про Чорнобильську катастрофу, хтось згадує мутантів, хтось говорить про те, що масштаби трагедії зумисне приховали, деякі стверджують, що ще тисячу років навколо ЧАЕС не можна буде жити. Проте ж справи трохи інакші.

Міф 1: Тварини-мутанти

Раніше історії про п'ятилапих і двоголових вовків з Чорнобильського лісу були дуже популярними, особливо в перші роки після аварії. Мутації дійсно були, але незначні, і жодна з них не виявилася стійкою. Вплинула радіація на падіння народжуваності і підвищення смертності.

Тим не менш, на даний момент в лісах навколо ЧАЕС дуже багата фауна, яку досліджують не тільки українські вчені, а й їхні колеги з Франції, США та інших країн. Численні фотопастки встановили там популяції коней Пржевальського, єнотовидних собак, вовків, борсуків, кабанів, козуль, оленів, лосів, навіть зубрів та ведмедів. Відсутність у цьому районі людей та заборона на полювання позитивно впливає на життя тварин.

Справді видимого удару радіація завдала в лісі, особливо соснам, які виросли на місці Рудого лісу – того самого, на який припало найбільше викидів радіоактивного пилу під час вибуху реактора. Ліс зносили бульдозерами, дерева були поховані. Зараз він відновлюється природним шляхом, але порушення в пагонах видно навіть неозброєним оком: із бруньки замість двох голок може рости вісім, порушена їхня довжина і навіть кількість гілок у вузлі.

Міф 2: Жахливі генетичні наслідки Чорнобильської трагедії для людини

За 6 років досліджень світова наука не знайшла генетичних дефектів у дітей внаслідок радіаційного опромінення їхніх батьків. Висновок, в першу чергу, підтверджується після спостереження за потерпілими та їх поколіннями в Хіросімі і Нагасакі. Щодо середньостатистичних даних перевищення генетичних відхилень не було.

Через 20 років після Чорнобильської катастрофи, в 2007 році Міжнародна комісія з радіологічного захисту знизила значення гіпотетичних ризиків майже в 10 разів.

"Результати робіт з дослідження генетичних ефектів опромінення, спричиненого викидами Чорнобильської АЕС в Україні чи Білорусі, які мали найвищий рівень забруднення, а також в ряді європейських країн, не дають ніякого однозначного доказу збільшення частот одного або декількох з наступних явищ: синдром Дауна, вроджені аномалії, викидні, перинатальна смертність і т. д.", - йдеться в доповіді Наукового комітету з дії атомної радіації ООН за 2001 рік.

Міф 3: Влада навмисно приховувала серйозність ситуації

Основна проблема полягала у відсутності надійної і незалежної системи контролю радіаційної обстановки, яка охоплювала б великі території за межами АЕС. Отримати в реальному часі інформацію про радіаційний фон на великих територіях, де відбулися радіоактивні випадання, було неможливо.

Влада, безумовно, повну інформацію приховувала. Але повністю оцінити масштабів катастрофи просто не могла.

Ця проблема дала поштовх у розвитку спеціалізованих систем, і на даний момент зони спостереження існують навколо АЕС, в них створені автоматизовані системи контролю радіаційної обстановки. Вони дозволяють оцінити ситуацію навколо ядерно-радіаційно небезпечних підприємств не тільки владі, але і будь-кому.

Чорнобильська катастрофа в цифрах

2 дні світ нічого не знав про вибух.

30 співробітників АЕС загинули в результаті вибуху або гострої променевої хвороби протягом декількох місяців.

350 тис. осіб були евакуйовані з зони вибуху.

600 тис. осіб стали ліквідаторами аварії – боролися з вогнем і розчищали завали.

4,7 тис. кв. км виявилася забрудненою через радіоактивні опади та сильне випромінювання.

2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС, він був найбільш "молодим" і модернізованим з усіх.

1:36 – цей час став точкою неповернення, реактор стало неможливо зупинити.

Туризм в Чорнобилі

З відкритих джерел

На даний момент більшість місць у зоні відчуження відносно безпечні для людей – принаймні якщо перебувати там обмежений час, а не залишатися жити. Хоча є місця, в яких знову почали селитися люди і обробляти там землю.

Перші туристи з'явилися в Зоні відчуження ще в середині 90-х років. Після цього їхня кількість щорічно зростає. Маршрут відвідування узгоджується і затверджується заздалегідь, відхилятися від нього неприпустимо. На виїзді із Зони всі туристи проходять дозиметричний контроль. Взуття, одяг та особисті речі, які контроль не пройшли, підлягають дезактивації. Якщо рівень забруднення занадто високий, їх вилучають.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Loading...


Новини за темою

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>