"Братський" кордон розбрату: Чому жителям Інгушетії не сподобався договір із Чечнею

Інгушетію "штормить" через договір про кордон із Чечнею. У столиці вже тиждень тривають масові протести, доходить навіть до закликів до зміни влади, сама ж влада поки що є непохитною. Розбираємося, що взагалі сталося і як це намагаються вирішити

Фото з відкритих джерел

В Інгушетії сьогодні спробували влаштувати засідання парламенту, щоб скасувати договір про кордон із Чечнею. Але не змогли через відсутність кворуму, оскільки прийшли тільки 12 депутатів за необхідних 17.

За словами голови громадського руху "Опора Інгушетії" Бараха Чемурзієва, депутати не з'явилися через тиск глави Інгушетії Юнуса-Бека Євкурова.

Про тиск Євкурова періодично повідомлялося від початку історії з договором і подальшими протестами. Яка розпочалася в кінці вересня.

З чого все розпочалося?

Насправді ця історія має набагато давнє коріння, однак ми відштовхнемося від останнього загострення (попутно, звичайно, згадавши передумови до того, що відбувається нині).

Отже, 26 вересня глава Інгушетії Юнус-Бек Євкуров і глава Чечні Рамзан Кадиров підписали Угоду про закріплення кордону між двома республіками.

Справа в тому, що до цього документально затвердженого кордону між Інгушетією та Чечнею не було.

Як уточнює "Нова газета", в адміністративному побуті керувалися лише домовленістю між президентом Ічкерії Джохаром Дудаєвим і главою Інгушетії Русланом Аушевим, датованою 1993 роком. Досі ця домовленість не мала сили документа.

При цьому про підготовку офіційного затвердження кордонів йшлося ще в кінці серпня. А вже у вересні в Інгушетії почали масово поширювати чутки про те, що таємно готують передати Чечні 17 тис. га Сунженського району.

Керівництво республіки чутки ніяк не коментувало.

Далі був день напередодні підписання угоди, а саме 25 вересня. Депутати парламенту стверджували, що не знають, як будуть ділити території.

Паралельно з цим стали затримувати лідерів опозиції, які закликали людей виходити на вулиці.

Хвилювання людей це не зупинило, протести з регіонів дісталися до столиці, міста Магаса, де, власне, і планувалося підписання угоди.

Вранці на в'їзді до Магаса стихійно зібралися кілька сотень людей. Після оголошення про те, що підписання угоди відбулося, вони розійшлися.

Але це був тільки початок.

Парламент і можливі фальсифікації

Фото з відкритих джерел

Текст угоди було опубліковано наступного дня на сайті уряду Інгушетії. Однак уже було пізно – протести в республіці тривали.

Тут невеликий відступ

Напевно, велику роль у тому, що сталося, зіграла інтернет-мережа. Принаймні та сама "Нова" пише "про мережеву істерику", незважаючи на "багаторазові пояснення глави Інгушетії про те, що республіка нічого не позбулася".

Так от

Наступний крок – ратифікація договору парламентом, яку запланували на 4 жовтня.

І от тут пішли дуже цікаві події.

По-перше, Конституційний суд Інгушетії випустив постанову про неможливість розгляду питання кордонів парламентом. Тільки через референдум.

По-друге, вранці 4 жовтня в Маграсі розпочався багатотисячний мітинг.

По-третє, голосування відбулося трохи дивно:

- Воно було таємним.

- Троє депутатів, які вийшли до учасників мітингу після засідання, заявили, що ратифікації не відбулося, оскільки 15 з 24 депутатів проголосували проти.

 - В офіційному повідомленні, опублікованому незабаром, йшлося протилежне: ратифікація відбулася, за договір проголосували 17 депутатів.

Низка депутатів стала наполягати на тому, що відбулася фальсифікація.

Ось на цьому місці уточнимо, що передбачає договір

У межах договору Інгушетія передала Чечні 1290 га орних земель та отримала взамін рівноцінну територію в Надтеречному районі Чечні.

"Йдеться про території поряд із сільським поселенням Акі-Юрт Малгобекського району Інгушетії. Решта 600 га — полонини, передгір'я — ми взяли з цього Надтеречного району Чечні. Відповідно, частину віддали нашій території в Сунженському районі Інгушетії", — цитує Lenta.ru міністра сільського господарства Інгушетії Хизира Галаєва.

При цьому

І в Чечні, і в Інгушетії заперечують, що ця ситуація – обмін.

Зокрема, за словами глави уряду Інгушетії Залімхана Євлоєва, йдеться "тільки про визначення та закріплення кордону, а не про обмін населеними пунктами".

Історична довідка

Спір щодо приналежності Сунженського і Малгобекського районів точиться між Чечнею та Інгушетією з 1990-х років

Далі був мітинг (і не тільки)

Кавказский узел

Точніше він триває досі. А розпочався він, по суті, в день голосування, 4 жовтня. Велика частина інгушів оголосила безстроковий протест і залишилася ночувати на площі перед парламентом.

Потім сталося таке:

- Увечері 6 жовтня частина депутатів оголосила про анулювання голосування, однак у прес-службі парламенту цю інформацію спростували.

- Ще 4 жовтня глава Інгушетії натякнув на можливість силового розгону мітингу, закликавши всіх "іти додому".

- 6 жовтня учасники мітингу почали збирати підписи за референдум з приводу договору про кордон із Чечнею. Серед вимог – відставка Юнуса-Бека Євкурова.

До речі, детальніше про тиск Євкурова на депутатів.

"Кавказький вузол" процитував джерело про те, як усе нібито було в день голосування:

"Він приїхав до парламенту і сказав, що тут він головний і сам вирішує, як має відбутися голосування. Депутати все одно відмовлялися розглядати ратифікацію угоди. У підсумку було ухвалено рішення влаштувати таємне голосування".

- З 8 жовтня мітинг отримав статус дозволеного (що в російських федеральних суб'єктах є важливою інформацією). "Публічний захід" обмежили "з 7-ї до 22-ї години".

- У Москві прокоментували ситуацію. Прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков:

"Ми, безумовно, уважно спостерігаємо, отримуємо інформацію від керівництва республіки". "У цьому випадку поки робота триває за лінією керівництва республіки".

Ще дещо важливе

Кавказский узел

Це щодо мотивації протестувальників. Справа не тільки (або не зовсім, тут уже складно поки остаточно зрозуміти) у вимозі до влади мати можливість впливати на подібні рішення.

Є дві позиції. Першу вже озвучено вище, вона стосується побоювання жителів втратити (добровільно віддати) території Чечні. Туди ж – вимога до влади радитися при ухваленні таких рішень.

Друга полягає в бажанні повернути свої землі, які нині перебувають під чеченською юрисдикцією. При цьому суть наступної цитати одного з опозиціонерів у тому, що втратою земель інгуші не засмучені, а засмучені саме НЕ поверненням "своїх", які належать Чечні.

"Бамут, Шаами-Юрт, Сірноводська, Ассинівська, Давиденко… Усі ці населені пункти закладали інгуші, - повідомив "Новій" співголова "Мехк-Кхел" Серажутдин Султигов, перераховуючи населені пункти на території Чеченської Республіки. — Ніколи не належали ці землі Чечні, там жодної чеченської могили немає. Сьогодні ми обурені не тим, що нас позбавили земель, а тим, що нам їх не повернули!"

Що далі?

Кавказский узел

Силового розгону поки не сталося. Ба навіть, уже відбулася зустріч із повпредом президента Росії у ПКФО Олександром Матовніковим.

За словами одного з учасників переговорів Муси Абаєва, "зустріч була доволі плідною", хоча на інгуську делегацію нібито "намагалися натиснути". Сама зустріч тривала п'ять годин.

Лунають версії, що керівництво Інгушетії очікує рішення з Москви, але там "сильно активних рухів" поки не спостерігається.

Слідчий комітет пообіцяв перевірити інформацію щодо фальсифікації на голосуванні в парламенті.

А мітинг у Магасі поки триває…

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів