Боротьба за демократію: Чому в Грузії почалися масові протести і чого чекати далі

Протестувальники виступають за зміну змішаної виборчої системи на пропорційну

112.ua

У Грузії другий тиждень тривають масові акції протесту. Мітингувальники вимагають замінити змішану виборчу систему пропорційною і намагаються блокувати будівлю парламенту. Правоохоронці своєю чергою не соромляться розганяти акції протесту за допомогою водометів. Але про все по черзі.

Чому почалися антиурядові протести в Грузії

Вперше про зміну виборчого законодавства у Грузії заговорили влітку поточного року. Тоді на тлі антиросійських протестів грузинська опозиція висунула чинній владі кілька вимог. Однією з таких вимог був початок переговорів з урядом для призначення дострокових парламентських виборів.

"Громадяни Грузії вимагають для розрядження політичної ситуації переходу на пропорційну виборчу систему. Тому ми звертаємося з вимогою до влади – приступити до процесу законодавчих змін і до переговорів про призначення дострокових парламентських виборів", - зазначала один з лідерів опозиційної Республіканської партії" Тамар Кордзая.

Дещо пізніше в провладній партії Грузії заявили про готовність провести парламентські вибори 2020 року за пропорційною системою.

"Вибори до парламенту у 2020 році вже відбудуться за пропорційною системою в умовах нульового виборчого бар'єру. Незважаючи на те, що мажоритарну виборчу систему схвалено в багатьох країнах світу, ми вирішили відмовитися від неї та перейти на пропорційну систему", - зазначав голова керівної партії "Грузинська мрія" Бідзіна Іванішвілі.

Здавалося б, на цьому конфлікт можна було вважати вичерпаним, але 14 листопада парламент Грузії провалив голосування за поправки до Конституції про заміну змішаної виборчої системи на пропорційну. У відповідь на це опозиція і громадські активісти оголосили безстрокові акції протесту.

18 листопада парламент Грузії не зміг відновити роботу: учасники протестів заблокували всі входи до будівлі. Біля будівлі парламенту протестувальники встановили намети і барикади. Пізніше повідомлялося, що поліція Грузії розігнала демонстрантів за допомогою водометів. Тоді правоохоронці затримали 37 осіб, унаслідок зіткнень постраждало шестеро осіб: четверо протестувальників і двоє поліцейських.

Новий виток конфлікту

25 листопада генеральний секретар партії "Грузинська мрія" Каха Каладзе заявив, що вибори-2020 у країні відбудуться за змішаною виборчою системою.

За словами Каладзе, перехід на пропорційну виборчу систему з 2020 року був однобічною політичною ініціативою "Грузинської мрії". Незважаючи на зусилля керівництва команди, законопроект не отримав відповідної підтримки депутатів. Каладзе додав, що з урахуванням настроїв у парламентській більшості немає жодних ресурсів для мобілізації 113 голосів навколо якихось нових конституційних змін.

"Отже, тему закрито, до 2020 року буде збережено змішану виборчу систему, що повністю відповідає демократичним принципам. Виходячи з цього, політичний спектр повинен спрямувати всі зусилля на підготовку до виборів і проведення виборів на високому демократичному рівні", - заявив Каха Каладзе.

Після цієї заяви протести у Грузії поновилися. Ввечері 25 листопада протестувальники пройшли маршем від Республіканської площі до будівлі парламенту, заблокувавши рух головною вулицею міста. Крім того, учасники акції протесту планували всю ніч пікетувати парламент із трьох входів. Мітингувальники повідомляли, що мають намір блокувати будівлю всю ніч, щоб зірвати засідання парламенту вранці 26 листопада.

AFP

При цьому протягом всієї ночі правоохоронці не дозволяли протестувальникам приносити на територію проведення акції протесту дрова, щоб розпалити багаття для обігріву. На прилеглій до проспекту Руставелі території співробітники поліції ненадовго затримали двох членів парламенту Гігу Бокерія і Тенгіза Гунава, які намагалися принести учасникам акції матеріали для багаття. А вже вранці 26 листопада поліцейські розігнали мітинг біля входу до парламенту. 

"Представники департаменту патрульної поліції Міністерства внутрішніх справ і місцевої влади попередили організаторів/учасників мітингу біля будівлі парламенту і дали їм час, щоб прибрати штучно створені бар'єри для в'їздів до законодавчих органів та контрольно-пропускні пункти. Протестувальники не звільняли входи в законодавчий орган. Відповідно, це вийшло за межі закону про свободу зборів і висловлювання думок. Внаслідок заходів, які вжили поліцейські, вхід до законодавчого органу було звільнено", - йдеться в заяві на сайті МВС Грузії.

Зазначається, що 26 листопада поліцейські затримали 28 осіб. Троє протестувальників дістало різні травми, їм надали необхідну медичну допомогу.

Повідомлялося, що заплановане на вівторок, 26 листопада, пленарне засідання парламенту Грузії почалося на півгодини пізніше. Сесія відбувалася в умовах бойкоту з боку більшої частини опозиції.

Замість підсумку

Директор європейського та центрально-азійського бюро американського представництва міжнародної правозахисної організації Amnesty International Даніель Балсон на своїй сторінці у Twitter написав, що грузинські "сили безпеки повинні поважати право демонстрантів на мирне зібрання і висловлення незгоди".

За його словами, представники уряду Грузії мають розуміти, що влада США уважно стежить за розвитком подій у Тбілісі.

Водночас лідери опозиції та громадські активісти заявляють, що їхні плани залишаються в силі та акція протесту триватиме.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Loading...


Новини за темою

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>