Благовіщення-2018: Що можна і чого не слід робити в це свято

Для християн східного обряду це свято є третім за значенням після Великодня та Різдва

З відкритих джерел

Сьогодні, 7 квітня, православні християни відзначають Благовіщення – третє за значенням свято після Великодня та Різдва Христового – як пам'ять про благу звістку для Діви Марії щодо її непорочного зачаття та народження Сина Божого.

Походження свята

Згідно з Новим заповітом, після того як Марія заручилася з Йосипом, до неї в Назарет з благою звісткою прийшов архангел Гавриїл. Він сповістив їй, що Святий Дух чудесним чином зійшов на неї, і Діва в утробі понесла Сина Божого. Марія злякалася, але посланець заспокоїв її та переконав в обраності.

Вперше цю історію було розказано в Євангелії від Луки.

У звичаях європейських народів це свято асоціювалося з початком весни і нового землеробського року. В англійській традиції воно називалося "Днем Марії" (до 1752 року означало прихід Нового року).

З відкритих джерел

На території України християнські традиції тісно сплелися з язичницькими. Вважають, що на Благовіщення зима остаточно відступає ("Благослов зиму руйнує"), Бог благословляє землю, сходять первоцвіти, поля готуються до сівби (до цього чіпати землю, як вважають, є великим гріхом).

Коли святкують

Святкування Благовіщення було встановлено церквою у IV ст. Дату призначили, відрахувавши 9 місяців від Різдва Христового. За григоріанським календарем святкуютья 25 березня, за юліанським – 7 квітня. Обрання дати також аргументують тим, що саме 25 березня Бог сотворив чоловіка.

Навіть якщо Благовіщення припадає на Великдень, його церковного святкування не скасовують, водночас піст послаблюється. Крайні терміни, з якими воно збігається, – четвер третього тижня Великого посту та середа Великоднього тижня (у православ’ї).

Традиції

Богослужіння у церкві починається ще з вечора і триває всю ніч. Вважають, що набір молитов, які читають під час ранньої служби цього дня, має особливу силу. Саме під час ранкової служби відбувається освячення їжі, яке супроводжується особливим обрядом – хліболаманням. Священик благословляє хліб і вино, а потім роздає їх людям. Завершує святкування вечірня служба.

З відкритих джерел

Освячені просфори зберігають вдома за образами. 

З відкритих джерел

Цього дня випускають на волю птахів і тварин ("щоб чули весну і самі про себе дбали"), на двір виставляють вулики. Після Благовіщення дозволяється розпочинати польові роботи.

Прикмети

Яка погода на Благовіщення – така й на Великдень.

Іній або туман – до врожайного літа, гроза – до спекотного, дощ – до грибного.

Тепла ніч – до весни без заморозків.

Не видно ластівок – весна буде холодною й затяжною.

Безвітряна сонячна погода – до частих гроз.

Знайдений пролісок – до щастя.

Вмитися водою з проліском – до вроди.

На Благовіщення не можна:

- шити ("хто візьме до рук нитку – заплутає свою долю");

- стригтися, розчісуватися, мити голову ("можна порушити свою долю або втратити волосся");

- починати щось нове ("не щаститиме");

- надягати обновки ("річ швидко зноситься чи зіпсується, а дівчина рік не вийде заміж");

- позичати (комусь та самому, бо "разом із грошима чи іншим предметом можна втратити здоров’я та сімейне благополуччя");

- запрошувати гостей в дім (свято краще провести з рідними);

- розпалювати піч ("трапиться пожежа");

- напиватися ("у роду з’являться гіркі п’яниці");

- розпочинати польові роботи ("насіння втратить сходову силу і ніколи не заплідниться");

- підкладати під курку яйця ("зробляться бовтунами або ж вилупляться каліки").

Нагадаємо, завтра, 8 квітня, християни східного обряду святкуватимуть Великдень – головне церковне свято, день воскресіння Христового.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів