Орбан проти Сороса: Як мільярдер-філантроп став "ворогом" Угорщини

Стосунки угорського прем'єра з мільярдером були напруженими останні кілька років, але, здається, зараз сягнули критичної точки

Джордж Сорос Фото з відкритих джерел

Міжнародна благодійна організація Фонд "Відкрите суспільство", заснована фінансистом і філантропом угорського походження Джорджем Соросом, заявила 15 травня про припинення своєї діяльності у Будапешті, звинувативши владу у репресіях. У чому суть скандалу та які ще схожі інциденти траплялися в історії існування Фонду – розповідаємо далі.

Коротко про Фонд Сороса: Чим він займається?

Першу фундацію Фонду "Відкрите суспільство" Сорос заснував у Нью-Йорку 1979 року, першу Східноєвропейську фундацію – в Угорщині 1984 року. Сьогодні фонд включає 39 організацій по всьому світу, які захищають демократію та права людини.

Організації підтримують програми та ініціативи в галузі освіти, громадянського суспільства, незалежних ЗМІ, розвитку інтернету та електронної пошти, видавництва, реформування соціальної, правової та економічних систем.

Як Сорос став "ворогом" Угорщини?

На початку своєї громадської діяльності в Угорщині Сорос підтримував антикомуністичну опозицію, допомагав грошима та технікою для поширення самвидаву, створював та фінансував неурядові організації (НУО), а в 1991 році заснував у Будапешті Центральноєвропейський університет. Очолювана нинішнім головою уряду Віктором Орбаном партія Угорського громадянського союзу ("Фідес"), будучи в опозиції, теж свого часу отримувала підтримку від Фонду.  

Однак з роками ситуація змінилася, а Орбан і Сорос стали затятими ідеологічними ворогами.

Остаточно сторони розсварилися у 2015 році, коли угорський прем'єр розгорнув жорстку риторику щодо мігрантів, зокрема наказав збудувати паркан на кордоні з Сербією.

Як стверджували мігранти, котрі намагалися прорватися через колючі дроти, їх відловлювали, травили собаками, били, роздягали, знущалися з них і виганяли назад. Сорос почав звинувачувати Орбана в тому, що він ставить питання безпеки кордонів вище за людські права біженців, чим загрожує розколоти Євросоюз.

Орбан відповідно звинуватив неурядові організації, що фінансуються Соросом, у втручанні у внутрішні справи Угорщини та активній підтримці міграції.

Віктор Орбан Фото з відкритих джерел

Серед звинувачень звучали також організація антиурядових виступів у Польщі та спроби підірвати авторитет виборчих посадових осіб у Румунії, Словаччині, Чехії, "використовуючи для цього кампанії з боротьби з корупцією".

Черговий виток загострення відносин Орбана і Сороса

Ситуація загострилася в квітні 2017 року, коли угорський уряд ухвалив зміни до закону про освіту, який зобов'язує іноземні навчальні заклади мати кампус у країні, з якої він походить, а також щоб ця країна підписала з Угорщиною відповідний договір про функціонування вишу. Закон фактично поставив під загрозу існування Центральноєвропейського університету, який зареєстрований у США, проте не має там навчального закладу.

Тоді в Будапешті на захист університету пройшли багатотисячні протести.

акції протестів у Будапешті, квітень 2017 року Фото з відкритих джерел

Згодом влада заявила, що університету нічого не загрожує, і дала йому час – до січня 2019 року, – аби підлаштуватися під нове законодавство. Відносини Угорщини з ЄС та США після цього загострилися.

У червні того ж року парламент Угорщини ухвалив закон, який запроваджує жорсткі правила для неурядових громадських організацій, які фінансуються з-за кордону (зобов'язує декларувати свої активи), знову ж таки поставивиши під загрозу існування Фонду Сороса.

Тоді Сорос на економічному форумі в Брюсселі відкрито розкритикував дії уряду Орбана, назвавши Угорщину "мафіозною державою", і підкресливши, що його протиріччя з угорським прем'єром є ідеологічними за своєю основою.

Джордж Сорос Фото з відкритих джерел

А вже через місяць в угорських містах почали з'являтися плакати (надруковані за бюджетні гроші) із зображенням мільярдера й надписом "Не дозвольте Джорджу Соросу сміятися останнім".

Джордж Сорос, плакати в Угорщині Фото з відкритих джерел

Сорос швидко звинуватив угорське керівництво в антисемітизмі (він вбачив у цьому натяк на його єврейське коріння). Однак в уряді заявили, що критикують Сороса не через його єврейське походження, а через його підтримку неконтрольованого притоку мігрантів.

У вересні 2017 року в угорському парламенті анонсували позачергові "загальнонаціональні консультації" щодо політичної діяльності Сороса, зокрема мали обговорити його план щодо міграції ("План Сороса" – основні тези фінансиста щодо міграційної політики, викладені ним у статті 2015 року, - ред.).

А перед парламентськими виборами у квітні Орбан заявив, що в Угорщині нараховується близько 2 тис. проплачених людей, які під час виборчої кампанії працюють на те, щоб повалити уряд і встановити новий "промігрантський кабінет, прийнятний для Джорджа Сороса".

Чим усе закінчилося?

Упродовж травня цього року в угорському парламенті планують прийняти пакет законів, який вже дістав назву "Стоп Сорос". Він передбачає, що неурядові організації мають отримувати відповідний дозвіл на свою роботу від влади, а також платити податки від надходжень іноземних коштів на свою діяльність. Крім того, будь-якій організації буде заборонено консультувати біженців чи надавати їм іншу допомогу без державної ліцензії.

Виконавчий орган Європейського Союзу заявив, що такий закон був би порушенням принципів ЄС та прав людини, і пригрозив судовим позовом проти Угорщини.

А вже 15 травня у Фонді Сороса заявили, що згортають свою діяльність в Угорщині, "зіткнувшись з усе більш репресивним політико-правовим середовищем" у країні.

За даними Фонду, за останні два роки угорський уряд витратив близько 100 млн євро держкоштів "на кампанію з поширення брехні про Фонд і його партнерів".

"Кампанія ненависті", розгорнута урядом, включала пропагандистські плакати і рекламні щити, в яких використовувалися антисемітські образи Другої світової війни", – йдеться у повідомленні.

"Ті, хто пов'язаний з "Відкритим суспільством", піддаються нелегальному таємному прослуховуванню, яке спрямоване на те, щоб підживлювати урядову пропагандистську кампанію", - наводить приклад організація Сороса.

За даними ЗМІ, філіал в Будапешті закриють 31 серпня. Перш ніж його остаточно перенесуть до Берліна, буде створено тимчасовий офіс у Відні.

При цьому Орбан ще 20 квітня заявляв, що "не буде плакати, якщо Фонд покине Угорщину".

Вихід Фонду Сороса з інших країн

"Угорський досвід" для Фонду Сороса не перший. Були й інші країни. І набагато раніше.

Узбекистан

У 2004 році влада Узбекистану закрила Фонд Сороса (після вісьмох років роботи), звинувативши його в дискредитації політики уряду країни. Сорос заявив, що його працівникам неодноразово погрожували, і закликав США "переглянути своє ставлення до узбецької влади", яку він звинуватив у придушенні громадянських свобод. Ситуацію з правами людини в країні він називав жахливою, особливо наголошуючи на катуваннях.

Водночас Мін'юст країни висунув проти Фонду політичні звинувачення, зазначивши, що він поширював в узбецьких університетах матеріали антиурядового характеру.

Білорусь

У Білорусі структури, пов'язані з Соросом, працювали впродовж 1993-1997 років. Однак зрештою влада звинуватила їх в ухиленні від сплати податків і обов'язкового продажу валюти. На них наклали тримільйонний штраф і заморозили рахунки. Тоді ж із Білорусі видворили виконавчого директора Фонду Сороса в Мінську Пітера Берна. Його звинуватили в тому, що він замість благодійності займається опозиційною діяльністю. Цікавим моментом є те, що на той час благодійні організації були звільнені від сплати податків, але влада вирішила не чекати прийняття нової редакції закону й виставила організаціям Сороса рахунки, змусивши їх припинити роботу в країні.

Росія

У РФ наступ на Фонд Сороса, який був створений у 1995 році, відбувався у кілька етапів. Спочатку проходило розслідування фінансової діяльності організації, потім від неї вимагали зареєструватися в якості "іноземного агента", а в листопаді 2015 року її внесли до списку небажаних некомерційних організацій, що унеможливило її подальшу роботу в країні.

У російській прокуратурі тоді заявили, що "діяльність Фонду становить загрозу основам конституційного ладу РФ та безпеці держави".

На думку оглядача газети Financial Times Гідеона Рахмана, уряд Володимира Путіна вигнав фонд із РФ, бо більше не міг терпіти те, що той підтримував такі організації, як "Меморіал", що досліджував історію радянського терору проти власного населення.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів