70 років захисту та безпеки: Як НАТО вдалося протриматися так довго

Вже 70 років НАТО охороняє безпеку країн-членів Альянсу

112.ua

Найбільшому військово-політичному блоку - НАТО, до якого прагне вступити й Україна, сьогодні виповнюється 70 років. Його заснували для захисту Європи від впливу СРСР 4 квітня 1949 року 12 країн. Першими членами Північноатлантичного альянсу стали Бельгія, Велика Британія, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, США і Франція.

Згідно з укладеним у 1949 році договором, мета НАТО – зміцнення стабільності і підвищення добробуту в Північноатлантичному регіоні. Так, учасники Альянсу об'єдналися з метою колективної оборони та для збереження миру й безпеки. Три найважливіші завдання НАТО – колективна оборона, кризове управління і безпека на основі співробітництва.

Треба сказати, що небагато союзів проживали таке довге життя: змінюються зовнішні загрози, національні інтереси розходяться, умови членства або витрати стають дуже обтяжливими. Проведене в 2010 році дослідження Brookings Institution нарахувало 63 великі військові спілки за попередні п'ять століть: 10 з них тривали довше 40 років, а середня тривалість досягала 15 років.

Як вдається НАТО так довго триматися на плаву? Однозначно відповісти на це питання можуть, мабуть, тільки в Альянсі, а ми – лише припустити. Справа в тому, що при всьому своєму видимому консерватизмі НАТО не стоїть на місці, міцно вросшись корінням. Змінюється світ – змінюється Альянс. Майбутнім займається стратегічний центр АСТ (Allied Command Transformation) в США, в якому роблять ставку на нові технології і максимальне їх впровадження в армію. У Латвії розташовується Центр стратегічних комунікацій НАТО, тому що недооцінювати інформаційну війну – собі дорожче.

З чого все починалося

З відкритих джерел

Початком оформлення НАТО прийнято вважати створення "Західноєвропейського союзу": в березні 1948 року Бельгія, Велика Британія, Люксембург, Нідерланди та Франція уклали Брюссельський пакт, який і ліг в основу Союзу. Паралельно з цим секретні переговори вели Велика Британія, Канада і США з наміром створити союз, основою якого стала б цивілізована єдність. Після цього до переговорів з Канадою і США долучилися європейські країни, а завершення їх ознаменувало підписання дванадцятьма країнами 4 квітня 1949 року Північноатлантичного договору. Він створював систему колективної безпеки і зобов'язував його учасників захищати один одного в разі нападу.

"НАТО була створена в небезпечному світі. У той час як тінь СРСР згустилася над Європою, 12 країн по обидва боки Атлантики об'єдналися для захисту своєї безпеки і головних цінностей: свободи, демократії, прав людини і верховенства закону", - заявив екс-генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен.

Розширення НАТО

З відкритих джерел

За всю свою сімдесятирічну історію Альянс розширювався сім разів: у 1952 році до НАТО вступили Греція і Туреччина, в 1955 році – ФРН, у 1982 році – Іспанія, в 1999 році – Угорщина, Польща і Чехія, 2004-му – Болгарія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина, Словенія та Естонія, в 2009 році – Хорватія і Албанія, а в 2017-му – Чорногорія.

Примітно, що в 1966 році Франція залишила НАТО, хоч і залишилася учасницею політичної структури. Більше того, у 1999 році Франція брала активну участь у військовій операції проти Югославії. Повернулася Франція у всі структури НАТО тільки в 2009 році.

Греція також виходила із складу Альянсу, в 1974 році, але повернулася – в 1981-му.

Заявку на членство в НАТО подавав і СРСР, в 1954 році, однак її відхилили.

Фінанси Альянсу

assosiated press

Внесок кожної країни-члена НАТО в різний час варіювався залежно від загроз, які з'являлися в світі. Під час холодної війни, в кінці 70-х, союзники повинні були щорічно збільшувати військові витрати не менше, ніж на 3%. В той час з поставленим завданням із 16 держав впоралися лише п'ять – США, Канада, Люксембург, Норвегія та Іспанія.

Після закінчення холодної війни і закінчення протистояння між НАТО і СРСР від вимоги щодо щорічного збільшення витрат відмовилися, через що в 1990-х члени Альянсу знизили оборонні бюджети.

Проте вже в 1999 році в НАТО повернулися до підвищення оборонного потенціалу – в першу чергу через поширення міжнародного тероризму. Теракти 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку зміцнили впевненість членів Альянсу в необхідності посилити позиції, а в 2006 році в НАТО домовилися виділяти на оборону 2% ВВП. Однак не всі країни виконують цю домовленість. У 2018 році тільки шість країн з 26 дотримувалися встановленої норми: Болгарія – 2,3%, Велика Британія – 2,4%, Греція – 2,8%, США – 4,1%, Туреччина – 2,2% і Франція – 2,5%. Більш того, деякі країни періодично знижували витрати на оборону, наприклад, Німеччина, Італія, Португалія. Зменшували асигнування і США, але нижче 2% вони ніколи не опускалися. Зважаючи на це, в 2017 році на частку Америки припадало 71,7% сукупних оборонних витрат НАТО. Тому не дивно, що саме президент США Дональд Трамп в 2018 році зажадав від решти країн-членів Альянсу збільшити оборонні витрати, погрожуючи вивести свою країну з складу НАТО. Союзникам не залишалося нічого, окрім як відповісти згодою, хоч і без невдоволення не обійшлося.

Крім цього, з 2014 року члени НАТО повинні також виділяти 20% від своїх оборонних витрат на придбання нового озброєння. Норму також виконують не всі країни-члени Альянсу.

Україна-НАТО

З відкритих джерел

Україна співпрацює з Альянсом з 1991 року – тоді країна приєдналася до Ради північноатлантичного партнерства. У 1994 році Україна приєдналася до програма "Партнерство заради миру", а в 2002 році був "Індивідуальний план партнерства з НАТО".

У 2005 році співробітництво з НАТО перейшло у формат "Прискореного діалогу" - він повинен був стати першим кроком для вступу України в Альянс. В 2008 році до НАТО було направлено лист з проханням про приєднання країни до Плану дій з членства в НАТО, однак на саміті в квітні 2008-го Україні відмовили через позицію Німеччини і Франції.

Після приходу у 2010 році до влади президента Віктора Януковича питання про приєднання України до Альянсу заморозили, а пізніше навіть закріпили на рівні закону "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" (який згодом скасували в 2014 році). Тим не менш, в 2013 році Україна приєдналася до операції НАТО з протидії піратству "Океанський щит".

Після зміни влади в 2014 році Україна відновила і поглибила співробітництво з НАТО. Але, незважаючи на неодноразові заяви генсека НАТО Єнса Столтенберга, що двері Альянсу відкриті для України, поки він не буде пропонувати Україні участь у програмі розширених можливостей. При цьому взаємодія Україна-НАТО ведеться у форматах, пов'язаних з конфліктом на Донбасі та необхідністю реформ, – країні потрібно "дотягнути" до стандартів Альянсу.

Та Україна налаштована серйозно і рішуче: 21 лютого 2019 року набрав чинності прийнятий 7 лютого документ про внесення змін до Конституції, які закріпили стратегічний курс на отримання повноправного членства України в Євросоюзі і НАТО.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>