Україні потрібна нова енергетична стратегія як базис розвитку економіки країни, - Медведчук

Фото з відкритих джерел

За останніми даними ПАТ "Укртрансгаз", за 5 місяців поточного року Україна скоротила імпорт природного газу в 1,8 разів порівняно з аналогічним періодом 2017-го — до 3 млрд 340,7 млн кубометрів. Тільки в травні його імпорт знизився на 4,9% у співвідношенні з тим же місяцем роком раніше. При цьому влада не втомлюється рапортувати про якусь міфічну енергонезалежність, розповідаючи, що Україна вже 2,5 року не купує блакитне паливо безпосередньо у Росії і здійснює його поставки лише з Заходу, пише лідер "Українського вибору" Віктор Медведчук у своєму блозі.

У зв'язку з цим виникає закономірне питання: за рахунок чого Україна економить блакитне паливо? Абсолютно очевидно, що це відбувається не за рахунок реформування енергосектору та енергомодернізації (такі, з дозволу сказати, реформи у нас поки тільки на словах). Економія викликана вкрай тривожними для економіки країни причинами, зокрема спадом промислового виробництва. Попит на блакитне паливо з боку промислових підприємств скоротився практично вдвічі. Якщо у докризовому 2013 році українська промисловість спожила 20,02 млрд кубометрів газу, то вже в 2017-му цей показник скоротився майже вдвічі — до 10,8 млрд кубометрів.

З усією впевненістю можна стверджувати, що зниження обсягів споживання природного газу обумовлено суттєвим зниженням обсягів промислового виробництва і навіть повною зупинкою цілих галузей. Так, за підрахунками економістів Громадського руху "Український вибір — Право народу", тільки в хімічній промисловості річний обсяг експорту товарів за підсумками 2017 року порівняно з докризовим 2013-м в грошовому вираженні скоротився практично в три рази, в металургії — у два рази. Падіння рівня промвиробництва в 2014 році склало 10,6%, в 2015-му — 13,0%, у 2017 році — 0,7%. А стрімке зменшення споживання газу служить підтвердженням глибокої кризи в промисловості України.

На тлі загального фінансово-економічного занепаду України, в умовах жорсткої фіскальної політики і втрати найбільшого — російського — ринку збуту, стан промислового сектора економіки ускладнилося ще й стрімким підвищенням цін на енергоносії. Якщо в 2013 році тариф на газ для промисловості становив 3509 грн за 1 тис. кубометрів, то в червні 2018 року він вже більш ніж втричі вищий — 10 893 грн за 1 тис. кубометрів. Тариф на електроенергію для цієї групи споживачів за той же період виріс більш ніж удвічі.

При цьому до подорожчання вартості блакитного палива якраз і призвела відмова України від прямих контрактів з "Газпромом" і покупка цього ж російського газу в словацьких, угорських і польських газових операторів. Ми, як і раніше, в основній своїй масі купуємо російський газ, але тільки через треті руки, дозволяючи наживатися посередникам. А вже в найближчому майбутньому настільки абсурдна енергетична політика, що проводиться Києвом, загрожує країні втратою транзиту російського газу, недоотриманим прибутком на рівні 3 млрд дол. щорічно і розвалом вітчизняної ГТС.

За цих умов країні необхідна принципово нова енергетична стратегія — як інституціональний базис розвитку промисловості та національної економіки в цілому на довгострокову перспективу. А головне — нова енергетична політика повинна сприяти модернізації та інноваційному розвитку економіки, підвищувати її рівень конкурентоспроможності й керуватися виключно національними економічними інтересами

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...