"Нафтогаз" vs "Газпром": Через що судяться компанії, і коли буде видно рішення в кінці тунелю

Спірні моменти між компаніями має вирішити Стокгольмський арбітраж. Остаточне рішення очікується до 30 листопада

Більше трьох років НАК "Нафтогаз України" і ВАТ "Газпром" не можуть домовитися про постачання газу. Спірні моменти між компаніями має вирішити Трибунал при Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольма, або так званий Стокгольмський арбітраж, куди сторони звернулися майже одночасно. У травні інстанцією було винесено "проміжне" рішення з цього питання, остаточне - очікується у другій половині 2017 року.

З чого все почалося?

Початок цієї сумної історії було покладено вісім років тому – в 2009 році. На той час прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко домовилася з головою уряду Російської Федерації Володимиром Путіним про постачання російського газу для України в 2009-2019 роках.

Юлія Тимошенко під час зустрічі з Володимиром Путіним, архівне фото З відкритих джерел

Умови контракту, який за підсумками переговорів прем'єр-міністрів підписали керівники "Нафтогазу" і "Газпрому", були, м'яко кажучи, невигідними Україні. Зокрема, згідно з документом, НАК зобов'язувався купувати щорічно 52 млрд куб. м газу за формулою "take or pay" ("бери або плати"). Нею передбачалося, що українська компанія буде платити гроші за весь обсяг газу, незважаючи на те, що вона бере 52 млрд куб. м газу, або взагалі не бере блакитне паливо з РФ.

У 2010 році тодішніми президентами країн Віктором Януковичем і Дмитром Медведєвим були підписані доповнення до "контракту Тимошенко-Путіна", які пізніше через місце підписання стали відомими як "харківські угоди". Ними передбачалося продовження Україною терміну перебування Чорноморського флоту ВМС Росії у Криму на 25 років. Росія натомість зобов'язувалася надати Україні знижку на газ у розмірі 100 дол. за тис. куб. м.

Проте ці угоди після окупації в 2014 році Росією Криму були скасовані Кремлем в односторонньому порядку. Своє рішення керівництво РФ аргументувало тим, що територія півострова увійшла до складу федерації, а значить "Газпром" не повинен поставляти Україні газ "задешево", а виключно за укладеним у 2009 році контрактом.

Тут важливо пам'ятати, що Україна не визнає анексію Криму, і з нею солідарні більшість країн-членів ООН.

Спірні моменти, – які вони?

У червні 2014 року "Нафтогаз" звернувся в Арбітражний інститут Торгової палати Стокгольма з проханням переглянути договір на постачання газу від 2009 року. Зокрема, компанія вимагає: встановлення і перегляду ціни на газ, придбаний у "Газпрому" з 20 травня 2011-го по жовтень 2015 року; заміни положень контракту на поставку, а саме обсягів газу за принципом "take or pay", отримання права на одностороннє припинення поставок і заміни положень у пунктах про заборону експорту та про зобов'язання про продаж газу.

У цій справі "Нафтогаз" вимагає від "Газпрому" 18 млрд дол. разом зі штрафами і відсотками, які накопичилися за цей час.

Російський монополіст у свою чергу вважає, що умови контракту дійсні і повинні дотримуватися. Тому "Газпром" також в червні 2014 року звернувся в Стокгольмський арбітраж з проханням про стягнення з "Нафтогазу" боргу у 47,1 млрд дол. разом зі штрафами та відсотками за поставлений газ.

З них 34,5 млрд доларів - санкції за принципом "take or pay" у 2012-2014 роках, 3 кварталі 2015 року і 2-4 кварталах 2016 року, 2,2 млрд дол. - щодо спірної ціни на газ в 4 кварталі 2013 і 2 кварталі 2014 року, решта – накопичені штрафи і відсотки.

Що думає про це Стокгольмський арбітраж?

Наприкінці травня поточного року Трибунал при Арбітражному інституті Торговельної палати Стокгольма виніс проміжне рішення у справі НАК "Нафтогаз України" проти ВАТ "Газпром" за контрактом на постачання газу в Україну від 2009 року.

Суд повністю відхилив вимоги "Газпрому" щодо застосування принципу "take or pay", а також задовольнив вимогу "Нафтогазу" про перегляд контрактної ціни з урахуванням ринкових умов.

Крім цього, трибуналом було повністю скасовано заборону на реекспорт газу, який містився в контракті.

В Україні це рішення сприйняли як велику перемогу. Зокрема, вважали, що "Газпрому" можна не платити за спожитий газ, переглянути на нього ціну і перепродувати.

У Росії рішення Стокгольмського арбітражу прокоментували скупо. Зокрема, російська сторона вважає, що скасування принципу "take or pay" не говорить про те, що Київ може не платити. В іншому – потрібно дочекатися остаточного рішення.

Примітно, остаточне рішення по спір НАК "Нафтогаз" і ВАТ "Газпром" очікується в другій половині 2017 року. Українська сторона вважає, що воно буде винесене не пізніше 30 листопада.

До цього часу компанії повинні були провести консультації щодо контракту на купівлю/продаж газу. Однак 8 вересня голова "Нафтогазу" Андрій Коболєв заявив, що компанії не змогли домовитися.

Голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв. Архівне фото. Фото з відкритих джерел

"На вимогу трибуналу ми провели переговори з "Газпромом" за контрактом на купівлю-продаж газу. Вони нещодавно завершилися, і за їх результатами ми йдемо в трибунал для отримання остаточного рішення за новою формулою і деяким іншим аспектам подальшої роботи з цією компанією... Я не можу говорити багато деталей, оскільки це були закриті переговори. Я б сказав акуратно: ми не досягли того прогресу, на який розраховував трибунал", - зазначив він.

Позов про постачання газу не єдиний

Варто відзначити, що Трибунал при Арбітражному інституті Торговельної палати Стокгольма розглядає ще одну суперечку між НАК "Нафтогаз України" і ВАТ "Газпром". Вона стосується недопоставки і недоплати за послуги транзиту в 2009-2016 роках.

У "Нафтогазі" заявили, що, відповідно до контракту на транзит газу в разі зміни умов формування транзитних тарифів у Європі Україна має право вимагати перегляду тарифу.

Справа в тому, що після підписання контракту був прийнятий так званий Третій енергопакет та умови формування транзитних тарифів у Європі істотно змінилися. Тому в української компанії вважають, що тариф на транзит російського газу потрібно привести у відповідність до європейських умов.

"Газпром" відмовляється це робити. Так, тариф на транзит газу не переглядався вже більше 5 років.

"Нафтогаз" звернувся в тому ж 2014 році в Стокгольмський арбітраж з вимогою привести транзитний контракт з "Газпромом" у відповідність з європейським законодавством, яке Україна імплементувала у зв'язку з приєднанням до Енергетичного Співтовариства.

В цій справі "Нафтогаз" вимагає стягнути з "Газпрому" понад 13 млрд дол., зустрічна вимога російської компанії становить 0,007 млрд дол.

У минулу п'ятницю (8 вересня) у НАК не виключили, що вимоги до російського монополіста за позовом в арбітражі про транзит газу можуть збільшитися більш ніж на п'ять млрд дол.

Очікується, що рішення щодо цього спору буде винесено Стокгольмським арбітражем паралельно з рішенням за позовом про постачання газу – у другій половині поточного року (можливо в листопаді).

Які прогнози?

Кожна зі сторін конфлікту переконана, що остаточне рішення Стокгольмського арбітражу буде на її користь: Україна сподівається, що "останнє слово" суду не буде істотно відрізнятися від "проміжного" рішення, Росія - що все зміниться.

Експерти вважають, що більше шансів на успіх у "Нафтогазу", так як, швидше за все, фінішне рішення буде засновано на "проміжному". Тобто можуть бути внесені зміни лише в деяких деталях.

Як відомо, згідно з газовим контрактам, підписаним між "Газпромом" і "Нафтогазом", рішення Стокгольмського арбітражу є остаточним і не підлягає оскарженню.

Забігаючи наперед, якщо трапиться так, що рішення арбітражного суду буде на користь України, а Росія відмовиться його виконувати, в "Нафтогазі" вже пообіцяли в судовому порядку домагатися арешту активів "Газпрому" за кордоном.

Інші суперечки з "Газпромом"

Крім суперечок, які розглядає Трибунал при Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольма, в України є претензії до "Газпрому" та з інших питань. Зокрема, у січні 2016 року Антимонопольний комітет держави оштрафував ПАТ "Газпром" на 85,966 млрд грн за зловживання монопольним становищем на ринку транзиту природного газу України, який згодом виріс до 171,932 млрд грн (близько 6,6 млрд дол.) за рахунок пені за його несплату.

У квітні поточного року АМКУ направив на Державну виконавчу службу (ДВС) заяву про відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення з ВАТ "Газпром" (РФ) 171,932 млрд грн.

У травні, згідно звіту "Газпрому", компанія отримала постанову про відкриття виконавчого провадження на суму 189,125 млрд грн (включає 171,193 млрд грн виконавчого збору) і накладення арешту на рахунки представництва "Газпрому" в Києві, дивіденди та акції від участі в капіталі ПРАТ "Газтранзит", а також акцій або часток у ПАТ "Інститут "Южніігіпрогаз", ТОВ "Газпром збут Україна", ТОВ "Міжнародний консорціум з управління і розвитку газотранспортної системи України".

"Газпром" подав заяву до Верховного Суду України (ВСУ) про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 16 травня 2017 року, якою підтверджено рішення судів нижчих інстанцій про накладення Антимонопольним комітетом України (АМКУ) штрафу і пені на російську компанію в розмірі 171,932 млрд грн. Однак сьогодні стало відомо, що цей документ не був прийняв у провадження.

На даний момент держава намагається списати 79,877 млн грн дивідендів, що підлягають сплаті компанії "Газпром" (Росія) від приватного акціонерного товариства "Газтранзит" (Київ), в рахунок погашення накладених Антимонопольним комітетом штрафу та пені у загальному розмірі 172 млрд грн.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...