Надра тільки для своїх: Чи дозволять іноземцям видобувати газ в Україні?

Іноземні інвестори роблять чергову спробу прорватися в галузь газовидобутку в Україні. У конкурсі із залучення інвесторів до розробки дев'яти нафтогазових площ на умовах угод про розподіл продукції беруть участь одразу шість іноземних компаній. Підсумки буде підбито вже 26 червня. Іноземці беруть участь і в конкурсі на площу на шельфі: ім'я компанії-переможниці буде відомо не раніше вересня. Також у конкурсі беруть участь державна компанія "Укргазвидобування" і компанії, які належать українським олігархам. Чи вдасться хоча б одній іноземній компанії здобути перемогу в сутичці – поки велике питання.

Надра тільки для своїх: Чи дозволять іноземцям видобувати газ в Україні?
Фото з відкритих джерел

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Іноземні інвестори роблять чергову спробу прорватися в галузь газовидобутку в Україні. У конкурсі із залучення інвесторів до розробки дев'яти нафтогазових площ на умовах угод про розподіл продукції беруть участь одразу шість іноземних компаній. Підсумки буде підбито вже 26 червня. Іноземці беруть участь і в конкурсі на площу на шельфі: ім'я компанії-переможниці буде відомо не раніше вересня. Також у конкурсі беруть участь державна компанія "Укргазвидобування" і компанії, які належать українським олігархам. Чи вдасться хоча б одній іноземній компанії здобути перемогу в сутичці – поки велике питання.

Газ тільки для своїх

Попри декларації влади за останні роки в Україну не вдалося увійти жодному великому іноземному інвестору. Дозволи на кращі родовища зосередили в своїх руках українські олігархи і державні компанії, при цьому близько третини з них потрапили до рук спекулянтів. Практично 80% газу в Україні видобувають державна "Укргазвидобування" і напівдержавна "Укрнафта" (контроль над компанією зберігає Ігор Коломойський). На приватні компанії припадає не більше 20% видобутку. Причому серед них ті ж обличчя: ДТЕК Ріната Ахметова, компанії, підконтрольні Ігорю Коломойському, компанія Regal Petroleum, що входить у "Смарт-Холдинг" Вадима Новинського, "Гео Альянс" Віктора Пінчука, Burisma Миколи Злочевського.

112.ua

Ще частина спецдозволів зосереджена в руках перекупників – компанії притримують їх до часів, коли можна буде вигідно перепродати. Водночас ніяких робіт на площах не ведеться. За даними Державної служби геології та надр України, кількість "сплячих" спецдозволів становить близько третини.

Після відходу з України в 2014-2015 рр. світових гігантів Shell і Chevron іноземці в галузі газовидобутку були представлені досить скромно. В Україні працює компанія Cub Energy, найбільшим акціонером якої є виходець зі східної України Михайло Афендіков, що став громадянином США. Компанія реалізує, зокрема, спільний (50 на 50%) зі словацькою Nafta проект на Ужгородській газовій площі (301,4 кв. км). Видобуток газу в рамках цього проекту поки не ведеться: на площі проведена 3D-сейсміка, яка дозволила оцінити можливі запаси, заплановано буріння трьох розвідувальних свердловин.

Сама Nafta, як відомо, ще з 2015 року намагається стати стороною в угоді про розподіл продукції щодо Юзівської площі (в Харківській і Донецькій областях), з якої вийшла американська Shell. За даними НАК "Надра України", Юзівська площа перспективна для пошуку запасів природного газу, газу сланцевих товщин, газу центрально-басейнового типу, метану, нафти, конденсату, а також вугільних родовищ. Потенційні резерви площі оцінюються в 148 млрд куб. м природного газу, 3200 млрд куб. м сланцевого газу/газу центрально-басейнового типу. Площа може давати можливий річний обсяг виробництва понад 10 млрд куб. м.

Новини за темою

У середині грудня Кабмін схвалив передачу 90% прав та обов'язків ТОВ "Надра Юзівська" в угоді про розподіл продукції щодо Юзівської площі на користь компанії Yuzgaz B.V, яка належить підприємцям Ярославу Кінаху і Тімоті М. Елліот. Директор представництва Nafta в Україні Любомир Копчик в інтерв'ю 112.ua говорив про намір викупити у підприємців 100% Yuzgaz B.V, що дозволить Nafta увійти в проект і приступити до вивчення і розробки Юзівської площі. Як уточнив Любомир Копчик, угоду досі не завершено. Обов'язковою умовою є завершення всіх регуляторних процедур, які все ще тривають: немає необхідних рішень Антимонопольного комітету та Харківської облради. Також все ще не зроблено оцінку впливу на довкілля.  

За даними Світового банку, не лише в галузі видобутку вуглеводнів, а в цілому в економіці України в 2018 році показник іноземних інвестицій становить лише 2% ВВП, що дуже мало.

Чому іноземці зацікавилися надрами України?

Про інтерес іноземних компаній до українських надр стало відомо завдяки двом масштабним проектам із залучення інвесторів до розробки 9 площ на суші та однієї на шельфі Чорного моря. Загальна площа ділянок перевищує 20 тис. кв. км. Імена переможців у проектах на суші буде відомо вже 26 червня 2019 року. Підсумки конкурсу на шельфі буде підбито не раніше вересня. Після відходу великих іноземних гравців у 2015 році нові не виходили у зв'язку з відсутністю привабливого інвестиційного клімату, розповів виконавчий директор Асоціації газодобувних компаній України Роман Опімах на VI Міжнародній конференції Ньюфолк НКЦ, яка відбулася 30-31 травня у Львові. За його словами, новим гравцям створювали штучні перешкоди: "Доказом цього факту є те, що поза аукціонами було видано і погоджено величезну кількість ділянок. Але з початку цього року ситуація кардинально змінилася. Було ліквідовано позааукціонний механізм отримання нових ділянок, і тепер всі спецдозволи надаються виключно через електронні торги і конкурси УРП".

"Багато років в Україні діяла монополія держкомпаній на видобуток нафти і газу, аукціони на нафтогазоносні надра практично не проводилися. До того ж рента на вуглеводні була вкрай високою. Відсутність доступу до надр, нестабільність регуляторного середовища, зарегульована дозвільна система, проблематичний доступ до землі, ситуативне блокування роботи місцевими органами влади – ці чинники в минулому створили несприятливий інвестклімат", - розповіли 112.ua у прес-службі однієї з найбільших в Україні газодобувних компаній "ДТЕК Нафтогаз" (бере участь у конкурсі на укладання УРП на Софіївській та Зіньківській площах).

Цьогорічний конкурс на 9 газоносних площ – перший серйозний конкурс і спроба залучити інвестора, розповів 112.ua голова американського фонду Sigma Bleyzer в Україні Вадим Бодаєв (спільно з компанією Aspect Energy подали заявку на конкурс УРП на Варвинській площі). За його словами, закон про УРП в Україні було ухвалено вже давно, але тривалий час він не застосовувався. При цьому іноземні політики прикладали чимало зусиль, щоб домогтися лібералізації в напрямку газовидобутку і переконати український уряд у необхідності відкриття надр для нових гравців. Зокрема, з цього питання з прем'єром Володимиром Гройсманом неодноразово зустрічалися представники американського посольства, батько сланцевої революції в Техасі, нині міністр енергетики США Рік Перрі. "Він також говорив, що ухвалений в Україні закон про УРП шикарний. Зазначу, що Перрі був губернатором штату Техас, коли стався прорив у газовидобутку. Саме він займався питанням лібералізації напрямку і залучення приватних компаній, отримання ними надійних гарантій. На сьогодні ВВП штату Техасу дорівнює п'ятій економіці світу і перевищує ВВП Росії. Перрі дуже пильно стежить за подіями навколо конкурсу в Україні, який повинен залучити в галузь газовидобутку приватні компанії", - каже Бодаєв.

Влада в Україні впродовж останніх років виконала чимало роботи для зміни регуляторного та інвестиційного середовища у сфері газовидобутку, зазначає Юлія Боржемська, менеджер з питань регуляторної політики "ДТЕК Нафтогаз": "Зокрема, з 2018 року почала діяти стимулювальна рента для нових свердловин, вперше в Податковому кодексі з'явилося стабілізаційне застереження щодо фіксації стимулювальної ренти на період з 1 січня 2018 року по 1 січня 2023 року".

Новини за темою

Учасники ринку підкреслюють, що це дуже важливий момент для інвесторів, які, наважуючись на "довгі інвестиції", хочуть мати зрозумілі правила гри з податками протягом того часу, коли їхні гроші буде заморожено в проекті, який до того ж не факт, що принесе їм віддачу. "Газовидобуток – бізнес не швидкий. Навіть при оптимістичному сценарії на проведення розвідки запасів йде рік-півтора, ще приблизно рік іде на розробку. Таким чином, від початку робіт до моменту отримання першого газу на родовищі минає не менше 2-3 роки. Протягом усього цього часу компанія-інвестор має тільки витрати. Буріння однієї свердловини на глибину до 4 тис. м коштує приблизно 5-7 млн дол. Оскільки розвідувальних свердловин необхідно пробурити мінімум три, то йдеться про суму не менше 21 млн дол. для однієї площі, це тільки на розвідувальному етапі", - каже Бодаєв.

У "ДТЕК Нафтогаз" відзначили, що поліпшенню інвестклімату в галузі газовидобутку в Україні також сприяла дерегуляція дозвільної системи: зокрема було виключено дублювальні і формальні дозволи, спрощено доступ до землі. Відкриття доступу до геологічної інформації: зараз не потрібно отримувати дозвіл Держгеонадр на відчуження геоінформації компаній. У "ДТЕК Нафтогаз" відзначають великий внесок Держгеонадр у роботу щодо відкриття та оцифрування державної геологічної інформації, формування інтерактивної геологічної карти. На інвестклімат сприятливо вплинуло і те, що аукціони на ділянки з потенційними запасами газу і нафти стали проводитися в системі Prozorro. "У цілому, згідно з планом заходів з реалізації Енергостратегії, держава запланувала запропонувати на аукціонах і конкурсах близько 50 ділянок надр, і як ми бачимо, це виконується", - сказали 112.ua у прес-службі "ДТЕК Нафтогаз". 

Держгеонадра проводить онлайн-аукціони з продажу ліцензій на розвідку і видобуток нафти та газу на майданчику "ProZorro.Продажі" з 6 березня поточного року. Це стало можливо після затвердження урядом відповідної постанови. Під час проведення 3 раундів електронних торгів продано 16 спецдозволів на користування надрами на суму більш ніж 322 млн грн. Лідирує на аукціонах державна "Укргазвидобування", яка під час останнього, третього раунду стала переможцем за всіма виставленими на торги площами. Компанія викупила ліцензії на 7 ділянок за 89,2 млн грн. На першому ж аукціоні ТОВ "Нафтогазсистеми" (входить до портфеля активів "ДТЕК Нафтогаз") придбала спецдозвіл за рекордну ціну, яка на 384% перевищувала стартову вартість ліцензії, за 85 млн грн. Компанія купила спецдозвіл на користування надрами Світанково-Логівської площі (Харківська обл.).

Слід зазначити, що іноземні компанії виявляють інтерес поки не до аукціонів, а тільки до конкурсів на укладення УРП. Поки з цього правила було лише одне виключення: голова Державної служби геології і надр Олег Кирилюк розповів 112.ua, що про інтерес до п'яти виставлених на електронний аукціон нафтогазових ділянок заявила грецька енергетична компанія Energy Flow&Environmental Operations S.A.

Для інвесторів, особливо іноземних, така форма як УРП більш приваблива ніж інші, оскільки передбачає страховку від змін у законодавстві, зокрема передбачає міжнародний арбітраж у разі виникнення спірних питань, сказав Вадим Бодаєв. Окрім того, режим УРП передбачає стабілізацію регуляторного середовища на період дії угоди, тривалий термін користування надрами - 50 років (термін дії ліцензій, які продаються на електронних торгах, обмежений 20 роками на суші і 30 на шельфі), пільги при ввезенні-вивезенні обладнання, компенсацію витрат інвестора за рахунок добутої продукції, пільги у зв'язку з винайманням іноземного персоналу. На УРП виставляються ділянки з великими площами надр, ніж ті, на які продаються ліцензії на електронних торгах, каже Юлія Боржемська з "ДТЕК Нафтогаз".

У неофіційних бесідах учасники ринку відзначали, що робота в режимі ліцензій приваблива для компаній, які вже мають досвід у газовидобутку і не перший рік працюють на ринку. А ось УРП віддають перевагу нові гравці, які відчувають серйозні побоювання щодо своїх ризиків у країні. 

Які іноземні компанії претендують на українські надра?

На чотири з дев'яти виставлених на конкурс розробки на умовах УРП площ на суші претендує канадська компанія Vermilion Energy. Акції компанії котируються на біржах у Нью-Йорку і Торонто. За даними Опімаха, основний бізнес компанії зосереджено в Північній Америці: на регіон припадає 62% загального видобутку Vermilion. Компанія працює ще в 10 країнах: сім з них знаходяться в Європі: Франція, Німеччина, Нідерланди, Ірландія, Хорватія, Угорщина, Словаччина. Представлена Vermilion і в Австралії. Її ринкова капіталізація становить 5,5 млрд дол. Дохід у 2018 році – 1,25 млрд дол., прибуток – 240 млн дол. У компанії є досвід у видобутку традиційних та нетрадиційних покладів газу.

112.ua

На конкурс Vermilion йде спільно з "Укргазвидобування". Заявки подано на Балаклійську площу, Іванівську, Софіївську і Зіньківську. З УГВ Vermilion уклала меморандум. У разі перемоги в конкурсі компанії будуть вносити інвестиції і ділити прибутки 50 на 50, йдеться в повідомленні прес-служби "Укргазвидобування". Оператором виконання робіт на етапі геологічного вивчення ділянки виступить Vermilion. УГВ буде мати переважне право надавати послуги та виконувати роботи для Vermilion, у тому числі і за рахунок надання власного флоту бурових верстатів. Як відомо, УГВ придбала 20 сучасних бурових верстатів з верхнім приводом, швидкість буріння в яких значно вища, ніж у тих моделей, які були на озброєнні в колишньому флоті. Vermilion та УГВ домовилися про те, що на етапі геологічної розвідки до робіт буде залучено мінімум 50% українського персоналу, а на етапі розробки – мінімум 75%. Орієнтовний час отримання першого газу від дати підписання договору про УРП складе в середньому 2,5-3 роки, залежно від ділянки, повідомили в прес-службі УГВ.

112.ua

На Софіївську площу претендує і словацька Nafta спільно з EPH, вертикально-інтегрованим енергетично-промисловим холдингом, якому належить 68% відсотків компанії (ще 29% володіє держава Словаччина). EPH входить до десятки найбільших енергетичних компаній Європи. Загальна встановлена потужність генерувальних об'єктів, серед яких дві АЕС, розташовані в Словаччині, перевищує 24,3 ГВт, а річний обсяг виробництва електричної енергії досягає 100,2 ТВт-год. Група є керуючим партнером словацької газотранспортної системи, до якої входить і компанія Eustream (компанія є стороною консорціуму інвесторів, які претендують на управління українською ГТС, і забезпечує реверс газу в Україну, - ред.).

112.ua

Новини за темою

EPH реалізує проекти у сфері газовидобутку, вуглевидобутку, через Nafta володіє підземними сховищами газу в Словаччині. Активи групи ЕРН перевищують 12,8 млрд євро, річний дохід 6 млрд євро, а EBITDA досягає 1,9 млрд євро. В інтерв'ю 112.ua директор представництва Nafta в Україні Любомир Копчик розповідав, що вихід Nafta за межі Словаччини став можливий завдяки холдингу ЕРН, який став акціонером компанії в 2013 році. Саме тоді було затверджено нову стратегію й ухвалено рішення сконцентруватися на роботі в окремих європейських країнах. За його словами, нині Nafta найбільш активна в Україні, Німеччині та Англії. До речі, за даними Опімаха, з минулого року компанія реалізовує спільний проект у Словаччині спільно з Vermillion. 

Sigma Bleyzer, який претендує на Варвинську площу, є найбільшим із працюючих у країні фондів прямих інвестицій з активами понад 1 млрд дол. Його засновник Михайло Блейзер у 1978 році емігрував до США, а з 90-х став вести бізнес в Україні. Найбільш успішний і відомий проект Блейзера – створення телекомунікаційної компанії "Воля‑Кабель", яка стала найбільшим провайдером телебачення та інтернету. Фонд вийшов з проекту у 2007 році, продавши компанію на ціновому піку приблизно за 300 млн дол. при початкових вкладеннях 12 млн дол. Всього в телекомунікації Sigma Bleyzer вклав до 100 млн євро. Одним зі співінвесторів був ЄБРР.

112.ua

Серед проектів, у яких Sigma Bleyzer був інвестором, – "Полтавакондитер", торгова мережа Cosmo, аграрна компанія Agrogeneration, низка проектів у машинобудуванні. Фонд давно заявляв про свій інтерес до сфери газовидобутку. У 2018 році голова фонду Sigma Bleyzer в Україні Вадим Бодаєв розповів про заснування іноземними інвесторами, які зацікавлені в газовидобутку в Україні, інвестиційного фонду для реалізації проектів у сфері енергетики на суму 250 млн дол. Менш ніж за півроку від початку його створення фонд зібрав 100 млн дол.

Aspect Energy, з якою Sigma Bleyzer вийшов на конкурс УРП, за словами Бодаєва, один із ключових гравців у сфері розвідки. Бодаєв говорить, що вибір Варвинської площі був свідомим – вона одна з найбільш недосліджених. "Ми свідомо претендували саме на цю площу. Розуміли, що на цю площу буде найменше претендентів. Оскільки насамперед попитом будуть користуватися ділянки, де вже є покинуті свердловини і потрібні менші інвестиції для відновлення видобутку. До того ж наш партнер – один з ключових гравців у сфері розвідки. У разі перемоги буде створено консорціум. Технічна частина буде повністю на партнерах, а керувати проектом будемо ми. Інвестиції становитимуть до 1 млрд дол.", - сказав 112.ua голова фонду Sigma Bleyzer в Україні.

112.ua

За даними Романа Опімаха, Aspect Energy (штаб-квартира компанії знаходиться в Денвері, штат Колорадо, США) спеціалізується на розвідці запасів вуглеводнів і має досить успішне портфоліо різних проектів у США, також працює на Близькому Сході і в країнах Центральної Європи. У період з 1998 по 2010 рік Aspect і його партнери інвестували понад 1 млрд дол. у буріння 525 свердловин. Показник успішності склав 60%, а загальний запас – 20 млрд куб. м газу.

Останньою з компаній, яка заявила про участь у конкурсі, стала польська Unimot, якою володіє швейцарська компанія Avia International, власник близько 3 тис. автозаправок (бренд Avia) у 14 країнах Європи. Нещодавно компанія відкрила спільно з одним із найбільших постачальників дизпалива в Україну компанією Wexler Group першу заправку Avia в Україні. До кінця року заплановано відкриття ще 15 АЗС у нашій країні.

На конкурсі компанія претендує на Іванівську площу. Зауважимо, досвід у сфері газовидобутку в Unimot відсутній. Президент Unimot Адам Сікорський заявив, що для його компанії в Україні у сфері газовидобутку буде пілотний проект з великим партнером, ім'я якого він не назвав. Сікорський запевнив, що партнер має великий досвід у сфері газовидобутку і саме він оцінював геологічну інформацію, на підставі чого вибір зупинився на Іванівській площі.

112.ua

Ще три іноземні компанії беруть участь у конкурсі на УРП на шельфі (площа "Дельфін"). Зокрема це Caspian Drilling International – державна сервісна компанія з Азербайджану, що працює з національним видобувачем SOCAR (володіє мережею АЗС в Україні). Американська компанія, що подала заявку в партнерстві з публічною американською енергетичною фірмою San Leon Energy, яка здійснює діяльність у п'яти країнах з основним виробництвом у Нігерії – Trident Acquisitions. Також американська нафтогазова компанія з активами в Молдові та Грузії Frontera Resources. 

112.ua

Участь у конкурсі останньої викликала серйозні дискусії. Зокрема, видання "Дзеркало тижня" вказувало на те, що Frontera не має достатньо фінансових коштів, не реалізувала більшість із заявлених обіцянок щодо обсягів буріння. Окрім того, її акції пройшли делістинг на Лондонській фондовій біржі. У липні 2015 року Frontera підписала з "Нафтогазом" меморандум на два роки про взаєморозуміння у сфері інвестування в розвідку і розробку родовищ, а також про реалізацію проекту імпорту грузинського скрапленого газу з потужностей компанії в Грузії. Також компанія мала меморандум з "Укргазвидобуванням". Однак ніякого практичного результату від цих документів, термін дії яких закінчився, не було.

При цьому в даному проекті наявність достатнього обсягу фінансових коштів є ключовою. За умовами конкурсу, обсяг мінімальних інвестицій на стадії геологорозвідки становить 55,5 млн дол., а програма робіт повинна включати буріння не менше 5 свердловин, що на шельфі, безумовно, дорожче, ніж на суші. "Зрозуміло, що в газодобувній галузі можуть працювати тільки великі компанії, з великим фінансовим запасом або ж які здатні швидко акумулювати недорогі позикові кошти. Мінімальний поріг входження в бізнес щонайменше 100 млн дол. З розумінням, що на останньому, найдорожчому етапі, необхідно буде не менше 1 млрд дол. вкладень", - сказав Бодаєв.

За неофіційною інформацією, Frontera перебуває під протекторатом міністра енергетики Ігоря Насалика, хоча сам він це заперечує. 

"На мою думку, Frontera – це не та компанія, яка потрібна Україні в цьому проекті, вона не має достатнього досвіду буріння на шельфі. Компанія не проводила роботи такого масштабу, як передбачаються на ділянці "Дельфін", і не має фінансування", - сказав 112.ua Роман Опімах. Початок робіт на ділянці означатиме відновлення робіт на шельфі, які Україна після анексії Криму не вела. За даними Опімаха, унікальність ділянки полягає в тому, що на ній не передбачається глибоке буріння. З іншого боку, компанії, які візьмуться за її розробку, будуть нести досить великі ризики: оцінка запасів на ділянці не проводилася, є тільки оцінка ресурсів, інвестор бере на себе ризик залишитися ні з чим. Щоправда, вселяє надію те, що "Дельфін" знаходиться недалеко від Суботінського родовища, яке до анексії розробляв "Чорноморнафтогаз" і запаси якого, за попередніми даними, оцінювалися в 100 млн тонн нафти.

Хто ще хоче добувати газ?

Конкуренцію іноземним компаніям у конкурсі на УРП становлять найбільші українські видобувачі газу. Зокрема компанія "ДТЕК Нафтогаз", яка спеціалізується на глибокому бурінні (понад 5 тис. м). З 2013 року компанія збільшила обсяги видобутку газу в Україні втричі. "ДТЕК Нафтогаз" бере участь у конкурсах на Софіївську і Зіньківську площі.

У конкурсі на УРП на суші беруть участь і такі відомі видобувачі газу в Україні, як-от Geo Alliance Group Віктора Пінчука (претендує на Софіївську площу), "Укрнафтобуріння" Ігоря Коломойського, Віталія Хомутинніка і Павла Фукса (претендує на Русанівську і Зіньківську площі). "Укрнафтобуріння" також претендує і на ділянку "Дельфін" на шельфі. Бере участь у конкурсі і напівдержавна "Укрнафта", співвласником якої є Коломойський. Попри непросте становище з податковим боргом і регуляторні обмеження, компанія за 5 місяців поточного року збільшила видобуток на 10,1%, видобувши 481,5 млн куб. м газу. "Укрнафта" подала заявки на Русанівську і Софіївську площі. Є серед учасників і компанія, про яку немає жодної інформації, – це "Єврогаз Україна", яка претендує на Зіньківську площу. 

112.ua

Проте найбільше роздратування в учасників ринку викликає "Укргазвидобування", яка окрім чотирьох площ, на які вона претендує спільно з Vermilion, подала заявки на п'ять інших площ на суші. "Претензії "Укргазвидобування" на всі дев'ять виставлених на конкурс площ не зовсім зрозумілі з точки зору логіки. Це не приватна компанія. За нашою інформацією, мінімум 70 ліцензій з тих, що вже має компанія, до кінця не освоєно. Не зовсім ясно, чому вони беруть участь – адже держава могла б відразу, без усякого конкурсу віддати виставлені на конкурс площі УГВ. За логікою речей, державні компанії не повинні були бути допущені до участі у конкурсі. Держава повинна була б виділити компанії площі, які могли б ефективно освоїти. У всьому світі УРП використовуються тільки з приватними компаніями. Ми вели переговори з компанією про партнерство, але домовитися не змогли", - сказав 112.ua Вадим Бодаєв.

112.ua

Юлія Боржемська з "ДТЕК Нафтогаз" відзначає, що в закон про УРП було внесено зміни, якими передбачено можливість участі в УРП державної компанії (при цьому частка держави може становити 1%): "Умовами УРП може бути передбачено, що така компанія не несе витрат – за неї витрати несе інвестор, при цьому вона бере участь у затвердженні програми робіт, бюджету, веденні операційної діяльності. Також, згідно із законом, в УРП може бути передано ділянки надр, які ніяк не пов'язані між собою, які не мають єдиної геологічної структури. Критерії для надання ділянок у користування на умовах УРП дозволяють передати в УРП насправді будь-яку ділянку".

УГВ, за словами учасників ринку, може в підсумку отримати і частину ділянок у блоці "Дельфін" на шельфі. Заявку на участь у конкурсі держкомпанія не подавала, але за словами учасників ринку, може заблокувати результати конкурсу через суд. Про те, що "Укргазвидобування" може заблокувати підписання угоди з тієї причини, що веде судові спори з Держгеонадрами щодо попередніх заявок і має хороші шанси виграти суд, в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" говорив президент Асоціації газодобувних компаній України Данило Майданик.

Неофіційно в "Укргазвидобуванні" говорили про інтерес до розробки шельфу. До того ж ще одна донька "Нафтогазу" - компанія "Чорноморнафтогаз" має великий досвід буріння на шельфі.

"Важливо, щоб держава не пропонувала на аукціонах і конкурсах "спірні ділянки", щодо яких може бути або вже є судове провадження або навіть рішення суду на користь надрокористувача", - зазначає Юлія Боржемська.

Учасники ринку вказують на цілу низку непрозорих моментів, пов'язаних з обома конкурсами – і на суші, і на шельфі. 

Було б правильно проводити відкриття заявок публічно, озвучувати основні пропозиції учасників: розмір інвестицій, кількість свердловин, обсяг 3D-сейсморозвідки та ін. Нині всі умови заявок є конфіденційними. 

Міжвідомча комісія – орган політичний, її склад змінюється зі зміною влади, представники, які входять до комісії, не є експертами в УРП або надрокористуванні, а отже, навряд чи зможуть професійно оцінити заявки або вести переговори щодо погодження УРП. Було б корисно передати питання укладення та супроводу УРП професійному держоргану з питань надрокористування, прописати чіткий порядок розгляду питань з термінами та відповідальністю за порушення такого порядку, вважають гравці ринку.

Критерії оцінок заявок досить абстрактні: конкретної методології оцінки немає. Також в УРП може бути передано фактично будь-яку ділянку надр, оскільки критерії відбору ділянок для УРП вкрай невизначені. Окрім того, в УРП може бути передано ділянки, ніяк не пов'язані між собою, розташовані в різних регіонах.

Учасники ринку висловлювали невдоволення тим, що на вивчення матеріалів щодо ділянок на шельфі було виділено всього два місяці: Асоціація газодобувних компаній повідомляла, що заявок могло би бути більше, якби було збільшено терміни. За даними Асоціації, у Великій Британії, країні, в якій геоінформація доступна онлайн, на підготовку заявок компаніям дається 6 місяців, у Єгипті та Індії – 5 місяців, в Аргентині, Бразилії, Ізраїлі – 6 місяців, у Канаді та Хорватії – 7 місяців, у Данії – 8 місяців. 

Навіщо Україні іноземці в газовидобутку?

За таких умов складно прогнозувати, чи зможуть здобути перемогу в битві іноземні інвестори, втім, як і те, які компанії буде визнано переможцями. Проте, якщо хоча б один іноземний інвестор все ж таки укладе реальну УРП в Україні, плюсів набагато більше, ніж мінусів.

Зокрема, це підвищить привабливість України в очах інших іноземних гравців, які уважно спостерігають за розвитком ситуації. Також це активізує попит на сервісні послуги, адже навіть ті процеси, які відбувалися впродовж останніх 5 років у країні, дали величезний поштовх сервісному ринку. В Україну за останні три роки зайшли з розширенням діяльності або відкриттям офісів такі гравці, як-от Schlumberger, Halliburton, Baker Hughes GE, Weatherford, NOV, Bentec, Crosco, Honghua, National Oilwell Varco, Tacrom, "Білорусьнафта", повідомили 112.ua у прес-службі "Укргазвидобування".

Однак головний плюс, який отримає в результаті країна, – це зростання видобутку природного газу. Як відомо, в 2018 році державні і приватні компанії в Україні вже змогли вийти на близько 21 млрд куб. м газу власного видобутку. "Нові проекти не буде реалізовано швидко. При оптимістичному сценарії на виставлених на конкурс площах перший газ може бути отримано тільки через 2-3 роки. Сам процес укладання таких угод може тривати до декількох років. Але якщо все ж таки це станеться і в Україну прийдуть іноземні компанії з хорошою репутацією та досвідом роботи, ринок буде розвиватися більш динамічно. В перспективі, за оптимістичним сценарієм, якщо компанії будуть вести успішну діяльність і в Україні не відбудеться ніяких потрясінь, можна розраховувати, що країна вийде на показник видобутку 30 млрд куб. м у 2025 році", - сказав 112.ua Роман Опімах.  

Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>