Експерт розповіла про фінансування екологічних проектів в Україні

Вона зазначає, що незрозуміло також, яким чином до природоохоронних програм потрапив благоустрій, а насправді будівництво як вид діяльності не може бути внесено до переліку природоохоронних програм, оскільки не дає жодного екологічного ефекту

В Україні екологічні проекти можуть фінансувати за рахунок бюджету (кошти державного і місцевих бюджетів, фондів охорони навколишнього природного середовища), так вони можуть мати і позабюджетний характер (добровільні внески, кредити і позики фінансових установ, гранти міжнародних організацій).

Про це розповіла у своєму блозі на "Обозреватель" голова громадської ради при Екологічній інспекції у Дніпропетровській області, керівник "екопатруля" Тетяна Лампіка.

"ДФ з ОГП "Екологічний патруль" досліджує використання цих коштів. Аналізуючи дані, наведені у звіті Екологічного департаменту Донецької ОДА щодо видатків на виконання природоохоронних програм, доходимо висновку, що це проблема всеукраїнського рівня. Чому? Тому що кошти витрачають, а екологічного ефекту немає", - пише вона.

Вона навела приклади:

- озеленення та благоустрій - 363 млн грн;

- наукові конференції у системі моніторингу - 146 тис. грн;

- оснащення стаціонарних постів моніторингу - 42 млн грн;

- упровадження державної системи моніторингу - понад 500 тис. грн;

- реконструкція відділу сортування сміття в Донецькому регіональному центрі поводження з відходами - 1170 тис. грн;

- розробка декількох проектів сміттєспалювальних станцій для міст плюс придбання спеціалізованих вантажних машин, загалом на систему поводження з відходами - більше 400 млн грн;

- придбання старого обладнання з утилізації відходів, що містять ртуть, за вартістю, дорожчою за придбання нового обладнання, - майже 32 млн грн.

За її словами, згідно з чинним законодавством виконані природоохоронні заходи мають бути оцінені шляхом економічного, оздоровчого ефекту.

"Наприклад - озеленення та благоустрій (вартість виконаних робіт 363 млн грн). Скільки саме коштів було витрачено на озеленення, який екологічний ефект отримано (для довідки - 1 га зелених насаджень у середньому в теплий період року вловлює 300-400 кг діоксину сірки, 400-500 кг вуглекислого газу, 75-100 кг хлоридів, 40-65 тонн пилу, 370-380 кг свинцю). Собівартість 1 тони кожного забруднювача є загальнодоступною інформацією. Таким чином, можна зробити висновок про екологічний та економічний ефект від висаджених зелених насаджень. Мабуть, слід враховувати і місця їхнього висадження - промислово-забруднені райони або степ", - написала Лампіка.

Вона зазначає, що незрозуміло також, яким чином до природоохоронних програм потрапив благоустрій, а насправді будівництво як вид діяльності не може бути внесено до переліку природоохоронних програм, оскільки не дає жодного екологічного ефекту, а навпаки, екологічний збиток при будівництві.

"Щодо оснащення стаціонарних постів моніторингу. На нашу думку, це важлива справа, але тільки в тому випадку, коли уповноважені органи мають можливість постійно передавати інформацію з постів моніторингу до єдиного центру (система автоматичного екологічного моніторингу), де за фактом її оброблення і з урахуванням метеорологічних умов надають рекомендації для підприємств щодо режиму їхньої роботи з метою зменшення впливу на навколишнє середовище та на людину, тобто на громадян. Йдеться про режим несприятливих метеорологічних умов, за якого згідно з чинним законодавством підприємства мають зменшувати потужність своїх технологічних процесів", - пояснює чиновник.

Вона підкреслила, що "якщо в місцях розташування стаціонарних постів немає системи автоматичного екологічного моніторингу, то навіщо було витрачати 42 млн грн на дооснащення стаціонарних постів моніторингу, якщо дані не використовувати?"

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів