Реалізувати бізнес-план у 75: Як мешканка Рубіжного створила перший гостел у місті

У рамках проекту "Близький Схід" кореспонденти "112 Україна" продовжують розповідати історії жителів Донбасу, які змінюють на краще себе, своє оточення і простір навколо

Євдокія Милашова "112 Украина"

Господині гостелу в місті Рубіжному Луганської обл. Євдокії Милашовій - 75. Із 17 років вона працювала маляром-штукатуром, була головою профспілок на місцевому заводі і тільки на пенсії зважилася розпочати сімейний бізнес. Жінка вирішила відкрити гостел, оскільки до міста, яке теж пережило воєнні дії навесні 2014-го, приїжджає багато людей: жителі окупованих територій - за виплатами, переселенці - до родичів. Однак рівнем місцевих готелів люди незадоволені, кажуть - нагадує Радянський Союз.

Верхні поверхи гостелу поки що порожні, а на нижніх - кипить життя, нестачі в клієнтах жінка не відчуває. Тут проживають різні люди, у більшості випадків - приїжджі і робочі.

Молоді хлопці Максим і Павло приїхали з Полтавської обл. будувати житло для військових. У гостелі живуть вже кілька тижнів. Кажуть, дисципліна тут сувора. Пити, палити - не можна, прибирати за собою на кухні - обов'язково.

Серед постояльців, каже Євдокія, багато пенсіонерів, які приїжджають переоформляти документи. Іноді ночують і абітурієнти Луганського медуніверситету, який перебрався до Рубіжного із окупованого обласного центру.

"Переважно це індуси, і турки приїжджають і починають торгуватися. Я їм кажу: "Хлопці, у нас в Україні не прийнято торгуватися", - розповідає Євдокія.

Тим, хто знімає кімнату довго, господиня робить знижку.

За порядком у гостелі стежить особисто його господиня, прибирання починає проводити з 8 ранку. Всього у неї вісім номерів. За рахунок гранту від міжнародної організації відремонтували і купили меблі в шість номерів. У номер підвищеного комфорту жінка купувала меблі сама, до того ж сама і робила там ремонт, самостійно мурувала стіни.

Гостел Євдокія вирішила створити два роки тому, насамперед, за її словами, для переселенців. Зять-підприємець за власні гроші поставив вікна в покинутому гуртожитку, два поверхи якого сім'єю викупили ще у 2003 році.

Таким чином жінка реалізувала свій бізнес-план, отримала гранти. Хоча, каже, було багато таких, хто в її задум не вірив.

"Мене так виховала мама. Казала, що де б ти не робила - роби якомога краще, щоб тебе хвалили", - говорить вона.

Клієнти результатом роботи задоволені, кажуть, зручностей вистачає.

"Окріп тут день і ніч. Wi-Fi. Що нам усім важливо - кімната відпочинку. Ліжка білосніжні, краса. Дві газові плити. Готуємо їсти. Що ще потрібно робітникам?" - каже мешканка Харкова Світлана.

Щоб все було на високому рівні, господині допомагають її працівники. Їх у неї п'ятеро. Двоє адміністраторів, прибиральниця, бухгалтер і менеджер.

А сама Євдокія намагається бути у формі, робить, за її словами, зарядку тібетських лам.

"Я б хотіла ще один поверх до гостелу включити. І тоді зробити, щоб у кожному номері були душова, рукомийник, туалет", - говорить вона.

А ще жінка, за її зізнанням, мріє, щоб не було війни, люди жили мирно, працювали, щоб Україна була кращою, ніж зараз.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...