Перетворити хобі на бізнес: Мешканка Дружківки відкрила власну майстерню пряників

В рамках проекту "Близький Схід" кореспонденти "112 Україна" продовжують розповідати історії жителів Донбасу, які змінюють на краще себе, своє оточення і простір довкола

Жителька Дружківки Наталія Рак в минулому – вчителька і журналіст. Сьогодні у неї власний кондитерський бізнес, який жінка відкрила після того, як на Донбасі розпочалися бойові дії.

Пекти і розписувати пряники Наталія почала давно, ще 2012 року. Тоді це було просто хобі, яким вона займалася після декретної відпустки. На місцевих ярмарках її пряники завжди прибавлюють батьків із дітьми. Вибір у Наталії справді великий: персонажі казок, коміксів, ігор і мультфільмів.

"Сьогодні я – як мене називають таким модним словом – бізнесвумен, але я себе такою не сприймаю. Сьогодні я майстер з розпису пряників. З випікання і розпису. Отак краще звучатиме", - каже Наталія.

Рецепт пряників на перший погляд нескладний. Спочатку треба замісити тісто, розкачати, вирізати пряник за допомогою різних форм, яких у Наталії понад триста. Але при цьому в жінки, як у будь-якої господині, є свій таємний інгредієнт, який вона додає в тісто, – його вона воліє залишити в секреті.

"Розмальовуємо пряники ми цукровою глазур'ю. В цьому випадку в нас вона білого кольору без барвників, а взагалі використовуємо ще кольорові фарби. Їстівні, звісно", - говорить вона.

До рідної Дружківки Наталія з чоловіком повернулася після початку бойових дій. Раніше сім'я переїхала з провінційного міста, бо не бачила там для себе перспектив.

"Ми їхали і думали, що все, ми ніколи сюди не повернемося! Не дай бог жити тут і тут ростити своїх дітей або навчати, працювати тут. Такі думки були. Але життя ось трошки нас так повернуло", - каже Наталія.

Після повернення до рідного міста подружжя не мало роботи. Наталія продовжувала займатися своїм хобі – пекла пряники, виставляла роботи в інтернет. Незабаром жінка отримала перше замовлення. І вирішила відкрити свій бізнес.

Гроші на бізнес почали шукати в грантових програмах. У 2015 році міжнародні донори купили Наталії пічку і тісторозкатну машину. За рік вже інша організація дала 75 тис. гривень на розвиток власної справи, але з умовою: у Наталії повинно працювати щонайменше двоє переселенців. Так тут з'явилися Ольга і Олена. Одна з Донецька, інша – з Пісків.

Тепер Наталія по-іншому дивиться на рідне місто, бажання поїхати у жінки більше немає.

"Є можливості. І якщо є бажання – ти побачиш ці можливості. Є люди, які роблять свою справу навіть в цьому малому місті. Найлегше поїхати, повернутися і сказати: нема чого тут ловити, я поїхав підкорювати Київ, Харків! А треба щось робити тут. Тому що виїхати кожен може. А ось зробити щось в маленькому місті...", - говорить вона.

У планах Наталії – розширювати свій бізнес. Однієї пряникової майстерні їй тепер замало, що вона вже думає про власну кав'ярню, щоб пряники були не "всухом'ятку".

Крім планів, пов'язаних з бізнесом, у Наталі є ще й особисте бажання – подорожувати так само часто, як це роблять її пряники, яким вдалося побувати і в Америці, і в Європі.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...