Не тільки місто металургів: Як переселенцю з Донецька вдалося створити культурний простір у Маріуполі

У рамках проекту "Близький Схід" кореспонденти "112 Україна" продовжують розповідати історії жителів Донбасу, які змінюють на краще себе, своє оточення і простір довкола

Богдан Чабан 112.ua

Переселенець із Донецька Богдан Чабан у бізнесі з 17 років. Відтоді він встиг продати свою частину в успішному бізнесі та влаштувався офіціантом у донецькій кав'ярні, яку згодом і викупив. Навесні 2014 року місто сколихнули проросійські мітинги, потім - бойові дії.

Богдан став одним з організаторів проукраїнського підпілля в окупованому Донецьку. Бойовики оголосили хлопця в розшук. Він закрив свій бар і пішов у батальйон "Шахтарськ" добровольцем. Через конфлікти з керівництвом він згодом покинув батальйон і почав служити в диверсійному загоні "Равлик". Назва, каже він, з'явилася завдяки волонтерам.

"Волонтери, які нам допомагали, допомогли зібрати нам на автомобіль, яким пересувалася наша група. Разом з автомобілем вони подарували нам фетрову іграшку – равлика. І нас почали так називати", - говорить він.

Диверсійний загін "Равлик", Богдан Чабан (ліворуч) З відкритих джерел

У травні 2015 року "Равлик" затримує групу диверсантів, вилучає у них зброю і боєприпаси та викликає поліцію. Однак згодом винними зробили саме "Равлика". Хлопців затримали на 60 діб, посадили в СІЗО. Далі був суд, арешт, поруки народних депутатів.

У грудні 2016 року винесли вирок – два роки умовного покарання за перевищення службових повноважень. На фронт Богдан вже не повернувся.

Новини за темою: Партизани-патріоти чи грабіжники: Що ми знаємо про групу "Равлик"

Хлопець вирішив знову зайнятися бізнесом. Ще навесні 2015 року він написав бізнес-план нового бару в Маріуполі. На бар отримав грант – понад 200 тис. грн, але на все задумане грошей забракло. Ремонт з друзями Богдан закінчував самотужки.

Заклад, який збирає переважно молодь, відзначається нетиповим інтер'єром. Наприклад, на стіні під стелею висить піаніно, а замість люстри - ящики з лампочками всередині. Двері бару прикрашають колонки американського The Wall Street Journal, напис над баром - фраза Пабло Пікассо "Юність не має віку".

Готують тут каву та коктейлі. У планах Богдана - розширити кухню, додати національних страв. Хлопець зізнається, що якби в меню додали суші та бургери, а вечорами караоке, бар би заробляв набагато більше. Але власник закладу свідомо не йде на цей крок.

Замість популярного меню та караоке тут відбуваються вечори грамплатівок і стоїть невелика бібліотека, куди забігають по книги не тільки молодь, але й пенсіонери.

"Ми намагаємося привчити людей до формату культурного відпочинку", - каже Богдан.

Переносити бізнес з прифронтового міста хлопець не хоче. Молодь, за його словами, масово виїжджає з міста, тому що не бачить перспектив. Але якщо показати людям, що малий і середній бізнес можуть бути успішними, то щось може змінитися.

"Тут жорстка пропаганда з точки зору того, що ти повинен бути металургом і за цією галуззю майбутнє міста. Якщо Маріуполь відмовиться від цієї версії, я гадаю, все у нього вийде", - упевнений він.

Свій заклад Богдан називає ланкою у другій лінії оборони Маріуполя. Перша – військова, друга – економічна.

А ще він мріє не тільки знову повернути свій старий бар у Донецьку, але й повернутися під українським прапором до рідного міста і зробити його успішним.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів