banner banner banner

Творити зміни – до снаги кожному: Як громаді у Дружківці вдалося змінити своє місто

У рамках проекту "Близький схід" кореспонденти "112 Україна" продовжують розповідати історії жителів Донбасу, які змінюють на краще себе, своє оточення і простір довкола

"112 Украина"

У промисловому містечку Дружківці на Донеччині проживає близько 70 тис. людей.  І вони, здається, вже звикли, що за 70 км звідси триває війна. Місцевих тут більше турбують побутові питання. Наприклад, у селищі Суровому, яке підпорядковується Дружківській міськраді, ніколи не було дитячого майданчика. Батьки мусили возити малюків до міста, щоб ті погралися у пісочниці чи спустилися з гірки.

Єдиній на все селище школі - понад століття. Ремонту заклад не бачив десятиліттями. Тут не було нормального освітлення, туалету, комп"ютерного класу, питної води, не вистачало підручників. Бюджетних коштів бракувало, а батькам учнів усе це було не по грошах.

Такою рідну школу застала журналістка Світлана Агаджанян, коли повернулася до Дружківки з окупованого Донецька. Того ж дня жінка знайшла в інтернеті оголошення про грант від міжнародної організації. Разом з дітьми та вчителями подала заявку на участь у конкурсі. Школа виграли 8 тис. грн. Цих грошей вистачило, щоб відремонтувати фасад. Згодом до закладу прийшла нова директорка.

"Світлана зайшла до мого кабінету, сказала, що вона випускниця цієї школи, і запитала, чи може чимось допомогти. Я була дуже здивована. Працюю вже 35 років у школі, а з такою ініціативою зіштовхнулася вперше",  - пригадує Людмила Воробей.

Вона вирішила, що школа більше не чекатиме роками бюджетних коштів, а братиме участь у грантових програмах. Заклад переміг ще у чотирьох конкурсах. За виграні гроші встановили вікна, купили планшети, облаштували мультимедійний клас, збудували спортивний майданчик - єдиний у селищі.

"У 2003 році я поїхала з Дружківки і, відверто кажучи, попрощалася", - зізнається Світлана.

У Донецьку вона вийшла заміж, народила доньку Сашу. Повернувшись до Дружківки, відчула контраст у порівнянні з Донецьком і розпач - час минув, а нічого не змінилося. Доньці навіть погратися ніде. Так виникла ідея побудувати дитячий майданчик. Гроші збирала по всьому селищу. Земляки почали підтримувати: разом висадили дерева навколо гойдалок і гірок. Серед активних городян - Віктор Квітко, який власноруч майстрував лавочки і паркани в місті.

Але й скептиків є доволі. Дехто з місцевих сумнівається, що зібрані кошти активістка витрачає чесно. Інші взагалі не розуміють, для чого їй все це потрібно. У такі моменти Світлану підтримує родина - і словесно, і справами. А особливо  недовірливим землякам жінка пропонує долучатися до громадської роботи і контролювати фінансову діяльність своєї організації.

"Я відчуваю, що є такі певні імпульси, що поступово люди замислюються і починають вірити у свої сили. Творити зміни - до снаги кожному", - підсумовує Світлана і знову сідає за комп'ютер - шукати інформацію щодо нові конкурси. 

Джерело: 112.ua

відео по темі

Loading...


Новини за темою

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>