112.ua

Аби створити комфортне життя людям з інвалідністю по зору, держава постачає незрячим за бюджетні кошти реабілітаційні засоби – пристрої для полегшення побуту. Також передбачено можливість безкоштовного відпочинку незрячих та працевлаштування на учбово-виробничих підприємствах при Українському Товаристві Сліпих. На практиці фінансова сторона системи працює так: частково необхідну реабілітацію сплачує держава, частково – підприємства УТОС. Фінансовий потік на перераховані опції контролюється Центральним правлінням товариства сліпих. На додаток, грошова допомога підприємствам УТОС може надаватися з Фонду соціального захисту інвалідів. Та попри зовні налагоджену систему незрячі скаржаться на умови праці при УВП, незадовільний стан будівель для відпочинку УТОС, нестачу реабілітаційних засобів та складну процедуру їхнього отримання. У Мінсоцполітики зазначають: інформацію щодо стану будівель, на покращення яких виділяються державні кошти, не мають, оскільки їхнім власником є громадська організація УТОС.

Наш інсайдер називає одну з імовірних причин проблеми: "Питаємо у директорів, не буду називать прізвища, ти чого не береш? У вас у фонді там 20 млн є. Вони йому кажуть, що вимагають 15% відкату. Тобто, якщо йому дали мільйон, то він повинен готівкою ось таку суму - 150 тис. Ну, це ж не жарти. І людина думає, брати чи нехай буде як є".

Новини за темою: У ГПУ розповіли подробиці затримання на хабарі голови Фонду соцзахисту інвалідів при Мінсоцполітики

Засоби реабілітації

Головна функція таких пристроїв – всеосяжна озвучка. Людина з інвалідністю по зору за допомогою реабілітаційного засобу може розпізнати предмет, його колір, порахувати кількість грошей у гаманці, прочитати СМС-повідомлення, дізнатися, котра година, зрозуміти, коли посуд заповнюється окропом, аби не опектися, прослухати книги тощо. Більшість приладів незрячі купують за власні кошти. Заступник міністра соцполітики Наталя Федорович у листі до "Народної Прокуратури" зазначає:

"…Особи з інвалідністю 1 групи по зору забезпечуються годинниками та аудіоплеєрами… На підставі висновку МСЕК забезпечуються диктофонами особи з інвалідністю 1 групи по зору з числа студентів та слухачів навчальних закладів, осіб, які працюють на посадах керівників та їхніх заступників, а також юристів, журналістів, педагогів… Державним бюджетом України в 2016 році передбачені видатки у сумі 1 047,2 млн грн, 22,2 млн з яких йдуть на засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією, що становило 92,9% від потреби".

112.ua

Керівник офісу Уповноваженого Павло Ждан пояснює законодавчу вибірковість обмеженим фінансуванням. Тобто на етапі розподілення грошей не вистачає семи відсоткам тих, хто потребує допомоги. Однак під час проходження процесу отримання реабілітаційних засобів у інвалідів теж виникають складнощі. Наприклад, тростини за держпрограмою не отримали ті, хто стояв у черзі у 2015 та 2016 роках. Менеджер приватного підприємства "Диспомед" пояснює таку затримку недофінансуванням. А от тонометр і термометр, як зазначають у МСЕК, можна отримати за індивідуальною програмою. Ми намагалися отримати такий прилад з Олександром Павловим, людиною з інвалідністю по зору, і ось така відповідь:

"... У нас не передбачено нашою інструкцією в програмі. І я вам казала, що ви йдіть до поліклініки в ЛКК, нехай вам дають довідку, і з цією довідкою йдіть до соцзабезу, ми ці кошти не виписуємо... Більше, ніж у нас є в положенні в інструкції в переліку, ми виписати не можемо... ".

Як зазначають у Мінсоцполітики, жодним законом не встановлено максимального терміну, впродовж якого людину з вадами зору мають забезпечити належним засобом реабілітації. Тож інваліди по зору часто самостійно купляють необхідні пристрої. Враховуючи розмір пенсії, без сторонньої фінансової допомоги не обійтись.

У ході розслідування до "Народної Прокуратури" звернулися незрячі з проханням висвітлити проблему якості наданих державою приладів, а саме плеєру Медок, головною функцією якого для незрячих є всеосяжна озвучка.

"Видали нещодавно так званий Медок – я не знаю, для кого цей медок, чи для нас, вони так думають, що для нас, цей медок для них" - скаржиться Богдан Кунти з першою групою інвалідності по зору.

"Чому не потрібен ліхтарик, тому що, наприклад, у транспорті - приймач притиснули, кнопочка включилася, а оскільки я не бачу, він буде постійно у включеному режимі", - говорить Сюсанна Саносян, яка має першу групу інвалідності по зору.

"Якщо ще палиці будуть такого плану, як медок ось цей, то я не знаю, з чим ми підемо", - підсумовує Людмила Шестопал з першою групою інвалідності по зору.  

За словами незрячих, через недосконалість приладу люди повинні купувати плеєри за власні кошти.

"Оскільки ми купували оптом - то мені він обійшовся до 200 грн, а так, минулого року, він коштував 250-270 грн", - говорить Сюсанна Саносян.

У 2016 році протокольним рішенням Експертної комісії Мінсоцполітики від 26.02.16 № 3 ТОВ "Світ літньої людини та реабілітації" здійснює постачання, ремонт і технічне обслуговування аудіоплєєрів, електронних та механічних годинників Медок. Станом на початок 2017 року виділено 2 473 аудіоплеєри, планується роздати 5 000 пристроїв. Ціна закупки державою становить 793,46 грн за одиницю. Це більш ніж на 500 грн дорожче за прилади, що купуються незрячими за власні кошти. Якщо зважати на кількість поставленого товару, різниця в ціні перевищує 2 млн. У Мінсоцполітики зазначають, що затверджена гранична ціна пристрою – 913 грн, тобто держава економить близько 200 грн на одиниці, а збережена решта йде на додаткове забезпечення приладами інвалідів по зору. За інформацією офісу Уповноваженого, постачати плеєри зголосилася єдина компанія "Світ літньої людини та реабілітації", яка укладає договір з Фондом соціального захисту інвалідів про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації. Директор компанії - Давиденко Олексій Володимирович, екс-депутат Київської міської ради від "Удару" Віталія Кличка.

112.ua

Давиденко стверджує, що чистий прибуток "Світ літньої людини та реабілітації" - 10%, а плеєр відповідає усім визначеним технічним характеристикам та погоджений з УТОС. З боку Товариства Сліпих протокол було підписано Олександром Осадчим.

112.ua
"Спочатку плеєр коштував приблизно 12 доларів, той перший зразок, який був невідповідний. Ми це побачили, він подорожчав за рахунок того, що ми зробили акумуляторну батарею кращою, навушники, зробили зарядний пристрій — це все збільшує вартість. Плюс ми завезли офіційно, ми сплатили податки", - зазначив Олексій Давиденко.

Бази відпочинку УТОС

В Україні є до 20 баз відпочинку при Товаристві Сліпих. Одна з них – Боярський будинок відпочинку, який наразі працює лише в літній період. За словами незрячих, його стан незадовільний, він не опалюється.

"Коли я зайшов до першого корпусу, розбитого, я побачив, що там всередині знято всю систему опалення, зрізано труби, батареї знято, каналізаційні труби теж зрізано. Зрізано водопровідні труби. Навіть зрізали металеві поручні трьох поверхів, розбиті стіни, на підлозі лежить купа розбитої цегли, дрібні цеглини, плитка побита лежить, жахливий стан будівлі", - говорить В’ячеслав Цаплін – голова громадського комітету з питань захисту і відновлення Боярського будинку відпочинку.

Понад 100 активістів на чолі з В’ячеславом Цапліним створили громадський комітет та роками воюють з керівництвом УТОСу.

"Вони говорять, що грошей немає, ми вважаємо, що гроші є, тільки треба їх витрачати ефективно, а не розкрадати. Ми вважаємо, що вони розкрадають гроші", - стверджує Цаплін.

З 2001 року УТОСу щорічно надається державна підтримка, зазначають в Мінсоцполітики. Зокрема, в 2008 році Мінсоцполітики виділило 1 332 680 грн на капітальний ремонт Боярки, у 2016 році – 1 992 000 грн. Також ми отримали документи, з яких бачимо, що в 2014 році до Боярки надійшло 1 889 654 грн , а в 2015 році - майже 2 млн бюджетних коштів. Таким чином, за останні три роки на Боярку виділили понад 5 млн грн.

112.ua

Директор Боярського будинку відпочинку Тетяна Матош відмовила нам у проханні відзняти його. Як зазначає Тетяна Леонідівна, після звільнення колишнього директора баланс будинку був нульовим. Щодо звітності за ремонт - киває разом із заступником голови УТОС Михайлом Новосецьким на Олександра Осадчого, мовляв, це його звітний період роботи.

112.ua

Осадчий запевняє, що гроші, отримані будинком відпочинку, витрачені за призначенням. Однак звітність може показати лише бухгалтер, яка не входить у його підпорядкування, а підзвітна голові УТОС Владиславу Більчичу, який, на жаль, відмовив нам у зустрічі.

"Я не маю часу, вибачте. Є заступник, який займається цими питаннями. Я вам ще раз кажу, до нього, будь ласка, він курує Боярський будинок відпочинку, соціальну сферу. Всі ці питання покладені на нього. Ми даємо право всім заступникам самостійно працювати", - говорить він.

Учбово-виробничі підприємства УТОС

Учбово-виробничі підприємства УТОС (УВП) – місце роботи незрячих. Заробітна плата, як зазначають незрячі, залишає бажати кращого, тож люди з інвалідністю туди приходять, скоріше, заради спілкування, а не коштів. Ті, хто прагне заробітку, змушені конкурувати зі зрячими. За результатами нашого дослідження, влаштуватися на посильну роботу незрячому вкрай важко, бо ж і до співбесіди таку людину допускають неохоче. Столична служба зайнятості торік знайшла роботу 327 особам з інвалідністю, а в січні цього року на обліку перебувають лише три людини з першою групою інвалідності. Тож робота на УВП для когось - єдиний варіант працевлаштування. Ми завітали до одного з підприємств – УВП 1, штат якого зменшується щороку. Стан будинку чимось нагадує Боярський будинок відпочинку: грибка на стелі – повно, опалення немає, дах протікає. Підприємство існує за госпроразунком. Як пояснює директор УВП 1, скільки сам заробив – стільки витрачаєш. Один зі способів заробітку – здавати власні приміщення в оренду. Для цього на УВП 1 виділена майже половина території. Інформацією про контрагентів директор спочатку ділитися не захотів.

"Будемо вважати, що це не те, щоб комерційна таємниця, але ми цією інформацією не ділимося, якщо це наші внутрішні питання. Вони громадськість не мають так особливо хвилювати", - заявив він.

Геннадій озвучив лише діапазон цін, які сплачуються підприємству: від 15-20 грн за складські приміщення до 66–80 грн за офісні приміщення. Орендарі ж озвучують нам зовсім інші цифри: від 100 грн за 1 кв. м. Ми зателефонували директору УВП 1 разом з Михайлом Новосецьким, перед яким звітує Геннадій, аби поставити крапки над "і".

"…Якщо у нього десь 50 орендаторів. Ну сказав 50, а там до 60. А от це тільки от зайшли три нових, він, напевно, взяв з них по 100 або по 120. Він думав, що ви не дізнаєтесь, і вирішив от так сказати", - вважає заступник голови УТОС Михайло Новосецький.

Опісля розмови з Новосецьким ми таки переглянули документи контрагентів.

Звітність 2017 року: 120 грн за квадратний метр.

Звітність до 2017 року: діапазон цін коливається від 60 до 70 грн за квадратний метр.

Невідповідність у документах і словах орендарів директор УВП 1 пояснив, ссилаючись на людську психологію: "Якщо вони вам сказали ціну, то це, напевно, з урахуванням того, що ми їх вже попередили про те, що ціна на цей рік буде вже вищою. Якщо вони називали, то вони вже якби психологічно живуть за тією ціною, але в касу вони вносили за лютий ще так, а за березень вже будуть вносити по-новому".

Додамо, що під час інтерв’ю Михайло Новосецький зазначив, що в керівництва УТОС було запитання до колишнього директора УВП 1:

"…На нашу думку, на думку комісії, вибачте, коли вона перевіряла, отже, ми перевірили, що він там здає в оренду, і нам здалося, що десь задешево комусь він здавав в оренду, десь неконтрольовані були ті чи інші процеси у виробництві…".

Юрист Сергій Кириченко, який наразі бере участь у конкурсі на посаду директора УВП 3, коментує ситуацію так: "…У цьому випадку можна сміливо говорити про те, що є все-таки в УТОСі елітна група, яка використовує всі свої можливості для власного збагачення…".

Анастасія Левченко, журналіст програми "Народна Прокуратура"