Пресс-служба президента

Понеділок, 13 березня, може стати "чорним днем" для нечистих на руку ВІПів. Президент України Петро Порошенко вніс у Верховну Раду законопроект "Про внесення змін до Закону України "Про громадянство" щодо реалізації права на зміну громадянства". Передбачається, що, якщо парламент ухвалить документ, буде вирішена проблема фактичного багатогромадянства.

У тому, що причиною для появи проекту стали випадки втечі за кордон або прикриття паспортами в залі суду, неважко переконатися, прочитавши текст документа і пояснювальну записку до нього. Однак цей документ навряд чи вирішить існуючу проблему.

Удар по чиновниках, політиках і олігархах?

Формально проект, на думку авторів, спрямований на усунення прогалини в українському законодавстві: хоча подвійне громадянство заборонено, відповідальність за невиконання цієї вимоги відсутня. Але є й інший спонукальний мотив, який щиро викладено все в тій же "Пояснювальній записці": перебування громадян України, зокрема, публічних службовців, у статусі громадян інших держав "створює певні ризики для національної безпеки України". Які ризики, у супровідних документах не конкретизовано. Можна і самим здогадатися.

Новини за темою: Артеменко запропонував Раді дозволити в Україні подвійне громадянство

По-перше, більшість впливових осіб в Україні мають кілька паспортів не тому, що не люблять Батьківщину, а від антипатії до вітчизняних тюрем. Досвід Павла Лазаренка з його панамським паспортом навчив і політиків, і чиновників, які роблять щось незаконне, мати паспорт іншої держави - документ допоможе їм легко піти від відповідальності в Україні. Без такого паспорта втекти буде складно навіть з безвізом. Тому вони не дуже бояться звинувачень, судових процесів, прокурорів і т. п., так і законів як таких.

По-друге, паспортна "пряталка" створює теоретичні можливості для інших держав впливати на ситуацію в Україні, одночасно обмежуючи нашу владу в контролі за станом справ у країні. Простий приклад – боротьба з корупцією. До результативності боротьби закликають США і інші наші партнери, але свіжий приклад Романа Насірова показує, як складно на практиці засудити чиновника з кількома паспортами. Проблема стає всеукраїнською та системною, якщо мова йде про олігархів. Володіючи колосальними активами та можливістю впливати не тільки на вище керівництво країни, але й на позицію зовнішніх партнерів України, ці фігури почуваються практично безкарними і не завжди узгоджують свої інтереси з державними. Швидше державні – зі своїми. В результаті, розгойдати ситуацію в Україні, вкинувши дещицю грошей, може хто завгодно з них, не побоюючись судового переслідування. Ігор Коломойський в 2014 році, на посаді голови Дніпропетровської ОДА, відкрито зізнавався в наявності паспортів Ізраїлю та Кіпру. На його думку, в законах України заборонено подвійне, але не потрійне громадянство. Ми пам'ятаємо, які складні переговори проводив з ним Петро Порошенко і як в певні моменти ситуація загострювалася. Президент таку людину може тільки просити. В тому числі, і дотримуватися українського законодавства.

Маючи одне громадянство, вже варто задуматися про відповідальність за скоєне. 

Що в документі?

На думку заступника голови ЦВК Андрія Магери, проект президента стверджує на законодавчому рівні ст. 4 "Основних положень" Конституції України, де закріплено принцип єдиного громадянства: "Якщо українець має намір добровільно набути іноземне громадянство, повинен розуміти подальшу перспективу – припинення на основі указу Президента України громадянства України через втрату... На моє глибоке переконання, закладеному Конституцією України принципу єдиного громадянства має відповідати встановлений Законом механізм недопущення випадків появи біпатридів в Україні".

При цьому, як випливає з "Пояснювальної записки" до законопроекту президента, права українських громадян на вибір громадянства не обмежуються, адже така можливість гарантована законодавчо.

Механізм, запропонований президентом у невідкладному законопроекті, нагадує густе сито: конкретизуються підстави для втрати українського громадянства.

Отже, ви можете втратити тризубого паспорта, якщо будет мати інше громадянство. В такому випадку, ви вважаєтеся особою, яка виявила бажання змінити громадянство і дала згоду на це. Та ж загроза буде для всіх тих, хто скористався паспортом іншої держави при перетині кордону України як на виїзд, так і на в'їзд.

Питання про втрату українського громадянства може виникнути й у випадках, якщо поведінка і дії громадянина України свідчать про визнання ним іноземного громадянства і усвідомлений вибір на користь іноземного громадянства. Додається докладний перелік таких дій. Наприклад, користування правами (в тому числі виборчими) та виконання зобов'язань, що надаються іноземним громадянством, що підтверджується інформацією в держреєстрах і офіційних ресурсах інших держав, а також використання іноземного паспорта за межами України.

Позбутися громадянства України є можливість і через порушення правил його набуття, особливо якщо подані неправдиві відомості.

Висока вартість отримання документа про припинення іноземного громадянства (якщо перевищує половину розміру мінімальної зарплати) не буде вважатися "незалежною від особи причиною" неповернення іноземного паспорта державі набуття. Пояснити нею бездіяльність в цьому питанні відтепер не вдасться.

У той же час, проект дозволяє біженцям не піклуватися поверненням закордонних паспортів, - цим займуться уповноважені органи. Справа біженців – віддати паспорти куди слід.

Постраждають багато людей

Якщо проект у Верховній Раді і не викличе особливих дискусій в цілому, напевно він буде доопрацьовуватися за окремими позиціями. В густому "ситі" чимало прогалин.

Наприклад, у тексті зафіксовано, що, якщо громадянин України мав на момент вступу закону в силу паспорт іншої держави, він зобов'язаний у шестимісячний строк його здати. В іншому випадку, такі особи ризикують втратити українське громадянство.

У цьому положенні криється один з головних ризиків проекту про паспорти. Чітко спрямований проти корупціонерів і, ймовірно, сепаратистів і агентів Кремля, документ рикошетить по простим, лояльним до офіційного Києва, українським громадянам.

Не секрет, що в прикордонних областях суміжні держави роздавали свої паспорти українцям. Закарпаття, Одеса та інші регіони мають порівняно високий рівень іноземної паспортизації. Люди звикли, їм зручно перетинати кордон і навряд чи вони будуть вітати посилення законодавства. Втім, ми можемо очікувати, що їх висока свідомість спрацює і закон буде сприйнятий складно, але з розумінням.

Куди складніше це питання для жителів тимчасово окупованих територій. У "ДНР" і "ЛНР" місцеві паспорти визнані РФ, отже, мають статус документа. Якщо закон набуде чинності, українські громадяни на цих територіях будуть позбавлені або громадянства України, або "ДНР-ЛНР". У такому випадку їм буде краще переїхати на підконтрольні Україною території. Єдине, що якось спрощує ситуацію, - для офіційного Києва "ДНР" і "ЛНР", отже, і їх паспортів, не існує. У той же час, якщо це так, саме "ДНР" і "ЛНР" можуть стати відмінними "пряталками" для українських корупціонерів.

Якщо в ОРДЛО паспорти, з точки зору українського законодавства, фейкові, то паспорти РФ в Криму визнати такими ніяк не вдасться. Значить, ті наші прихильники, які залишаються в Криму, будуть змушені вибирати: або українець-біженець, або офіційний росіянин. Навряд чи Росія втратить можливість зіграти на "Україна кинула своїх".

Що на виході?

Напевно на Банковій прорахували ці та інші можливі наслідки прийняття президентського проекту. Значить, готові до них або вважають, що кінцева мета виправдовує засоби.

Кінцевою метою може бути, ймовірно, стабільність в країні.

Президент швидко і явно посилить свій фактичний вплив на політикум. Уявіть, якщо певний політик з паспортом іншої країни потрапить під слідство в Україні, гарант може одним указом позбавити його громадянства України. І тоді це вже не політик, і загрози від нього ніякої.

Непрямий плюс: не виключено, що через різке офіційне скорочення чисельності громадян України суттєво зменшаться дефіцит ПФ і обсяги соцвиплат.

Але, якщо мова йде про корупцію, відсутність громадянства іншої країни не означає, що українські реальні і потенційні корупціонери відмовляться від "притулків". Шукатимуть і знайдуть – інші. Та й що заважає таємно мати другий паспорт, а скористатися ним у критичній ситуації? В Україні ж перевіряють ці справи лише коли хтось комусь перейшов дорогу.

Тим більше, перелік порушень, які можуть стати причиною для втрати українського громадянства, такий, що політик і чиновник можуть залишити собі всі паспорти за умови особистих домовленостей з контролюючими органами або, як мінімум, виграти час. Оскільки підстави для втрати українського громадянства – це відомості, які повинні бути зафіксовані відповідними службами. Служби можуть щось втратити. Людський фактор.

Лілія Брудницька