CNN

                        Від "червоних ліній" до відплати

Барак Обама не хотів воювати в Сирії. Він отримав свій урок в Лівії, де перемога західних союзників не принесла ні миру, ні демократії. Тому в Сирії американці включилися серйозно, лише коли ІДІЛ захопив половину цієї країни і третину території сусіднього Іраку. Обама встановлював перед Асадом "червоні лінії", погрожував йому санкціями за їхнє порушення, але нічого дієвого так і не зробив. У березні 2013 року, коли при штурмі Алеппо війська Асада застосували газ зарин, і в серпні, коли зарин убив сотні цивільних у передмісті Дамаска Гуті, США спочатку заявили про початок підготовки до інтервенції, але втручання Росії та пропозиція Кремля вивезти хімічну зброю з Сирії переконали Обаму не заважати. Тоді навіть близькосхідні союзники Америки дорікали Обамі в слабкості, а король Йорданії заявив, що вірить в американську армію більше, ніж сам Обама.

Новини за темою: У Міноборони Сирії заявили про шість загиблих при ракетному ударі США по авіабазі

Однак війна тривала, в неї різною мірою були втягнуті Іран, Ліван, Саудівська Аравія, Туреччина, Катар, Ірак, Ізраїль і різні ісламістські угруповання. Коли ІДІЛ, що виник на руїнах зруйнованого Іраку, став загрожувати всьому регіону, США та інші країни НАТО розпочали бомбардування позицій ісламістів. На суші наступ підтримували курди і помірні ісламісти з опозиції Асаду. У цій м'ясорубці уряд Асада в 2015 році виявився на грані розгрому. З усіх боків урядові війська потіснили до моря, а влада Асада танула на очах. Проте втручання Росії перевернуло все з ніг на голову. Кремль зупинив активність американців, допоміг авіацією, технікою і найманцями, закрив сирійське небо своїми комплексами С-300 і С-400. Вашингтон мовчки погоджувався. У 2016 році впав Алеппо – останній великий оплот опозиції. ІДІЛ було практично вибито з країни. Асад радів – ще трохи і його суперники були б обіграні. Захід, Ізраїль, Туреччина і країни Перської затоки погодилися, що президент залишиться. Фактично мир у Сирії був мовчки узгоджений за рахунок опозиції. Нехай вже її розіб'ють і цим позбавлять західну пресу від сирійських жахів. Трамп теж був налаштований на такий результат – його турбував у Сирії лише ІДІЛ, з яким він хотів воювати разом з Росією.

В останній місяць у Сирії було тихо. Ви навряд чи чули, наприклад, про 50 російських авіанальотів у північній Хамі останніми днями березня або про взяття урядовими військами Хаттаба. Асад добивав опозицію, але в західних ЗМІ це вже проходило швидкоплинними повідомленнями. Велика війна закінчувалася, як того і хотіли західні уряди. Білий дім навіть заявив, що більше не наполягає на відставці Асада. Ердоган завершив свій "Щит Євфрату" і теж скромно забув про Сирію.

Новини за темою: Меркель назвала скандалом відсутність резолюції ООН щодо хімічної атаки в Сирії

Але 4 квітня сталася та сама загадкова хімічна атака на місто Хан-Шейхун у провінції Ідліб. Кадри і відео дітей, які вмирали, розійшлися по всій планеті та шокували весь світ. Хто і навіщо вбив десятки мирних громадян, у тому числі 27 дітей, досі незрозуміло. Захід прямо звинувачує в цьому урядові війська Сирії, Росія говорить про постановочну фальсифікацію атаки, а сирійські військові категорично заперечують застосування газу. Жодних розслідувань інциденту ще не було, доказів також ніхто не надав. Однак це не завадило США завдати удару відплати, а Туреччині заявити про підтримку інтервенції в Сирію.

                     Хто підштовхнув Трампа до дій?

Ймовірно, в Сирії війна розгориться з новою силою. Дуже надихнулися сторони конфлікту. Але поки немає відповіді на запитання, хто застосував газ, історія буде мати подвійне дно. Ну навіщо Асаду так себе підставляти і здійснювати хімічну атаку проти цивільних, коли його армія і без того здобуває одну перемогу за іншою і наближає кінець війні? Коли практично весь світ погодився на його владу в Сирії, а з Трампом й зовсім можна було б налагодити відносини в рамках боротьби з ІДІЛ. Акт залякування, психологічна атака, щоб цивільні відмовилися підтримувати бойовиків опозиції? Можливо, але настільки безглуздо, що навіть слабо віриться. Трамп у підсумку виявився наївним дурнем в очах своїх виборців. Адже всі знають, що нинішній американський президент злопам'ятний і мстивий, а тому такого він не забув.

Є ще варіант, що Асада підставляють військові. Сам президент навіть не коментує трагедію, хоча військове керівництво поспішило виправдатися. Можливо, серед генералів є й ті, хто бачить себе на місці Башара після його повалення. Тут, звичайно, така "підстава" їм на руку. Хоча ризик бути розкритим і розстріляним досить високий.

Новини за темою: Після ракетного удару США в Сирії підскочили ціни на нафту

Росія? Опозиція запевняє, що Хан-Шейхун бомбив російський літак. Але для чого? Щоб перевірити рішучість Трампа або Ердогана, уряд якого негласно керує Ідліб і тамтешніх бойовиків? Щоб продовжити війну і посилити свої позиції на Близькому Сході? Ці варіанти скидати з рахунків не можна. Поки війна триває, Росія залишається у великій грі, в якій можна торгуватися із Заходом з приводу санкцій, Криму, Донбасу. Король Йорданії навіть заявив, що Крим нібито буде предметом сирійського торгу.

Є ще дві версії з розряду конспірології, але які теж не слід відкидати.

Трамп конфліктує зі спецслужбами. ЦРУ хоч і підпорядковується президентові, але і веде свою гру. Генерал Майкл Флінн, якого нещодавно звільнили з Білого дому, розповідав, як за часів Обами американська розвідслужба, зважаючи на заборони на активні дії, передавала свої дані службам інших країн, у яких була велика свобода дій. ЦРУ пропонувала здійснити операцію і знищити як уряд Асада, так і ІДІЛ. Обама відмовився. Трамп спочатку теж хотів бомбити тільки ісламістів, заграючи з Росією. Тепер же після атаки він заявив, що повністю змінив свої погляди на те, що відбувається в цій країні. Сьогоднішня атака – це відповідь яструбів, яких підтримує ЦРУ. Чи могли спецслужби США своїми руками або, що більш імовірно, чужими влаштувати таке яскраве шоу для західних виборців, щоб Трамп змінив свої погляди? Теоретично так, але чи було це насправді, звичайно ж, ніхто не доведе.

Сирійська опозиція – сторона, яка найбільше виграє від того, що відбувається. Не секрет, що заморозки конфлікту в Сирії світове співтовариство досягло за її рахунок і за рахунок курдів. Асаду розв'язали руки на придушення опору і швидке встановлення миру. У такій ситуації яскраве уявлення для Заходу могло б змінити розклад. Якщо ви пам'ятаєте, в 2013 році, коли було здійснено кілька хімічних атак, ситуація була подібною – опозиція звинувачувала Асада, а той – опозицію і найманців. Тоді теж світове співтовариство стало на бік заколотників, але ООН розслідував інциденти, так і не назвавши винних. А член комісії ООН з розслідування порушень прав людини в Сирії Карла дель Понте заявила, що є сильні підозри щодо застосування заріна повстанцями. Наразі така атака могла б відстрочити смертний вирок бойовикам, а то і зовсім повернути все в інший бік. Асад же мерзотник в очах Заходу, хто йому повірить. А якщо згадати, куди ведуть нитки фінансування бойовиків, можна потрапити до Анкару або Ер-Ріяду – до країн, які зацікавлені в реванші.

Новини за темою: Сирійська опозиція привітала ракетний удар США

Хто б не здійснив атаку, результат очевидний - таке співчуття світового співтовариства спостерігалося лише під час жорстокої бійні в Алеппо. Не відреагувати на такий зухвалий злочин Трамп не міг, інакше показав би себе слабаком.

                          Удар по Асаду чи по Путіну?

Однак, сказавши А, Трампу доведеться говорити і Б. США не заперечують, що це їхня військова операція відплати, і сам Дональд Трамп озвучив це. Щоб не спричинити міжнародний скандал, Пентагон нібито навіть попередив Росію, перед тим як знищити сирійський аеродром, звідки імовірно здійснювався виліт літаків з хімзброєю і де вона зберігається. Але ж тут є й інша важлива сторона, про неї говорив держсекретар Рекс Тіллерсон. Він заявив, що Росія не впоралася із втіленням у життя угоди щодо хімічної зброї в Сирії 2013 року. Тоді Кремль запевнив весь світ, що відтепер він відповідає за хімічну зброю Сирії, Росія вивезе її і знищить. Тепер же виходить, що ця зброя дотепер у Сирії та застосовується проти цивільних. Тіллерсон заявив, що Москва або замішана, або некомпетентна. І зауважте, Тіллерсон запевняє, що жодних контактів з Кремлем ні до, ні після атаки не було. Тобто, або Пентагон попереджав російських колег по військових каналах, або голова Держдепу спростовує заяви своєї армії. За словами Тіллерсона, США не шукають схвалення своєї політики щодо Сирії в Москві. Та це ж зовсім суперечить всьому тому, що Трамп говорив раніше, – всім тим розмовам про спільні дії. Тіллерсон навіть порадив Росії та Ірану переглянути ставлення до режиму Асада.

Новини за темою: Трамп отримав свій урок у Сирії

The Los Angeles Times

Можливо, на тлі скандалу з перевірками Трампа на предмет зв'язків з Росією американський президент дає зрозуміти своїм громадянам, що він незалежний, а Росії - що час уже б розпочати конструктивний діалог зі США про співробітництво в Сирії. Трамп дає зрозуміти всім, що епоха "стурбованості" Обами дійшла до кінця. У принципі Трамп ще до виборів обіцяв скинути більше бомб у Сирії, щоб принести туди світ. Кремлю і всім впливовим країнам регіону ставлять ультиматум – або приєднатися, або ми зробимо все самі. Союзники Вашингтона, які при Обамі відчули слабину, солідарні з Трампом. "Ми готові підтримати операцію США, якщо до неї дійде", — заявив президент Туреччини Реджеп Ердоган. Саудівська Аравія і Катар теж можуть схвалити операцію і вже схвалили ракетні удари. Франція, Велика Британія, Австралія та Ізраїль – теж. На Близькому Сході з надією дивляться на Білий дім, адже Америка завжди була незамінною тут, стримуючи регіон від занурення в хаос. В Японії місцеві ЗМІ пишуть, що влада стурбована, як би це не підштовхнуло КНДР до ядерного руху. Іран категорично засудив удари по Сирії.

Новини за темою: РФ призупинила дію меморандуму про запобігання авіаінцидентів у Сирії

Всі чекали реакції Путіна. У Кремлі заявили, що він "вважає ракетний удар США по аеродрому сирійських урядових військ агресією проти суверенної держави та спробою відволікти увагу від жертв мирного населення в Іраку". Досить стримане формулювання, проте про справжню реакцію Кремля можна судити з публікацій російських ЗМІ. Ті критикують США, цитують Ле Пен, яка виступає проти повалення Асада. А на Заході вже лунають голоси, що залп "Томагавками" - це політичний удар по Путіну, який не зміг захистити союзника. Таку думку висловив колишній голова МЗС Швеції Карл Більдт.


У мережі вже жартують з приводу бездіяльності російських протиракетних комплексів, якими Росія "закрила сирійське небо".

Взгляд

Цікаво, що удар по Сирії стався під час візиту лідера Китаю Сі Цзіньпіна до США, навіть більше – під час вечері лідерів країн. До речі, реакція КНР на хід США була вельми і вельми розпливчатою. У Піднебесній заявили, що не втручаються в справи інших країн і підтримують вибір сирійців, які обрали Асада президентом. Китаю наразі зовсім не на руку сваритися з Трампом, адже між країнами треба вирішити торгові питання, які для Сі Цзіньпіна є набагато важливішими за Сирію.

І ще один цікавий момент. Екс-кандидат у президенти США Хілларі Клінтон за кілька годин до ракетного удару США по сирійській авіабазі Шайрат заявила, що ситуацію в Сирії можна вирішити тільки в тому випадку, якщо будуть виведені з ладу сирійські ВПС. Прямо-таки провидиця.


Якщо ж оцінювати значення сьогоднішніх подій у Сирії – воно величезне. Фактично Америка повертається на Близький Схід, даючи зрозуміти країнам регіону, що всі будуть танцювати під її дудку або приєднаються до Ірану. Президент Єгипту Сісі та король Йорданії Абдалла, які дружать з Путіним, вже побували у Вашингтоні. Анкара і Ер-Ріяд і без того схвалюють жорстку політику. Якщо під час відсторонення Вашингтона від близькосхідних проблем вони були змушені змиритися з ходом сирійської війни, то тепер Трамп дає їм надію на реванш.

У США наразі оглядачі задаються питанням - а чи матиме продовження сьогоднішній удар? Чи все обмежиться помстою? Офіційні особи в Білому домі кажуть, що сьогоднішнє використання крилатих ракет - це лише обмежена відповідь на застосування зарину, а не частина більш великої кампанії проти Асада. Але, приміром, Пітер Берген, оглядач CNN з нацбезпеки, пише, що не варто робити однозначні висновки з цих слів. Багато залежатиме від настроїв у Конгресі, який Трамп цього разу проігнорував, і позиції союзників США, а вона вже відома і рішуча. Якщо Трамп не зупиниться, це підвищить його акції на торгах з Росією. Там, схоже, вже зрозуміли, що з цією адміністрацією буде непросто. Якщо раніше Москва сподівалася залучити Вашингтон до своєї справи, то тепер Кремль змушений або приєднуватися сам до американського курсу, або продовжувати конфронтацію, як у часи Обами. Що б не вибрали в підсумку – війна в Сирії буде продовжуватися.

Відомий американський журналіст Томас Фрідман, якого читають навіть президенти США, вважає, що газова атака в Сирії відкриє очі Дональду Трампу на те, що відбувається в цій країні. "Трамп зайняв пост, наївно вважаючи, що здатний перетворити боротьбу з ІД на ключовий елемент своєї політики на Близькому Сході, скидаючи більше бомб і відправляючи більше солдатів, ніж це робив Барак Обама", - говорить він, додаючи, що найкращим виходом був би поділ країни. Це некрасиво і непросто, пише він, але іншого виходу, як зупинити цю різанину, просто немає.

Сергій Звиглянич