Фото з відкритих джерел

Президент України Петро Порошенко хоче провести референдум щодо вступу України до НАТО, будучи упевненим у підтримці Альянсу більшістю українців. Тільки чи наблизить такий плебісцит омріяне членство, яке глава держави завжди називає стратегічною метою України? Ми відповідаємо на популярні запитання щодо натовського референдуму і його ролі.

Референдум – це перший крок до вступу в НАТО?

Ні, для вступу до Альянсу його проводити необов'язково. Першим етапом вступу є приєднання країни до програми "Партнерство заради миру". Після цього країна отримує статус "учасника інтенсивного діалогу з НАТО" (Україна отримала в 2005 році). Наступним етапом є прийняття ПДЧ (Плану підготовки до членства в НАТО). Найчастіше в ньому від країни вимагають цивільного міністра оборони, відсутність територіальних спорів із сусідами та іноземних військових баз на території, приведення армії до стандартів НАТО. Після цього починаються переговори щодо вступу: країна подає заявку про наміри, протоколи про приєднання ратифікуються країнами НАТО, генсек запрошує країну приєднатися до Альянсу. Після цього парламент ратифікує договір, документи здаються до Держдепу США і після цього країна стає членом НАТО.

Що буде, якщо українці проголосують за вступ до НАТО?

Нічого. Результат референдуму не є гарантією членства. Він має радше політичний характер. За допомогою референдуму країна показує Альянсу серйозність своїх намірів і підтримку населення, тобто він носитиме консультативний характер. Проте в НАТО будуть дивитися на те, як Україна виконує вимоги Альянсу. Для них одного референдуму недостатньо.

А в Україні взагалі проводили референдуми? І що вони дали?

За історію незалежності України було два референдуми: в 1991 і 2000 рр. У першому випадку українці проголосували за Акт проголошення незалежності України, а на другий було винесено одразу кілька питань: про обмеження недоторканності нардепів, скорочення їх кількості до 300, введення двопалатного парламенту і право президента розпускати Раду, якщо протягом місяця не сформовано коаліцію. Українці ствердно відповіли на всі питання, але за фактом імплементовано було лише останній пункт.

Навіщо тоді Порошенкові цей референдум?

Ймовірно, вся справа в тиску на Росію. Україна ще раз підтвердить свій намір приєднатися до Альянсу, чого явно не хочуть у Кремлі. Можливо, щоб не нагнітати обстановку, РФ стане більш відповідально ставитися до мінських угод. Плюс президент хоче забезпечити собі рейтинг серед правих сил і тих українців, які підтримують вступ до НАТО (таких, за різними даними, від 40% до 70%).

В яку суму обійдеться референдум?

Президентські вибори-2014 Україні обійшлися у трохи більш ніж мільярд гривень, а в 2016 р. у комітеті виборців України прогнозували, що референдум коштуватиме приблизно стільки ж.

Чому НАТО не хоче бачити Україну у своєму складі?

Найголовніша причина – Крим і Донбас. Країну, в якої є невирішені територіальні суперечки і конфлікти, статут не дозволяє приймати до НАТО. Наша армія, хоч і почала впровадження стандартів Альянсу, все ще повністю на них не перейшла, а у НАТО чекають реформ. До того ж так і не прийнято ПДПЧ, тобто нам нема від чого відштовхуватися.

В Україні вже колись "вступали" до НАТО, і що?

У 1994 р. Україна приєдналася до програми військового співробітництва "Партнерство заради миру". У 1997 р. відкрилася місія України при НАТО. Президент Ющенко став активно просувати ідею вступу до Альянсу, і на 2008 р. було намічено підписання ПДПЧ. Але зрештою ПДПЧ так і не затвердили, багато в чому через протидію РФ. У 2010 р. Віктор Янукович відмовився від руху до НАТО, вважаючи за краще співробітництво з Росією. Він ліквідував міжвідомчу комісію з питань підготовки України до вступу в НАТО та національний центр з питань євроатлантичної інтеграції. Після Революції гідності і президентських виборів Петро Порошенко заявив, що членство в НАТО є стратегічною метою України. Як би там не було, зараз Україна навіть не отримала статусу основного союзника поза межами НАТО.

Скільки взагалі знадобиться часу Україні для вступу до Альянсу?

Тут складно щось прогнозувати: наприклад, Македонія затвердила свій ПДПЧ у 1999 р., але її досі не прийнято до Альянсу. У 2015 р. президент Порошенко заявив, що Україна може вступити в НАТО через 5-6 років. Слід враховувати, що українська армія повинна перейти на стандарти Альянсу до 2020 р. Відповідно, це найоптимістичніший прогноз. І це за умови припинення бойових дій на Донбасі і врегулювання статусу Криму.

НАТО до того часу не розвалиться?

Останнім часом все голосніше звучать голоси противників НАТО: наприклад, президент США Дональд Трамп назвав її "застарілою організацією" і запропонував змінити систему внесків, які платять держави-члени. Проте новий міністр оборони Джеймс Меттіс сказав, що "НАТО має життєво важливе значення", і провів свій перший робочий день, запевняючи європейських союзників, що США, як і раніше, "непохитно" прихильні НАТО. Та й сам Трамп під час телефонної розмови з Меркель визнав важливість Альянсу.

Зростання популярності євроскептиків в Європі може призвести до ослаблення впливу НАТО в Старому світі. Насамперед йдеться про Францію, де головні претенденти на пост президента – Марін Ле Пен і Франсуа Фійон – критично ставляться до Альянсу. Ультралівий кандидат Жан-Люк Меланшон також обіцяє вивести Францію з НАТО у випадку своєї перемоги. Поряд з тим повний розвал НАТО в умовах зростаючих апетитів РФ бачиться малоймовірним.