Фото з відкритих джерел
Американський мільярдер Девід Рокфеллер помер у США у віці 101 року. Він став першим представником династії Рокфеллерів, хто досяг століття.

Рокфеллери — одна з найбагатших родин у світі, яка відігравала помітну роль в економічному та політичному житті США. Дід Девіда Рокфеллера Джон - перший доларовий мільярдер в історії людства, він заснував компанію Standard Oil. Статки Джона Девісона Рокфеллера на момент смерті становили 1,4 мільярда доларів США (номінал 1937 року), або 1,54 % ВВП США.

Девід Рокфеллер народився 12 червня 1915 року в Нью-Йорку. З відзнакою закінчив Гарвардський університет за спеціальністю англійська історія та література. Він також вивчав економіку протягом року в Лондонській школі економіки (LSE). Там вперше зустрівся з майбутнім президентом Джоном Кеннеді. У 1940 році захистив ступінь доктора економіки в Чиказькому університеті.

Встиг попрацювати у лондонській філії Chase Manhattan Bank, секретарем мера Нью-Йорка Фіорелло Ла Гардіа.

Під час Другої Світової війни служив у Північній Африці і Франції, вільно говорив по-французьки. Тоді працював на військову розвідку. Далі служив помічником військового аташе в американському посольстві в Парижі.

Після війни брав участь у різних сімейних ділових проектах, в 1947 році став директором Ради з міжнародних відносин. У 1946 році почалася його довга кар'єра в Chase Manhattan Bank (тоді головою банку був його дядько). Починав як помічник менеджера в міжнародному відділі. А з 1 січня 1961 року вже став президентом банку. У 1980-му році став найбільшим індивідуальним акціонером банку, власником 1,7% його акцій. А через рік пішов у відставку у зв'язку з досягненням гранично допустимого статутом банку віку для даної посади.

(Дартмутські зустрічі – Револьд Антонов (від лівого, переднього ряду), Джордж Шеррі, Девід Рокфеллер, і Станіслав Борисов; Георгій Арбатов (два праворуч, задній ряд) Юрій Бобраков, Уільямсбург, Вірджинія, 1979 рік)
Фото з відкритих джерел

Рокфеллер проводив багато частих зустрічей з американськими президентами і деколи навіть служив в якості неофіційного емісара на високому рівні дипломатичних місій. Подейкують, що президент США Джиммі Картер навіть пропонував йому посаду міністра фінансів США, але той відмовився.

Протягом всього свого життя Рокфеллер брав участь і створював міжнародні неурядові організації, які залишили помітний слід у світовій політиці. Він був членом Більдербергського клубу (щорічний форум західної еліти), Дартмутської конференції (зустрічі представників СРСР та Америки на території Дартмутського коледжу в штаті Нью-Хемпшир, США), Тристоронньої комісії (об'єднує представників ділових і політичних кіл США, Європи і Японії).

Рокфеллер відомий як один з перших і найвпливовіших ідеологів глобалізації і неоконсерватизму. Йому приписується фраза, імовірно сказана ним на засіданні Більдербергського клубу в Баден-Бадені, Німеччина, в 1991 році:

"Ми вдячні “The Washington Post", "The New York Times", журналу "Time" та іншим видатним виданням, керівники яких майже сорок років відвідували наші зустрічі і дотримувалися їх конфіденційності. Ми були б не в змозі розробити наш план світобудови, якщо б всі ці роки були звернені вогні прожекторів. Але в наш час світ досвідченіший і готовий крокувати в бік світового уряду. Наднаціональний суверенітет інтелектуальної еліти та світових банкірів, безсумнівно, переважніший національного самовизначення, яке практикували в минулі сторіччя".

Фото з відкритих джерел

Він був прихильником обмеження і контролю народжуваності у всесвітньому масштабі. Побоювання Девіда Рокфеллера викликало зростаюче споживання енергії та води, а також забруднення атмосферного повітря через зростання населення Землі. На конференції ООН в 2008 році він закликав ООН знайти "задовільні способи для стабілізації чисельності населення Землі".

Девід Рокфеллер був відомим меценатом і благодійником. Він підтримував Рокфеллерівський фонд, Інститут медичних досліджень, Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку, Генеральну раду з освіти. Був президентом Рокфеллерівського університету в Нью-Йорку. У листопаді 2006 року газета The New York Times оцінила загальний розмір зроблених ним пожертвувань на суму понад 900 мільйонів доларів. У 2008 році Рокфеллер пожертвував 100 млн доларів своєму Гарвардському університету, що стало одним з найбільших приватних пожертвувань за його історію. Гроші за бажанням Рокфеллера були спрямовані на розширення викладання гуманітарних наук і фінансову допомогу студентам, які стажуються за кордоном.

Фото з відкритих джерел
У 2002 році написав автобіографічну книгу "Банкір в ХХ столітті. Мемуари". Там він писав: "Протягом вже більше ста років ідеологічні екстремісти на всіх кінцях політичного спектру з ентузіазмом посилаються на деякі відомі події, такі як мій невдалий досвід з Кастро, для того, щоб звинуватити сім'ю Рокфеллерів у всеосяжному загрозливому впливі, який, як вони заявляють, ми надаємо на американські політичні та економічні інституції. Деякі навіть вірять, що ми є частиною секретної політичної групи, яка працює проти інтересів Сполучених Штатів, і характеризують мою родину і мене як „інтернаціоналістів“, які вступили в змову з іншими групами по всьому світу для побудови інтегрованої глобальної політичної і економічної структури — єдиного світу, якщо завгодно. Якщо звинувачення полягає в цьому, то я визнаю себе винним, і я цим пишаюся".

Девід Рокфеллер був одружений з 1940 року на дочці партнера юридичної фірми Уолл-стріта Маргарет Макграф (1915-1996). В шлюбі Рокфеллери виростили шістьох дітей: Девіда молодшого (1941 року народження), Еббі (1943 року народження), Неву (1944 року народження), Пеггі Дьюлані (1947 року народження), Річарда (1949 року народження) і Ейлін (1952 року народження).

Девід Рокфеллер помер уві сні, у своєму будинку в Нью-Йорку,_ 20 березня 2017 року у віці 101 року.