Так на професійному сленгу військовиків називається територія, на якій немає солдатів протиборчих сторін, але зате часто продовжують залишатися мирні жителі. В умовах гібридної війни на Донбасі, коли активні бойові дії перемежовуються перемир'ями і нехай відносним, але все ж припиненням режиму вогню, ці території живуть своїм власним життям. У одних це життя нагадує життя перевалочної бази для контрабанди, в інших - спробу налагодити якийсь побут і зберегти частинку миру посеред війни, яка то розгорається, то згасає.

112.ua

У списку з приблизно десяти населених пунктів, визнаних раніше "сірою" зоною спікером Генерального штабу Збройних сил України Владиславом Волошиним, входить і невелике (близько 4 тис. жителів) село Новолуганське, що розташовано порівняно недалеко від Горлівки.

Жителі села живуть типовим життям "сірої" зони і мріють про нормальне.

Початок

Як і в багатьох населених пунктах Донбасу весни 2014 р., в Новолуганському спочатку гору взяли проросійські настрої, і в травні жителі взяли участь у проведенні референдуму про приєднання до Росії. А так, в принципі, життя селян особливо не змінилося, хіба що в Новолуганському з'явився так званий військовий комендант з числа місцевих жителів.

У липні після звільнення Збройними силами України Артемівська від сил прихильників самопроголошеної "ДНР" фронт наблизився впритул до Новолуганського. Щоправда, за словами місцевих жителів, особливих боїв у районі села все-таки не було.

"У липні кілька днів в околицях було чути сильну канонаду, і йшли бої, потім якось стихло, а в кількох кілометрах від села з'явився блокпост ЗСУ. Тоді ж звідси зникли всі прихильники "ДНР", які брали участь в організації травневого референдуму", - згадують місцеві жителі.

Наліво дорога веде до Горлівки і "ДНР", направо – до "ртемівська и України. Фото місцевих жителів
112.ua

Після цього почалося життя Новолуганського як "сірої" зони на лінії вогню. За словами місцевих жителів, вони часто чують звуки перестрілок, а снаряди, що літають над будинками, давно стали звичайним явищем.

Також звичайною стала поява в селі і його околицях озброєних людей у камуфляжі: хоча Новолуганське і вважається "нічийним", але розвідка як ЗСУ, так і самопроголошеної "ДНР", проводять в його околицях операції. З'являються і звичайні мародери.

Загалом же результатом бойових дій у селі стали руйнування від прямого влучення приватного будинку, в ряді будинків вибуховою хвилею було вибито шибки та вікна, загинули двоє і поранено близько 10 місцевих жителів.

За сьогоднішніми мірками Донбасу, такий результат можна назвати везінням.

Щоправда, жителі пов'язують таке везіння з наявністю в районі села, можна сказати, "містоутворюючого підприємства - ЗАТ "Бахмутський аграрний союз", великого тваринницького комплексу з відгодівлі свиней з виробництвом на рівні європейських стандартів. До структури підприємства, до речі, входив і ПРАТ "Горлівський м'ясокомбінат", який сьогодні перебуває на непідконтрольної території Україні.

Як припускають місцеві жителі, "підприємство сплачує певні суми за спокійну роботу" (швидше за все, йдеться про виплату податків до бюджетів як України, так і самопроголошеної ДНР, для багатьох підприємців із "сірої зони" це поширене явище, - прим. автора). Але для місцевих жителів це насамперед робота, яка дозволяє приносити додому 2500-3000 грн. Зупини комплекс - і населення селища залишиться без роботи, і, по суті, Новолуганське просто зникне з карти.

Влади немає

Незважаючи на прапор України, що з весни майорить над сільрадою, повноцінної влади в селищі немає. З одного боку, такий "нейтральний" статус рятує Новолуганське від активних боїв, а отже, жертв і руйнувань, з іншого, - фактично прирікає жителів на те, щоб самим боротися зі своїми проблемами.

Новолуганська сільрада. Фото зроблено місцевими жителями у 2015 році
112.ua

Сільського голову з літа 2014 р. на робочому місці бачать рідко, позаяк, за словами новолуганців, у нього були проблеми як з представниками самопроголошеної "ДНР", так і з владою України. Тому фактично його сьогодні заміщує секретар сільради.

У мирний час у Новолуганському було троє дільничних міліціонерів, сьогодні - жодного. Втім, якщо врахувати, що від села до позицій кожної зі сторін всього кілька кілометрів, тримати постійний пост у Новолуганському, по суті, означає ризикувати особовим складом, але жителям від цього не легше.

"З Артемівська міліція на виклики або не приїжджає взагалі, або чекаємо їх годинами. Взимку хлопця вбило снарядом, міліція не приїхала. Пару тижнів тому тітка згоріла у своїй квартирі - не приїхали. Чоловік під машиною міну знайшов, жінка в городі - снаряд, і на виклик ніхто не приїхав. Знайомий влітку сам розміновував город від снарядів, що не розірвалися. А що поробиш, жити ж треба", - зізнається місцева мешканка.

Втім, бувають і більш незвичайні історії.

На початку жовтня на подвір'я жительки Новолуганського з боку лісосмуги залізли невідомі в камуфляжі та зі зброєю. Жінку побили, зв'язали і відібрали гроші й автівку. Звертатися до міліції Артемівська багато хто вважав безглуздим і в результаті звернулися до горлівської комендатури "ДНР", мовляв, "прийшли з вашого боку, ви і розбирайтеся". На диво, заяву не тільки прийняли, але й знайшли злочинців, які дійсно виявилися прихильниками "ДНР", і навіть повернули гроші і машину.

Історія схожа на легенду, але місцеві жителі запевняють в її правдивості. Що ж, у "сірій" зоні буває всяке.

Єдині, до кого місцеві жителі не мають претензій, так це комунальники. Під час активних боїв під Дебальцевим взимку 2015 р. село частенько залишалося без тепла та електроенергії через пошкодження, завдані снарядами. Однак пошкодження усували досить оперативно.

Контрабанді - стоп, можливо

Поряд з незручностями такого "сірого" статусу села в ньому були й переваги, які дехто використовував для здійснення сумнівних операцій.

Вже невідомо, з якої причини, але на напрямку Новолуганського навіть після введення пропускного режиму його особливо не дотримувалися. Точніше, він мав свої характерні особливості.

Приміром, через блокпости відносно спокійно проїжджав транспорт з товарами для Новолуганського, який насправді лише на папері йшов до магазинів села. У населеному пункті і його околицях існували бази і склади, на яких відбувалося вивантаження товару у фури і вантажівки, які прибули з підконтрольної самопроголошеній "ДНР" Горлівки. Зрозуміло, що на блокпостах не могли не помітити великої кількості товарів, яка явно перевищувала потреби Новолуганського, але, судячи з усього, "було домовлено".

Фото зроблено місцевими жителями у 2015 році
112.ua

Також якимись домовленостями пояснювався і доволі пільговий режим перетину "кордону" горлівчанами, які також провозили із собою різні товари.

"Багато горлівських "човників" їздили рейсовим автобусом і своїми машинами з десятками величезних баулів. Восени дозволили проїжджати лише тим, з ким на блокпостах, як я зрозуміла, "домовлено". Інших тупо висаджували або розгортали. Не раз була свідком", - зізнається місцева мешканка.

Механізм контрабанди настільки розрісся, що знадобилися спеціальні заходи. Влітку 2015-го на одному із блокпостів ЗСУ облаштувалася зведена група з числа співробітників Державної фіскальної служби України, до чиїх обов'язків увійшла боротьба з контрабандою та особлива увага до вантажів.

За справу взялися жорстко. Спочатку до Новолуганського перестали пускати абсолютно всі вантажі, тож полиці магазинів у селі тиждень стояли порожніми, постраждали ПРАТ "Бахмутський аграрний союз" (куди не могли доставити корми) і пекарня (куди не могли завезти борошно). Підприємства стояли, а робітники не отримували зарплатні. Знадобилося втручання посадових осіб області та столиці, після чого пропускний режим був дещо пом'якшено.

Унаслідок цього, за словами селян, кількість жителів Новолуганського, які займалися контрабандою, значно зменшилось, тож переважно контрабандисти у них - горлівчани.

Паралельно з цим перестали пропускати людей з горлівською пропискою, які раніше відносно спокійно відвідували той же Артемівськ. Після цього в хід пішла інша схема.

Восени в Новолуганському масово почали з'являтися переселенці з Горлівки. Щоправда, тільки "на папері", але зате з реальною довідкою переселенця. З таким документом люди могли досить спокійно проїжджати до закритого зусиллями фіскалів Артемівська.

Але з 1 грудня на блокпостах у районі Новолуганського перестали пропускати горлівчан з довідками переселенців, а тільки жителів Новолуганського з відповідною пропискою в паспорті.

Фото зроблено місцевими жителями у 2015 році
112.ua

"Вранці я думав проскочити по-швидкому, але побачив таку картину: зупинили автобус Новолуганське - Артемівськ, вивели всіх бабусь і сказали, що переселенці не поїдуть. Бабусі почали ридати. Тут легковик намагається проїхати, і ЗСУшники дають чергу з автомата перед машиною. З протилежного боку під'їжджає інше авто, висаджують пасажирів і вимагають руки за голову, і в такому положенні вони стояли довгий час. І всі машини переселенців завертають назад, вимагаючи проїхати через Майорськ. Всього так завернули приблизно 150-200 машин", - розповів очевидець.

"Принади" сусідства з "ДНР"

Сусідство з підконтрольною "ДНР" Горлівкою доставляє жителям Новолуганського масу клопоту, причому не тільки у вигляді військових дій і шалених снарядів, які іноді залітають у селище, але також і вилазок грабіжників або мародерів.

Влада в селі українська, на сільраді висить український прапор, і живе Новолуганське за українськими законами. Але через відсутність блокпоста ЗСУ з боку Горлівки сюди спокійно ходить рейсовий автобус з Микитівки, а також машини.

Навесні 2015 р. до Новолуганського зачастили горлівчани, які купували з полиць магазинів товари. Справа в тому, що товари поступали в село безперешкодно, і ціни на них були на 50-100% нижче, ніж у Горлівці. Багато горлівчан зметикувало, як заощадити, і почали їздити по товар до "сірої" зони. Побачивши таке діло, місцеві підприємці також підняли ціни на товари, від чого постраждали і мешканці Новолуганського. Звісно, селяни за це не були вдячні горлівчанам.

Влітку столочену контрабандистами "стежинку" через Новолуганське почали використовувати і багато горлівчан, яким потрібно було регулярно їздити до Артемівська. Спосіб був нескладним: потрібно було всього лише отримати довідку переселенця, який проживає в Новолуганському.

Процедура отримання довідки була поставлена на комерційну основу і фальшиві довідки переселенця продавалися ледь не на ринку Новолуганского по 500 гривень, а для реклами своїх послуг "ділки" використовували в тому числі і соціальні мережі.

У підсумку населення села серйозно "зросло". Звісно, лише на папері. Саме ці масштаби, швидше за все, і стали причиною перекриття напрямку для переселенців з 1 грудня. Пропускати почали тільки жителів Новолуганського.

Унаслідок цього постраждали реальні переселенці, які проживали в Новолуганському у родичів і друзів. Звичайно, кількість їх є порівняно невеликою, але все ж вони є, а тепер й їх перестали пускати.

"Районна адміністрація та селищна рада вже якось проблему вирішують, щоб ті, хто тут проживає, могли проїжджати до райцентру. Але це час і, знову ж таки, незручності", - розповідає горлівчанка Тетяна, що проживає у рідних у Новолуганському.

"Звичайно, у нас повно проблем: і з контрабандою, і з реєстрацією переселенців, і з міліцією. Але займатися вирішенням проблем ніхто не хоче. Простіше поставити хрест і повісити табличку "сепаратисти" на селищі та його мешканцях. Хтось робить бізнес на війні, а людям просто хочеться нормального життя", - нарікають мешканці Новолуганського.

Микита Сініцин для 112.ua