Фото з відкритих джерел

У Шаргороді Вінницької області ось уже кілька тижнів не припиняються протести проти медичної реформи в частині створення госпітальних округів. Учасники протестів перекривали рух на одній з доріг в населеному пункті. Погрожують перекрити залізницю. Масові протести проходили і в інших містах області – в Козятині, Іллінцях. 26 січня на відкритій зустрічі депутатів облради, голів районних рад і селищних голів з Департаментом охорони здоров'я створили робочу групу для вивчення питання про госпітальні округи. Група на першому ж засіданні прийняла рішення підготувати звернення до Кабміну з вимогою призупинити реформу.

vlasno.info

Чого бояться у Вінниці, чому протестують? По-перше, побоюються закриття діючих лікарень. Крім того, не згодні з кордонами госпітальних округів (кажуть, нарізали місцеві чиновники). Шаргород, наприклад, приєднали до округу з центром у Могилеві-Подільському. Це місто на кордоні з Молдовою. І до нього місцевим їхати більш ніж годину.

Фото з відкритих джерел

112.ua спробував розібратися, що собою являє і як працює ця реформа. А головне, чи мають підстави побоювання протестувальників.

Як у нашому житті з'явилися госпітальні округи

Старт реформі було дано 30 листопада 2016 року на засіданні Кабміну. Тоді мало хто (крім медиків, зрозуміло) звернув увагу на пост у Facebook в. о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун.

"Це день перемоги, - написав заступник Супрун – Павло Ковтонюк. - Уряд офіційно визначив вектор медичної реформи та підтвердив її пріоритетність. Тепер не буде місця для запитань, куди ми йдемо. Будемо обговорювати тільки "як" і "коли".

В пакеті документів 30 листопада було прийнято постанову про формування госпітальних округів - № 932.

Новини за темою: Гройсман сподівається на ухвалення закону про обов'язкове державне медичне страхування

Згідно з цим документом, передбачено створення округів з центром у населеному пункті, як правило, місті з населенням понад 40 тис. осіб. У центрі повинна бути багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування другого рівня. За визначенням МОЗ, другого рівня – "це заклад охорони здоров'я, що забезпечує надання спеціалізованої медичної допомоги в умовах цілодобового стаціонару, денного стаціонару або амбулаторних умов дорослим і дітям у гострому стані захворювання або із хронічним захворюванням". З обов'язковим відділенням надання екстреної (невідкладної) допомоги.

Простою мовою, не поліклініка (де тільки педіатр, кров з пальця і рентген), а повноцінна лікарня, в якій оперують апендицит і народжують дітей, накладають гіпс і лікують при інфекційних захворюваннях.

Округ формується таким чином, щоб до прилеглих до лікарні міста (щасливого володаря статусу центру госпітального округу) населених пунктів можна було дістатися в межах години, в тому числі і на машині швидкої допомоги.

Лікарня повинна забезпечувати надання медичної допомоги не менше ніж 200 тис. осіб, сказано у тексті Порядку створення.

При цьому тимчасовий проміжок в документі не уточнено. Погодьтеся, 200 тис. осіб на рік чи на місяць - далеко не одне і те ж.

Навіщо потрібні госпітальні округи

Для оптимізації. Як би не намагалися заговорити проблему представники влади, але саме це слово звучить основним лейтмотивом усього, що пов'язано з госпітальними округами. Навіть в тексті затвердженогї Кабміном постанови сказано, що прийняття рішення (визначення порядку створення госпітальних округів) дозволить оптимізувати ресурси закладів охорони здоров'я, підвищити ефективність використання бюджетних коштів, які спрямовуються на забезпечення фінансування вторинної медичної допомоги".

Найбільш точно суть реформи описав, на мій погляд, Мирослав Пітцик, виконавчий директор Асоціації міст України, на прес-конференції за участю віце-прем'єр-міністра регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Геннадія Зубка та заступника міністра МОЗ Павла Ковтонюка.

"У бюджеті нинішнього року на медичну сферу передбачено 55,7 млрд грн – якщо їх розділити на всі установи, які ми маємо, то у нас буде те, що ми мали, і зараз маємо, і завтра будемо мати (тобто наші лікарні в їх нинішньому вигляді – із застарілим обладнанням, стінами, методиками, апаратурою, в яких пацієнти повинні не тільки самі забезпечувати себе ліками, але купувати навіть фізрозчин, шприц і плівку для рентгену). А ось якщо ми сконцентруємо ресурси на округах..." - говорить Пітцик.

Фото з відкритих джерел

Новини за темою: Як будуть лікувати українців після медичної реформи: Основні нововведення

"Проблема України в тому, що ліжкомісця у лікарнях розподілені номінально. У Сумській області в районній лікарні є пологове відділення. Коли я до них приїхав, запитав, скільки ви послуг надаєте? Виявилося, що 11 за півроку. Це означає, що лікар бачить одні пологи раз на два тижні. І виникає питання - і це ще лікар? І це послуга? Чи тільки назва цієї послуги? І ці питання дуже серйозні, і громади повинні думати про це вже сьогодні", - підкреслив Ковтонюк.

Таким чином, за даними чиновника МОЗ, після того як округи з центральними для них лікарнями, а також довгострокові плани їх розвитку на місцях будуть затверджені, настане етап залучення інвестицій, в тому числі державних, на реалізацію цих планів". "На наступний рік необхідно розробити генеральний план розвитку госпітальних округів, щоб розвивати мережу, оскільки головне – це не визначення адміністративних кордонів, а яка головна лікарня, яка другорядна. Це потрібно для того, щоб скласти список з пріоритетних лікарень, доріг, в які держава буде інвестувати в найближчі 5 років", - говорить він.

Читаємо між рядків – більше грошей на медицину найближчим часом у держави не буде, але є можливість ті, що є, розподілити більш ефективно.

Остаточна мета цього проекту звучить, до речі, дуже розумно. Реалізація подальших частин медреформи (а вона передбачає і зміни в частині фінансування медичних установ, і реалізацію оплати праці медичних працівників з переходом на систему страхової медицини) в кінцевому підсумку має привести до того, що "гроші підуть за послугою – тобто ліжкомісць буде багато там, де послуга затребувана, і мало там, де немає потреби в її наданні у великому обсязі".

Але це в далекому і прекрасному майбутньому.

А в буденному сьогоденні отримаємо те, що якщо визначені лікарні пріоритетні, у розвиток яких будуть направлені інвестиції, значить, будуть і непріоритетні. І що тоді буде з ними і з тим персоналом, який працює в цих лікарнях зараз?

Непріоритетні лікарні

Судячи з відповідей чиновників, що стоять біля керма реформи, у них немає чіткого уявлення про те, що повинно відбуватися з установами, які потрапили в категорію непріоритетних.

Єдине, що вони кажуть, що жодна з установ закриватися не буде. Зокрема, це стверджував віце-прем'єр Геннадій Зубко.

Відповідно до статті 49 Конституції, існуюча мережа закладів охорони здоров'я не може бути скорочена, наголошують чиновники.

Але і так, як було, не залишиться. Не закриють, але перепрофілюють.

А як? Повна свобода місцевій владі, громадам. Як вони вирішать, так і буде.

"У маленьких містечках немає, наприклад, великої потреби в хірургах, але є потреба в послугах реабілітації", - говорить Зубко. Тому що, за його словами, наприклад, у людини інфаркт, інсульт – його прооперували у великій обласній лікарні. Він повертається у своє маленьке містечко, і йому потрібні послуги саме реабілітації, яких на місцях немає.

Новини за темою: Гройсман про введення страхової медицини: Постійно ходимо по колу

Виходить, що хірург повинен перекваліфікуватися в доглядальницю? Чи краще йому виїхати з містечка, де його послуги не затребувані?

"Нам кажуть: фахівці повинні перепрофілюватися. Як, скажіть, лікар, який 30 років працював окулістом, може перекваліфікуватися в невропатолога?" – запитують учасники засідання робочої групи з питання госпітальних округів у Вінницькій області.

Слід зазначити, що Зубко і чиновники МОЗ висувають і більш оригінальні ідеї перекваліфікації таких ось непріоритетних лікарень. Як пропозиції звучали: створення хоспісу, центру соціальних послуг, будинків для престарілих, центру діагностики (ось це вже звучало якось зовсім неправдоподібно).

Мабуть, одна з найбільш реалістичних ідей – це створення на базі цього закладу офісу для сімейного лікаря - терапевта.

Єдина проблема, як відзначають учасники засідання у Вінницькій області, - це те, що все це вимовляється чиновниками "тільки з екранів телевізора", а ось базових документів МОЗ, якими б регулювалося питання перепрофілювання, подальшої долі лікарень, визначених як непріоритетні, не існує. "Поки не буде базових документів, що пропонує нам міністерство, ми можемо обговорювати що завгодно", - кажуть вінницькі лікарі.

Дійсно, таких документів, які б регламентували порядок, умови, терміни перепрофілювання визнаних непріоритетними лікарень, не існує, погоджується завідувач амбулаторно-поліклінічним відділенням у спеціалізованій психіатричній лікарні Глухова Євген Скрипник.

За його словами, незважаючи на всі зусилля місцевої громади, Центральній районній лікарні Глухова з міжрайонним відділенням гемодіалізу було відмовлено у статусі центру госпітального округу. МОЗ затвердило центр округу у Шостці. "І що робити з обладнанням пологового відділення гемодіалізу в нашій лікарні? Передавати в Шостку? Немає жодних нормативів, що регламентують це", - говорить Скрипник.

А персонал? Лікарі відзначають, що навіть якщо когось візьмуть на роботу в певну центральну лікарню, то замість того, щоб ходити на сусідню вулицю, як вони ходили років двадцять підряд у своєму маленькому містечку, їм доведеться їздити на роботу в інше місто, витрачати на дорогу понад годину часу і кровні гроші.

Але чи будуть їх брати взагалі на роботу в центр – переймаються питанням опитані нами лікарі і прогнозують масштабні скорочення персоналу непріоритетних установ.

Проблемні госпітальні округи

Найбільш серйозні проблеми у чиновників, схоже, поки що тільки у Вінницькій області. Там протестують найголосніше. Решта, за словами Ковтонюка, "пишуть листи".

Є випадки, коли люди хочуть затягнути до себе центр адміністративного округу. Є протистояння з боку голів райрад, які не до кінця розуміють суть реформи, зазначає чиновник.

"Мені приходять десятки листів, що не та лікарня призначена центром госпітального округу", - зізнається він.

Іноді чиновники йдуть на компроміси. Як, наприклад, в Одеській області.

"В Одеській обл. питання стояло так: Балта vs Подільськ (два міста, в кожному лікарня – одна повинна стати центром округу, тобто пріоритетною, друга, зрозуміло, непріоритетною). Подільськ має історично сильну базу, Балта динамічно розвивається. Прийняли спільне рішення: в центрі округу будуть обидві лікарні, які будуть конкурувати за пацієнта, коли гроші "підуть" за послугою", - говорить Ковтонюк.

"Ось, у випадку ж з Балтою МОЗ допустило виняток, а в нашому випадку (з Глухівською районною лікарнею) – ніяк", - нарікає Євген Скрипник.

За його словами, Шостку обрали центром, тому що в місті 76 тисяч населення - все, як передбачено методикою. А Глухів зовсім трохи не дотягнув – в місті проживає 35 тис. людей.

Новини за темою: Кабмін зобов'язав аптеки з 1 квітня знизити вартість ліків: Якими будуть ціни та наслідки

І це при тому, що навіть президенту Петру Порошенку писали листа, мовляв, жителям Глухова до шосткинської лікарні добиратися приблизно годину, а жителям сусіднього Путивля (які вже багато років приїжджають лікуватися до Глухова – навіть більше ніж годину, що взагалі не за методикою). Через це в Глухові просили у вигляді винятку створити шостий округ в Сумській області, з центром в цьому старому містечку.

На прес-конференцію за участю Зубка приходив і народний депутат Сергій Рудик, який відстоює створення центру госпітального округу в місті Сміла Черкаської обл.

Всупереч впевненню, яке звучить як закляття з вуст чиновників МОЗ, що "у випадку з госпітальними округами все вирішують громади і тільки громади", депутат розповідає зовсім іншу історію. За його словами, в "Черкаській обл. в наказовому порядку вказали, якими повинні бути округи".

"МОЗ вказало обласній владі кількість госпітальних округів, які повинні бути створені в області. Всього – чотири. Черкаська ОДА, у свою чергу, висловила своє "бачення", на базі яких міст повинні бути створені округи. Яким же було моє здивування, коли з'ясувалося, що без уваги залишилася пропозиція, яка, власне, вже обговорювалася і була погоджена: створити один із госпітальних центрів на базі Сміли", - написав Рудик у Facebook.

Вже після цього пройшла "особиста зустріч депутата з віце-прем'єром". Схоже, в рамках медреформи використовуються найрізноманітніші методи діалогу – від протесту з перекриттям доріг до листів і розмов з віце-прем'єром. Кому що доступно.

За останніми даними МОЗ, проекти госпітальних округів міністерству подали вже 18 областей. Найближчим часом вони будуть затверджені Кабміном.

У планах МОЗ - сформувати округи у всіх областях до кінця 2017 року. Також до кінця року сформувати госпітальні ради в округах і підготувати 5-річні плани розвитку.

Тривожні дзвінки

У цілому, запропонована МОЗ реформа виглядає досить розумно і привабливо. Диявол, як відомо, криється в деталях. В тому, що в кожному конкретному випадку все буде реалізовано, як стане працювати на місцях.

Чи будуть черги в лікарняних коридорах? Чи вистачить місць на всіх чи під час, боронь Боже, епідемій хворих будуть класти на матрацах у вестибюлі? Чи зникне корупція і хабарництво лікарів і за рахунок чого зникне?

Відповідей на ці питання поки немає.

Стурбованість у зв'язку з новою реформою викликають заяви чиновників МОЗ про необхідність ламати тенденцію, коли за "совдепівською" традицією 8 з 10 тих, хто звернувся зі скаргою, відправляють до лікарні, тоді як в інших (читай європейських країнах, на які ми орієнтуємося) все навпаки. Тільки двоє їдуть в лікарні, а восьми призначають ефективне лікування вдома.

Чи будуть створені в селах і маленьких містах умови для роботи фахівців такого рівня, який дозволить їм в сільській амбулаторії визначити, що цій людині точно не потрібно в лікарню? Чи не зросте смертність? Чи не стане більше нез'ясованих діагнозів і запущених захворювань?

Сам Ковтонюк каже, що в українських селах будуть лікарі (читай професійні, молоді та енергійні), але за умови зарплати 10-12 тис. грн, обладнаного робочого місця, комфортного житла (можна і службового), автомобіля (можна і економ-класу), ну і дрібниць - інтернет, безлімітний мобільний...

Минздрав Украины

Турбує й інша інфографіка у Facebook Ковтонюка. "Гроші - за послугу, послуга – за протоколом. І ви побачите, що навіть за нинішнього фінансування медицини все може бути по-іншому", - пише заступник міністра, відзначаючи, що лікування, наприклад, пневмонії за принципом "перестраховки" обходиться в 4375 грн, а реалізація рекомендацій "на доказах" буде коштувати 160 грн.

Минздрав Украины

Чимало питань у лікарів, з якими поспілкувався 112.ua, викликала і годинна відстань основної лікарні і пацієнта, особливо в тій частині, що швидкій допомозі  дадуть цілу годину на приїзд до пацієнта. Вони наперебій називали діагнози, при яких очікування в межах години може коштувати людині життя: гострий перитоніт, важке ножове або вогнепальне поранення, важкі травми у ДТП, ускладнені стрімкі пологи.

Новини за темою: Сьогодні мова не йде про велику реформу – потрібно рятувати те, що залишилося від медицини

Не переконало багатьох і пояснення МОЗ про те, що 1 година – це "золотий стандарт при інфаркті, інсульті". При такому гострому діагнозі потрібно, щоб за 60 хвилин людина отримала інтенсивну терапію, каже Ковтонюк.

Ми самі розуміємо, як потрібно для того, щоб людина залишилася живою, парирують лікарі. "Але одна година - це від моменту, коли людина зойкнула "ох, серце", до моменту, коли її було надано ефективну допомогу", - зазначає Скрипник.

А якщо лікарня розташована за 50 хвилин від будинку пацієнта, то з моменту "ох, серце", плюс 2 хвилини на дзвінок в швидку допомогу, плюс година на виїзд, плюс 50 хвилин "швидка" в дорозі від лікарні до пацієнта, плюс поки ще візьмуть пацієнта. Це вже не "золотий стандарт".

І це ще за умови, що з дорогою все гаразд.

До речі, поліпшення якості українських доріг, за словами одного з "батьків" реформи Павла Ковтонюка, також передбачено змінами. Але як саме дороги в госпітальних округах будуть поліпшуватися, поки не ясно і не прописано ні в яких базових документах, які закріплюють зобов'язання та гарантії держави.

112.ua буде стежити за розвитком подій.

Олена Голубєва