Facebook Богдан Бортаков

Незабаром ми зможемо вибирати тариф і постачальника електроенергії. У четвер, 13 квітня, Верховна Рада ухвалила закон "Про ринок електроенергії в Україні", яким споживачі стають головними і диктують погоду на ринку. У залі під час обговорення спалахнула запекла суперечка. Було озвучено ризик підвищення цін на електроенергію в результаті змови кланів. Що ж буде зі світлом?

Один за всіх - і всі для одного

Законопроект "Про ринок електроенергетики" вніс у Верховну Раду 21 лютого прем'єр-міністр Володимир Гройсман під виконання зобов'язання України імплементувати Третій енергетичний пакет Євросоюзу. Він же і подякував 277 депутатів за ухвалення документа з повторного другого читання.

Новини за темою: Парламент ухвалив закон про ринок електроенергії

Нинішня модель відносин на ринку проста: всю вироблену електроенергію закуповує державне підприємство ("Енергоатом"). Воно реалізує енергію обленерго, а ті – кінцевим споживачам. Тарифи регулює НКРЕКП.

Згідно з європейською моделлю, яка запроваджується новим законом, з'являться трейдери. За аналогією з валютними обмінниками, вони будуть виходити на ринок електроенергії, закуповувати її і перепродавати споживачам. Регулювати ціни буде тільки ринок. Таким чином, формально монополію обленерго в кожному конкретному регіоні буде знищено, а покупці отримають право вибирати з декількох трейдерів того, хто запропонує кращі умови і тарифи.

Трейдером може бути будь-який суб'єкт господарювання. Але, як уточнив у коментарі журналістам голова підкомітету Лев Підлісецький, який представляв проект у залі, трейдери все ж будуть отримувати ліцензії, щоб це не були "аби хто". Розширюється перелік видів ринків. Крім ринку "на добу вперед", передбачається і ринок внутрішньодобовий, і балансувальний ринок, і ринок допоміжних послуг, і роздрібний ринок.

Обленерго не зможуть поєднувати діяльність розподілу і передачі електроенергії. Юридично і організаційно вони повинні обрати щось одне або розділитися. Думати доведеться протягом 18 місяців з дня опублікування закону.

Сила-силенна трейдерів

Головним опонентом нового порядку в електроенергетиці стала лідер фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко із соратниками. За їхньою версією, чинна в Україні модель енергоринку саме і зводила до мінімуму корупцію, забезпечуючи громадян дешевої атомною і гідроелектроенергією, яка змішувалася з дорогою тепловою, і споживач отримував кіловатний коктейль за усередненою ціною. Інститут посередників створить передумови для корупції і призведе до підвищення тарифів на електроенергію, оскільки дешеву скуплять підприємства, а громадянам дістанеться дорога теплова.

Наслідки реалізації закону, за версією критиків, виглядають сумно. Трейдери почнуть піднімати ціни, наживаючись на кінцевих споживачах. Оскільки ціни піднімуться не тільки для громадян, але й для промисловості, це підштовхне зростання цін на споживринку взагалі. Подорожчає серед іншого і громадський транспорт, "зав'язаний" на електрику.

Тим більше, що ціни на електроенергію не будуть контролюватися і регулюватися державою.

Так! Буде світло. Для королів

Ні, не завищувати, а, навпаки, знижувати ціни, опонував їй у залі і розтлумачував у кулуарах суть ухваленого документа голова підкомітету з питань електроенергетики та транспортування енергії парламентського комітету з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Лев Підлісецький: "Вся електроенергія буде продаватися споживачам на конкурентних засадах. Відповідно, монополії обленерго як продавця вже не буде. І ті, хто запропонує кращу для споживача ціну, продадуть більше. До речі, у Великій Британії з 2008 по 2010 роки, після введення конкуренції на ринку електроенергії, ціни на неї впали на 30%, і споживач - король".

Однак є нюанс. Оскільки не можна ось так одним махом наказати на ринку бути конкуренції, законом передбачено підготовчий період у 2 роки і, власне, перехідний – ще один рік. За словами Льва Підлісецького, найважливішу роль у ці три роки зіграє НКРЕКП, оскільки "на сьогодні тільки одна людина знає, чи подорожчає електроенергія, і це Дмитро Вовк".

Позаяк регулятор гратиме помітну, якщо не головну, провідну роль у підготовці більш ніж 50 нормативних актів для реалізації закону, "правильність роботи НКРЕКП дасть нам можливість у 2019-2020 роках сподіватися на ті результати, які були у Великій Британії".

Але не відразу

Як розповів у коментарі 112.ua керуівний директор Центру досліджень енергетики EIR Center Олександр Харченко, однозначно в середній і довгостроковій перспективі нова модель вигідна всім: і споживачам, і виробникам.

Якщо ж говорити про короткострокову перспективу, то тут не все так однозначно. Експерт не виключає, що "багато і виробників, і споживачів відчуватимуть незручності у зв'язку з переходом на нову систему роботи. Тому закон і передбачає перехідний період, коли крок за кроком будуть змінюватись правила гри".

Новини за темою: Як політсили ВР голосували за закон про ринок електроенергії

Експерт ринку енергетики, екс-член НКРЕКП Андрій Герус у коментарі 112.ua звертає увагу на те, що ринок електроенергії в Україні є досить монополізованим, тому якщо просто відпустити його у вільне плавання, є ризик, що ціни на електроенергію можуть вирости вдвічі і більше.

Наскільки ринок буде конкурентним, залежить від підготовчого і перехідного періодів. Якщо цей час використовувати неефективно, то конкуренції, а, значить, і істотного зниження цін можна і не дочекатися.

Втім, за природними монополіями (а їх у нас, за словами Лева Підлісецького, на ринку дві: власник магістральної лінії електропередач і власник лінії розподільної) поглядатиме регулятор. НКРЕКП простежить, щоб монополісти не завищували ціни.

Дешевий сир

У процес реформування ринку електроенергії може здетонувати ще один ризик - сама структура тарифоутворення. Соціальний чинник у тарифах для населення є значним. Ринком він буде враховуватися меншою мірою, а то й зовсім ні.

За словами Олександра Харченка, "сьогодні промисловість оплачує близько 55% електроенергії, що відпускається населенню. Ці крос-субсидії досягають значних сум (приблизно 42 млрд грн торік) і є реально додатковим соціальним податком для української промисловості, знижуючи її конкурентоспроможність. Я абсолютно впевнений, що в умовах ринкового ціноутворення промисловість отримає найкращі ціни".

Що ж стосується цін для населення, то на сьогодні український тариф покриває 45% реальної економічно обґрунтованої собівартості електрики. Проблема в тому, що це найдешевша електроенергія в Європі (і в РФ). Такий тариф, звісно, вбиває енергогенерацію з точки зору недостатності коштів для оновлення основних фондів". Тому тариф для населення "повинен бути економічно обґрунтованим у перехідний період, коли закон починає діяти, і абсолютно ринковими, коли він набере чинності".

Новини за темою: Ірина Луценко: Закон про ринок електроенергії створить конкурентне середовище постачальників

Пом'якшити ефекти від ймовірного, але не обов'язкового зростання тарифів на електроенергію, на думку Олександра Харченка, допоможуть система субсидій, яка успішно працює, і особливо система адресної допомоги, яка вже почала діяти. І тоді, вважає експерт, допомогу отримають безпосередньо ті, хто її потребує, і система буде близькою до оптимальної.

По суті, якщо тарифи зростуть, ми оплатимо постфактум ті низькі тарифи, які були раніше і частково субсидувалися державою і промисловістю. Тепер кожен сам за себе.

Чим більше, тим краще

Ідеальну картинку ринкових відносин і битв за короля-споживача в українських реаліях може бути зіпсовано змовою монополістів. Оскільки на даний момент ринок електроенергетики монополізовано, ступінь цього ризику, вважає Андрій Герус, безпосередньо залежить від кількості учасників ринку: "Якщо будуть 3-4 виробники, то вони можуть увійти у змову. Саме тому, коли я говорив про конкурентний ринок, повинно бути більша кількість виробників, щоб ні у кого не було домінантного становища", в іншому випадку - при мінімумі суб'єктів - конкуренція буде формальною, що може призвести до зростання цін на електроенергію.

Про рівновіддалення і рівнонаближення

Специфічний закон про ринок електроенергії став майданчиком для зіткнення політичних інтересів. Критики закону оскаржують насамперед процедуру голосування. Незадоволені й тим, що закон "відбиває" інтереси кланів.

Юлія Тимошенко в кулуарах парламенту звинуватила тих, хто голосував "за", у змові з кланами. За версією Тимошенко, трейдерів визначатимуть Петро Порошенко, Володимир Гройсман та Ігор Кононенко, обленерго скуплять оптом дешеву електроенергію, а споживачеві доведеться платити за неї більше.

Новини за темою: Тимошенко: Закон про ринок електроенергії введе посередників між постачальником і користувачем

Кланове підґрунтя підтвердилося, але не в суворій відповідності з версією Тимошенко. Лев Підлісецький звернув увагу на те, що "за" проголосували фракції та групи, контрольовані різними українськими олігархами: "Опозиційний блок" під впливом ДТЕК і Ріната Ахметова, група "Відродження", яка контактує з Ігорем Коломойським, також дала голоси, інші фракції, які проголосували, мають інших кураторів. Якщо всі вони підтримали, це говорить про одне: закон є збалансованим, рівновіддаленим від усіх".

***

Зацікавлення олігархів нескладно прорахувати. Тарифи на електроенергію в кращому випадку покривають собівартість ледве-ледве, немає грошей на оновлення мереж і генеруючих потужностей. Ціни на електроенергію різко підвищити також проблематично - рівень непроплат зросте. Єдиний варіант модернізації фондів і потужностей – залучити інвесторів. А ті прийдуть лише на конкурентний ринок, який функціонує за європейськими правилами.

Тож, говорячи про інтерес олігархів, обидві сторони, як не дивно, мають рацію. А якщо говорити про інтереси споживачів, багато чого залежатиме від того, як держава пом'якшить (і чи пом'якшить взагалі) цінові коливання. По суті, ринок електроенергії матиме багато спільного з валютним ринком. Коли НБУ відпускав гривню у вільне плавання, був шок і стрибки курсу. Зараз коливання не такі різкі. На відміну від валюти, електроенергія – специфічний товар, тож можна очікувати, що надто різкі коливання все-таки буде згладжено.

Лілія Брудницкая