Фото з відкритих джерел

Чому держава вирішила регулювати ціни?

В рамках медичної реформи в Україні повинна бути запущена програма реімбурсації - державної компенсації за купівлю ліків. Це коли лікар виписує пацієнту препарат, той іде в аптеку, отримує його безкоштовно, а держава потім компенсує постачальнику кошти. Така практика існує в багатьох країнах світу, у нас вона повинна запрацювати з 1 квітня цього року. Однак перш уряд має намір домогтися адекватних цін. У МОЗ вважають, що ціни на ліки в Україні завищені. Експерти організацій "Пацієнти України" і "Суспільно здоров'я" стверджують, що націнка доходить до 300% у порівнянні з сусідніми країнами (а обсяг ринку в 2016 році склав 60 млрд грн). "Годувати" аптеки Кабмін не хоче, тому вводяться референтні ціни, іншими словами, держрегулювання.

Які препарати в списку?

На першому етапі державне регулювання цін на ліки впроваджується за трьома напрямками: серцево-судинні захворювання; цукровий діабет другого типу і бронхіальна астма. Був розроблений реєстр, куди потрапили 89 препаратів, розроблених на підставі 21 діючої речовини - міжнародної непатентованої назви (МНН). І саме діючу речовину, а не назву препарату, лікарів зобов'яжуть вписувати в рецепти. У МОЗ сподіваються, що ці заходи зможуть зламати корупційні схеми і побороти монополії на фармацевтичному ринку. На ці препарати і буде поширюватися програма реімбурсації, на що в бюджеті-2017 закладено 500 млн гривень. Тобто, при призначенні пацієнту лікування лікар зобов'язаний не вказувати назву препарату, яким той буде лікуватися, а виписувати лікуючу речовину і її дозування, а пацієнт сам буде вирішувати, який препарат купувати. Зараз же існує практика виписування препаратів конкретних виробників, які "мотивують" лікаря призначати саме їх препарат. Згідно ініціативам МОЗ, перелік препаратів, що підпадають під реімбурсацію, буде поступово розширюватися, щоб у підсумку покрити всі основні лікарські засоби.

Фото з відкритих джерел

Однак ця ініціатива зовсім не означає, що сердечники, діабетики і астматики зможуть з квітня лікуватися безкоштовно. Кабмін хоч і виділив на реімбурсацію 500 млн грн, але це просто смішна сума для України. Навіть якщо розподілити її між одними лише гіпертоніками, вийде 5 грн в місяць на людину, підрахували експерти.

Як вираховуються ціни?

Референтна ціна на ліки в Україні встановлена залежно від цін на подібний препарат по МНН 5 сусідніх країнах - Польщі, Словаччині, Угорщині, Чехії та Латвії. Тобто, аналітики проаналізували ціни на препарати з потрібною діючою речовиною у п'яти сусідніх країнах, вибрали самі низькі і виставили для реалізаторів як найвищі, за які можна продавати ці ліки в Україні. Щоб аптекарі не мали збитків, МОЗ дозволяє їм максимальну націнку 20% від собівартості (5% оптова націнка і 15% роздрібна). Вище цієї граничної суми продавати їх буде не можна. Крім того, зменшується ПДВ на реалізацію медпрепаратів до 2-5%.

Фото з відкритих джерел

Ціни МОЗ буде оновлювати в онлайн-таблиці реєстру.

Пару прикладів. Гідрохлоротіазид, згаданий в реєстрі МОЗ, торгові мережі закуповують за оптовою ціною близько 6 грн, а продають таблетки по 15-16 грн, завищуючи ціну більше, ніж удвічі. Нескладно підрахувати, що після обмеження вартість препарату знизиться до 7 грн. Інший приклад з розряду "подорожче". Ціна препарату для лікування гіпертонії "Норваск", створеного компанією Pfizer на основі речовини амлодипіну, в Україні становить близько 550 грн, а в Польщі його продають по 14-15 злотих, тобто близько 100 грн. По ідеї, препарат мав би подешевшати майже в п'ять разів. Однак він створений на основі амлодипіну, який виробляється в Україні і коштує в аптеках в районі 12-15 грн.

Це безпосередньо стосується реімбурсації. В європейських країнах приєднання до програми реімбурсації відбувається не в обов'язковому порядку, а за взаємною згодою виробника/дистриб'ютора і держави. Держава аптекам повертає суму, яка б дорівнювала референтній ціні на препарат. Але якщо пацієнт вирішить взяти препарат подорожче, різницю сплатить зі своєї кишені. Таким чином держава стимулює пацієнтів купувати найбільш дешеві лікарські засоби, проте не позбавляє їх права вибрати більш дорогий препарат. Якщо буде так і в Україні, то якщо лікар випише пацієнту амлодипін, в аптеці у нього буде вибір – брати "Норваск" за 550 грн і платити 540 з своєї кишені, або ж лікуватися дешевим аналогом, але безкоштовно. Однак поки Кабмін хоче примусово поширити вимоги на всі препарати, які підпадають під категорію, визначену реєстром.

Як знати, який препарат продається за референтними цінами?

З 1 лютого всі аптеки будуть зобов'язані надавати покупцям список референтної вартості лікарських засобів в друкованому вигляді. Тобто, аптеки повинні роздрукувати назви препаратів і нові, більш низькі ціни на них і розмістити такі списки у вільному для покупців доступі. У списку обов'язково має бути вказівка:

- міжнародної назви препарату (непатентованої)

- гранично допустима вартість, вище якої продавати ліки забороняється.

Хто заборонить аптекам залишити ціни колишніми?

За тим, щоб власники аптек не підвищували ціни на дані групи медикаментів, буде стежити Держслужба з контролю за лікарськими засобами. Також до контролю над рівнем цін на нові ліки припускають залучати добровольців. Як заявила Уляна Супрун, крім контрольних закупівель, які будуть проводити працівники Держлікслужби, будь-який покупець може повідомити про помічене порушення. Помітивши підвищену ціну на дані групи ліків, будь-який бажаючий може передати дані в МОЗ або Державну лікарську службу. Тоді буде проведена перевірка даної аптеки. Оскільки перевірити всі аптеки в Україні фізично буде неможливо. Порушникам загрожують великі штрафи. Крім того, ті дистриб'ютори, які не знизять ціни, не зможуть претендувати на участь у програмі реімбурсації, тобто, коли вона охопить широкий круг препаратів, такі продавці будуть втрачати продажі на користь учасників програми.

Як це відіб'ється на асортименті?

Таке рішення Кабміну обурило дистриб'юторів. Торговці погрожують не поставляти препарати, на яких не зможуть заробити. У зверненні до уряду вони вказують, що "прийняте урядом рішення про держрегулювання цін на ряд лікарських засобів збентежило учасників фармацевтичного ринку через нечіткі формулювання і неврегульоване питання реалізації нових правил".

Продавці також побоюються, що з лютого до них почнуть ходити контролери, намагаючись виявити ліки за завищеними цінами. Через це багато мереж можуть взагалі прибрати препарати від серця, діабету і астми з продажу. "Вже сьогодні у зв'язку з невизначеністю щодо правил утворення цін і націнок дистриб'ютори зупинили закупівлю лікарських засобів, що входять у вказаний вище перелік. Імпортери і виробники не розуміють, чи буде мати право аптечна мережа їх реалізовувати, що може призвести до дефіциту цих лікарських засобів в нашій країні, а громадяни України втратять доступ до лікування", - вказують дистриб'ютори в листі до Гройсмана.

Іноземні виробники препаратів і зовсім заявили уряду, що не зможуть знизити ціни до зазначених.

Фото з відкритих джерел

Ще одна хитрість, яку вже прогнозують експерти – аптекарі просто піднімуть ціни на інші препарати, щоб "відбити" втрату прибутку на референтних цін.

Хоча сам Гройсман ще раніше заявляв, що опір фармацевтичного ринку України буде колосальним. "Кожен раз, коли ми починаємо займатися такими системними рішеннями, ми відчуваємо опір системи і тих, хто на цьому завжди заробляв шалені гроші", — прокоментував Гройсман. Він обіцяє, що уряд буде жорстко реагувати на спроби протидіяти цій реформі з боку фармацевтичної галузі.

"Якщо хтось буде грати з українськими громадянами в дефіцит ліків, я не буду ганятися за всіма, я знайду одного — найбільшого, і зроблю так, щоб він відчув, що не поважати українських громадян не можна. Для цього у нас є дуже багато різних інструментів", — заявив прем'єр.

Експерти також вказують, що результат буде не зовсім той, який хоче бачити Кабмін. Обмеження максимальної ціни може привести до відходу з ринку лікарських засобів з високою собівартістю. Тобто, пацієнт може виявити, що дорогий препарат, яким він лікувався раніше, більше недоступний, і йому доведеться вибирати тільки між самими дешевими препаратами. Альтернативою цьому може стати добровільне приєднання дистриб'юторів до урядової програми.

Підсумки

Все вищесказане дає підстави вважати, що благий намір на практиці призведе до зворотного – ціни знизяться лише на більш дешеві препарати, зате ефективні, але дорогі західні ліки можуть і зовсім зникнути з обороту. Або ж будуть продаватися з порушенням закону. Уряд фактично трохи допомагає найбіднішим верствам, але при цьому позбавляє більш заможних громадян права вибору. А коли справа стосується здоров'я, компромісів бути не може. Очевидно, що влада зобов'язана навести порядок на фармакологічному ринку, проте метод вибраний не дуже вдалий. Більше того, він навіть розходиться з європейською практикою, де все ґрунтується на добровільній основі. В Україні буде два наслідки такого рішення – подешевшають одні препарати, але подорожчають інші (щоб компенсувати), або ж дорогі ліки зовсім зникнуть.