екс-глава СБУ і екс-секретар РНБО

Політичний діяч, співробітник радянських і українських спецслужб, перший керівник Служби безпеки України у 1991-1994 роках, прем'єр-міністр України в 1995-1996 рр. Кандидат юридичних наук (дисертація з кримінології та кримінального права).

Народився в селі Долинівка Гайворонського району Кіровоградської області. У 1963 році закінчив Кіровоградський педагогічний інститут (за фахом "вчитель німецької мови, української мови та літератури"). Другу вищу освіту - юридичну. Кандидат юридичних наук.

Почав професійну діяльність в 1963 році з посади оперуповноваженого управління КДБ УРСР в Кіровоградській області.

З 1965 по 1988 рр. Марчук працював молодшим, старшим оперуповноваженим, начальником відділу, заступником начальника управління, начальником інспекції КДБ. У 1988-му очолив управління Комітету держбезпеки в Полтавській області.

З 1990 року - перший заступник голови КДБ УРСР. В червні-листопаді 1991-го - Державний міністр з питань оборони, національної безпеки і надзвичайних ситуацій України. З листопада 1991 по липень 1994 рр. - глава Служби безпеки України. Військове звання - генерал армії (з 1994-го).

У липні 1994 року призначений Віце-прем'єр-міністром України, в жовтні того ж року - Першим віце-прем'єром. З березня 1995-го - в. о. Прем'єр-міністра України, Перший віце-прем'єр. З червня 1995 року по травень 1996 рр. - Прем'єр-міністр України.

Брав участь у президентських виборах 1999 року, отримавши в першому турі 2 138 356 голосів виборців (8,13% від загального числа). У фінальній частині президентської кампанії, в листопаді 1999-го, Указом Президента Леоніда Кучми Марчук був призначений Секретарем Ради нацбезпеки і оборони України.

З червня 2003 по вересень 2004 рр. обіймав посаду Міністра оборони України, на якому після ініційованої Кучмою відставки його змінив генерал Олександр Кузьмук.

Двічі обирався народним депутатом України - у 1995 і 1998 рр. У Верховній Раді ІІ скликання керував фракцією "Соціально-ринковий вибір". У ІІІ скликання очолював фракцію СДПУ(о), потім входив до групи "Незалежні". Був членом Комітету ВР з питань оборони і державної безпеки, головою Комітету з питань соціальної політики та праці.

У грудні 2004-го, після відставки з посади глави оборонного відомства, Тобто Марчук очолив "Партію Свободи". Партія брала участь у парламентських виборах 2006 року в складі блоку "Євген Марчук - "Єдність", який набрав всього 17 тис. голосів виборців (0,06%) і зайняв 37-е місце з 45-и можливих.

19 травня 2008-го указом глави держави Віктора Ющенка призначений позаштатним радником Президента України. Звільнений указом його наступником Віктором Януковичем у березні 2010 року.

Після цього Євген Марчук відійшов в українській політиці на другий план. Зараз співпрацює з СБУ.