З відкритих джерел

Нещодавно зареєстрували кілька мовних законопроектів, над деякими з них працювали більше 30 нардепів. Питання значного суспільного резонансу передбачити було неважко, адже жоден закон про мови, чи бодай обговорення мовної політики не проходило спокійно.

Тож, незважаючи на “мовний майдан” 2012 р., який супроводжував ухвалення закону, який згодом назвали “законом Ківалова-Колесніченка” (за іменами нардепів-ініціаторів, - ред.), його скасування спричинило ще більший протест. Тож майже три роки після Євромайдану у суспільстві панував певний консенсус на принципі - не чіпаєте мовного питання - не маєте масових протестів з жодного боку.

Але у січні 2017 р. - консенсус було порушено. Нардепи подали одразу декілька законопроектів, кожен з яких радикально посилює статус української мови.

Якщо хочете знати коротку версію, що зміниться з ухваленням даних законопроектів - то гортайте одразу на кінець матеріалу. А поки - більш розширена версія очікуваних змін.

Законотворчі ініціативи під лупою:

Чим різняться подані мовні документи

Народний депутат від фракції "Самопоміч" Ірина Подоляк
Самопомощь

Нещодавно було зареєстровано кілька нових мовних законопроектів, один із них привернув особливу увагу, головним ініціатором зазначена перший заступник голови комітету з питань культури і духовності, представник об’єдання “Самопоміч” Ірина Подоляк.

При чому навіть ініціатива розгляду такого документу вже здобула критику. Зокрема, депутат від "Народного фронту" Антон Геращенко не згоден із поданням таких законопроектів: "Якщо ми далі будемо розділяти країну з приводу мови, хто якою говорить, то ми знову отримаємо тут панування Російської Федерації, я вам це гарантую".

Давайте подивимося, що пропонує законопроект №5670 “Про державну мову”. Його частина вступає в силу через 2 місяці після його публікації, деякі положення - протягом двох років.

Високопосадовці, нардепи, судді мають вільно володіти українською мовою. При цьому вимоги визначає Національна комісія зі стандартів державної мови, а перевірку рівня володіння здійснює Центр української мови.

Квоти мовлення українською в ефірі телерадіокомпаній продовжує регулювати закон “Про телебачення і радіомовлення”. Уточнюється, що йдеться про щонайменше 10% мовлення українською для загальнонаціональних телекомпаній, 20% - для місцевих каналів і 60% - для державних (відсоток від часу добового мовлення).

Друковані ЗМІ мають виходити у кількох мовних версіях, одна з них - українська, тираж якої має становити щонайменше половину від сукупного.

Програмне забезпечення, що має інтерфейс, має бути перекладене українською мовою, проте на час закупівлі та перевстановлення таких програм допустимі офіційні мови Євросоюзу.

Новини за темою: Радіостанції відсьогодні зобов'язані транслювати кожну четверту пісню українською мовою

Згадувана раніше Національна комісія зі стандартів державної мови, створення якої передбачає даний законопроект, потребує особливої уваги. Це 9 осіб, обраних на 6 років прем’єр-міністром і різними міністерствами, а також Президією Національної академії наук України. Їм будуть платити, як заступникам міністрів, вони не вважаються держслужбовцями, хоча займатися іншою оплачуваною працею чи підприємницькою діяльністю не можуть.

Функції Нацкомісії зі стандартів державної мови зрозумілі з назви, вони включають затвердження стандартів української мови жестів, визначення необхідного рівня володіння мовою для набуття українського громадянства. Така комісія має визначити методи перевірки рівня мови та затвердити зразок сертифікату.

Нацкомісія зі стандартів державної мови має створити Центр української мови, який буде виконувати рішення Комісії, тобто проводити іспити з української мови високопосадовців і суддів, видавати сертифікати, розробляти посібники тощо.

Також та сама Нацкомісія має утворити Термінологічний центр української мови, що буде опрацьовувати зміни до українського правопису, стандарти термінології та транскрибування.

Законопроект передбачає захист української мови і посаду Уповноваженого з такого захисту. Це юридична особа, яка має печатку і рахунки у Держказначействі України. Кабмін призначає і звільняє Уповноваженого із захисту державної мови. При Уповноваженому діє служба з 27 мовних інспекторів. Призначати таких співробітників буде Уповноважений, а платитимуть їм, як працівникам апарату Кабміну.

Громадяни зможуть скаржитися на порушення прав щодо використання української мови Уповноваженому із захисту державної мови, а його Секретаріат реєструватиме скарги і забезпечуватиме їх розгляд.

Якщо зареєстровано скаргу про недотримання стандартів української мови або за власною ініціативою Уповноважений може прийняти рішення про призначення мовної експертизи або мовного інспектування.

Новини за темою: Порошенко впевнений, що в майбутньому українська мова стане однією з офіційних у ЄС

Харківський "мовний майдан". Архівне фото, 2012 рік.
Радио Свобода

Це єдиний законопроект, який запроваджує штрафи і більш серйозне покарання за невикористання української мови у прописаних випадках та паплюження державної мови відповідно.

Тим часом нині діючий закон Ківалова-Колесніченка містить кримінальну відповідальність за розпалювання ворожнечі на мовному грунті. Відповідна стаття передбачає покарання від штрафу до 5 років тюрми.

Отже, у кодексі про адміністративне порушення вперше передбачена відповідальність за невикористання державної мови. Так, засідання місцевої влади або робоче спілкування у Збройних силах російською мовою може потягнути за собою штраф від 3 400 грн до 6 800 грн, а за проведення російськомовного наукового заходу чи публікацію реклами  - від 3 400 грн до 5 100 грн.

Окрім того, до Кримінального кодексу вносяться зміни, згідно яким публічне приниження чи зневажання державної мови прирівнюється до публічної наруги над Державним прапором, гербом України чи гімном і карається штрафом до 850 грн, або арештом до півроку або тюремним строком до 3 років.

Публіка одразу піддала гострій критиці запропоновані зміни до адміністративного та кримінального кодексів.

Наразі законопроект №5670 про державну мову направлено на розгляд у комітеті з питань культури у духовності, коли його будуть розглядати під куполом Верховної Ради, ще невідомо.

Більша увага до медіа

Як зазначалося раніше, на розгляд ВР подано не один законопроект, а кілька поспіль. Зокрема, законопроект №5669 “Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні” подали сім нардепів, основний ініціатор - “свободівець” Михайло Головко.

Законопроект дуже схожий на описаний вище. Так само українська мова - державна, так само пропонується створити Нацкомісію зі стандартів державної мови та інші установи. Проте тут не прописані адміністративні штрафи за недотримання даного закону, та ув’язнення за паплюження української мови.

Показово, що регіональні мови та мови нацменшин у даному законопроекті називаються “іноземними мовами”. Так само високопосадовці та іноземці, які бажають отримати громадянство України, мають володіти державною мовою.

А от у питанні мовлення телерадіокомпаній та мови ЗМІ даний варіант мовного законопроекту набагато жорсткіший за описаний вище. Телепередачі стовідсотково мають озвучуватися або дублюватися, а преса - так само виходити українською мовою. Наклад іноземною мовою, якщо й присутній, має не перевищувати 15%.

Новини за темою: Українська повинна отримати статус мови міжнародного спілкування, - Гриневич

Також було подано законопроект №5556 “Про мови в Україні”. Тут авторів знову багато - більше 30. Головним ініціатором зазначено представника “БПП” Ярослава Лесюка. Зазначимо, що депутат від “Народного фронту” Медуниця був залучений до підготовки як цього законопроекту, так і №5670 “Про державну мову”.

Законопроект надає певні “пільги” і сприятливі умови для розвитку кримсько-татарської мови. Зокрема, прописано, що українська мова - державна, в межах Автономної Республіки Крим таку ж роль відіграє кримсько-татарська мова, яка може використовуватися на рівні з українською.

Також прописано таке поняття, як мова корінних народів або національних меншин. Проте підкреслюється, що українські діалекти української мови, а також мови мігрантів не є мовами корінних народів і національних меншин України.

В освітніх закладах можна створювати групи/класи, які зможуть навчатися своєю рідною мовою, проте у старших класах навчання все одно має здійснюватися українською мовою.

Щодо ЗМІ. Щонайменше дві третини контенту має видаватися українською мовою. Державна преса має бути україномовною, тільки у Криму допускається використання кримсько-татарської мови. Телерадіокомпанії мають мовити українською мовою, за межами держави можливі інші мови. В межах населених пунктів, де мешкають корінні народи, можливе мовлення мовами нацменшин.

Жодного слова про створення додаткових установ. Контролює виконання закону Кабмін, несуть відповідальність держслужбовці.

Що прописано в нових мовних законах: ТОП-10 можливих змін

Мітинг на підтримку української мови, 2012 р.
З відкритих джерел

Запропоновані нещодавно законопроекти внесуть деякі зміни, які помітить кожен українець. У деяких питаннях нардепи не дійшли згоди, проте у документах є багато спільного. Всі вони значно посилюють статус української мови у всіх сферах життя, а знання мови стає чи не вирішальним фактором для держслужбовців.

Зокрема, йдеться про таке:

  • Держслужбовець має володіти українською мовою або вдосконалити свої знання протягом півроку з початку дії закону. Зазначимо, якби ці норми діяли раніше, то і прем’єр-міністр Микола Азаров, і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков були б змушені пройти тестування на знання української мови. Чи подолали б вони його? Можливо і так. Але в будь-якому випадку, вони б мусили поставитись до цього уважно. Зазначимо, що деякі варіанти законопроекту перешкоджають вступу на посаду навіть голові сільської ради, який не володіє державною мовою. Як при цьому бути маленьким національним містам, наприклад у Закарпатті чи в Одеській області, де компактно проживають етнічні угорці, чи болгари, які можуть не знати мову? Дуже просто: вивчити її.
  • Українська мова - мова судочинства. Судді обов’язково мають володіти державною мовою, а от щодо учасників судового процесу можуть бути варіанти - у деяких законопроектах суд може проводитися іноземною мовою відповідно до процесуального кодексу; або учасники суду мають користуватися послугами перекладача під час судових засідань, а всі матеріали справи їм мають перекласти мовою меншин.
  • У Збройних силах України мають користуватися українською мовою. Військовослужбовці мають вільно володіти державною мовою. У деяких варіантах мовного закону уточнили, що мова діловодства, команд та іншого статутного спілкування - українська мова. У одному із документів зазначено, що іноземна мова може використовуватися у зв’язку із участю українців у міжнародних військових формуваннях.
  • В інтернет-магазинах, кав’ярнях, перукарнях та інших закладах, де продають товари та послуги, робітники мають вести документацію та звертатися до клієнта українською мовою, за бажанням споживача можлива інша мова спілкування, прийнятна для сторін. При цьому йдеться про приватні установи в тому числі. Нагадаємо, нещодавно ЗМІ повідомили про те, що українська дитяча письменниця Лариса Ніцой жбурнула дрібними грошима у касиршу через те, що її, як покупця, не обслуговували українською мовою. За чинним законом, українська мова не є обов’язковою у громадських закладах, а в разі ухвалення одного із нових мовних законів письменниця має повне право вимагати обслуговування українською мовою у будь-якому закладі, де продають товари або надають послуги.
  • Медичні заклади послуговуються українською мовою у веденні документів та спілкуванні з клієнтами. За бажанням клієнта можливе спілкування іншою прийнятною для обох мовою. В одному із законопроектів прописано, що у разі непорозуміння між медпрацівником та споживачем перший залучає перекладача, якого має оплатити клієнт, який недостатньо володіє українською мовою.

Новини за темою: Савченко про українську мову: Я не вважаю, що треба щось нав'язувати всім

Народний депутат Сергій Ківалов і екс-депутат Вадим Колесніченко
UAINFO

  • У транспорті обслуговування клієнтів має відбуватися українською мовою. В альтернативних варіантах законопроекту допускається індивідуальне обслуговування клієнта іншою мовою за його бажанням чи використання іноземної мови, скажімо, в аеропортах.
  • Географічні назви, а також назви вулиць, бульварів, залізничних станцій мають прописуватися українською мовою. Деякі законопроекти допускають дублювання мовою нацменшин, проте меншим шрифтом.
  • Програмне забезпечення, яким користуються у держустановах, має український інтерфейс. За версією деяких законопроектів, так само має бути в освітніх установах, політичних партіях тощо.
  • Мова ЗМІ і преси - це сфера, яка по-різному прописана в усіх запропонованих мовних законопроектах. Всі сходяться в думці, що українських телепрограм, газет та інтернет-сайтів має бути більше, проте різняться думки, наскільки саме. Від стовідсоткового мовлення українською мовою за незначними виключеннями для національних меншин до більш демократичних варіантів. При цьому інформаційні агентства можуть публікувати матеріали українською та, за необхідності, іншими мовами.
  • Книгодрукування за державні кошти відбувається українською мовою. У деяких законопроектах прописано, що частка надрукованих книг українською мовою постійно має складати не менше 50%, в інших навіть не уточнюють, що саме мається на увазі.

Флешмоб за і трохи проти

Голова комітету ВР з питань культури і духовності Микола Княжицький вже анонсував створення компромісного мовного законопроекту. Він на своїй сторінці у Facebook підкреслив, що всі запропоновані мовні законопроекти патріотичні, а у дискусійних питаннях треба буде дійти згоди.

“Нам важливо зробити закон дієвий, демократичний, такий, який підтримає більшість українців і міжнародні організації. Ми це зробимо”, - зазначив Княжицький.

Загалом думки розділилися. Деякі критикують недоречність підняття мовного питання саме зараз, інші кепкують із пропозиції створення великої кількості наглядових установ, “мовної інспекції” та штрафів і більш серйозних покарань за недотримання вимог закону.

У соцмережах навіть розпочали щось на кшталт флешмобу: під фото з хештегом “ЗаконПроМову5670” збирають назви організацій і установ, які підтримують дану ініціативу.

Появу мовних законопроектів прокоментував ініціатор діючого нині закону, депутат від "Опоблоку" Сергій Ківалов. На його думку, Україна - багатонаціональна країна, і реформувати мовну політику потрібно з урахуванням цього.

"Хочете ухвалити новий закон, приймайте, але не робіть це бездумно, загрібаючи всіх під одну гребінку. Україна була, є і буде багатонаціональною державою – це треба розуміти і приймати, іншого шляху у нас немає!" - цитує Ківалова його прес-служба.

На думку нардепа, ніхто не заперечує державний статус української мови, але на побутовому та регіональному рівні потрібно керуватися досвідом передових держав, а не збурювати суспільство надуманими питаннями, щоб відвернути населення від реально існуючих проблем в економіці, політичній і соціальній сфері держави.

Також прокоментувала потенційне внесення змін до мовної політики дитяча письменниця Лариса Ніцой, яка раніше жбурнула жменю дрібних грошей у касиршу через те, що її не обслугували українською мовою. На її думку, новий мовний закон необхідний, щоб захистити права україномовного населення.

Що ж, дата розгляду мовного законопроекту Верховною Радою ще невідома, у профільному комітеті планують "синтезувати" компромісний документ, проте вже зараз ясно, що громадськість буде пильно стежити за тим, що відбувається - і буде цікаво.