Фото з відкритих джерел

Який обмінний курс гривні потрібен українській економіці? З позиції експортерів, звичайно, низький, тобто для тих, хто виробляє продукцію у нас в країні, а продає її на зовнішніх ринках. Таким чином, їх витрати фіксуються в гривні, а виручка надходить в доларах або євро. Зате для українського споживача краще, коли гривня зміцнюється, так як більш доступними за ціною стають імпортні товари. У дорогої гривні є і інша сильна сторона – це вагомий внесок у уповільнення темпів інфляції. І, звичайно, міцна гривня додає впевненості нашому малому і середньому бізнесу по залученню інвестицій, сприяє низькій вартості кредитного ресурсу та розширює горизонти бізнес-планування.

Однак зміцнення гривні створює напругу для Кабміну у бюджетній сфері, так як гривнева виручка експортерів зменшується, що відразу ж позначається на обсягах податкових надходжень. Тому на найближчу перспективу експортери захочуть побачити курс гривні на рівні 30-32, і тоді почне оживати наша економіка? Ось чому обмінний валютний курс – це ще й найважливіша регулююча і складова темпів економічного зростання. Отже, постійно виникає дилема: стимулювати експортерів чи захищати внутрішнього споживача? Що буде важливіше на даному етапі для української економіки: низька інфляція чи контрольований обмінний курс?

Новини за темою: Курс НБУ на 18 квітня: долар - 26,81 грн, євро - 28,50 грн

Безумовно, одночасно виконати ці два ключових завдання абсолютно неможливо. Це все одно, що намагатися утримувати на долоні два кавуна. Однак грамотно розставляти пріоритети в цій сфері обов'язково потрібно. Так, в якості основного пріоритету НБУ в нинішніх умовах, на думку ряду провідних експертів, має стати політика досягнення відносно низької інфляції, що також допоможе розвитку малого та середнього бізнесу. А збереження слабкої гривні у вільному плаванні призведе до підвищення конкурентоспроможності наших експортерів на світових ринках. Правда, не можна допустити обвального ослаблення гривні, так як це вб'є процес модернізації окремих українських виробництв.

Слідуючи досвіду країн з успішного виходу з кризи, і нам, звичайно, потрібно знижувати рівень інфляції і відсоткові ставки за кредитами. Слава Богу, що прем'єр-міністр Володимир Гройсман це розуміє, але, на жаль, не знає, як робити. Адже до всього цього ще треба розвивати конкуренцію, в т. ч. і на ринку фінансових послуг. Це останнє у нас багато представників фінансово-економічного блоку Кабміну знають, як робити, але вперто не хочуть. Більш того, уряд сам провокує швидке зростання інфляції і цін на енергоресурси.

Приміром, з 1 березня розмір підвищення ціни на електроенергію склав 25%, що істотно перевищило прогнозні темпи інфляції на рівні 8,2% до кінця поточного 2017 року. Відповідно, зростання цін на споживчому ринку йде слідом за зростанням цін на енергоресурси, так як вони проникливі. І сьогодні, наприклад, продавець на ринку прикидає прогнозну ціну на свою продукцію так, щоб вона покрила хоча б собівартість. Користується не офіційним індексом інфляції, а дивиться на те, як реально зросли ціни на світло, тепло, воду і бензин, так як їх завищені темпи зростання відразу ж піднімають загальний інфляційний фон, зокрема, на м'ясо і молоко.

Новини за темою: Нацбанк пом'якшив обмеження з продажу валюти населенню з 12 до 150 тис. грн на день в еквіваленті

Тому не слід дивуватися тому, що слідом за банкопадом і фінансовою пожежею нас чекає інфляційна пожежа. Поклавши руку на серце, треба чесно сказати, що ми вже за крок від дефолту. Це, власне, не тільки моя думка. Нам знову доведеться рекапіталізувати банки. Ось тільки питання, де на це брати гроші? Допускаю, що Кабмін, як і в минулі роки, покладе виконання цього завдання на Національний банк. Але це, як ми вже добре знаємо, означає додаткову емісію і зростання інфляції. Щоб не наступати на ті ж самі граблі, я нашій фінансовій владі порадив би перекласти тягар рекапіталізації українських банків на азіатські суверенні фонди з Китаю, Сінгапуру та інших країн Східної та Південно-Східної Азії. Адже в Азії скупчилася величезна ліквідність і власники цих грошей шукають, куди їх інвестувати. До того ж, за даними видання "Файненшл Таймс", банківська система Китаю стала найбільшою в світі.

Як це відгукнеться у нас? Дуже хотілося, щоб позитивно - з користю для курсу гривні і в цілому для української економіки. І лише б над гривнею не так часто нависали різні геополітичні та військово-політичні загрози. Деяке зростання ризиків, думаю, наша гривня ще може пережити. Так, в минулому місяці ми стрибнули з 27 до 28 гривень за одного "американця", далі тормознулись, а зараз у першій декаді квітня навіть відкотилися трохи нижче 27. Але розслаблятися не можна, так як курс гривні залежить від стану платіжного балансу. Згадайте заяву голови НБУ: "Сьогодні реалії інші, і блокада є їх частиною, яка призведе, зокрема, до розширення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу до 4,3 млрд доларів США в цьому році".

Новини за темою: Нацбанк знизив норму продажу валютної виручки експортерів до 50%

Отже, нашу національну валюту в найближчій перспективі чекає подальше ослаблення, ми побачимо рух вниз, а іноземні інвестори побачать менш привабливими наші держоблігації. Такий сценарій імовірний вже до кінця травня цього року. У цьому зв'язку я спеціально подивився динаміку змін основних індикаторів ризику за березень 2017 року, і всі вони показують досить сильні зміни за останні два тижні. І тільки гривня "стоїть" у дуже вузькому коридорі, ніби не реагує. Упевнений, це затишшя перед бурею.

У чому тут загадка? Ну, відверто кажучи, не існує такого котирування гривні, яке б влаштовувало всіх без винятку суб'єктів ринку. Тому Кабміну і Нацбанку треба вміло і професійно підтримувати баланс інтересів в умовах вільного обмінного курсу. І як кілька десятків років тому говорив міністр фінансів США: "Долари – це наша валюта і ваші проблеми". Сперечатися з таким твердженням важко, до того ж воно народжує багато і актуальних питань сьогоднішнього дня, відповіді на які нам дасть вже найближче майбутнє. Це майбутнє зовсім близько – через кілька тижнів настає травень і ми дізнаємося про ризики або нові можливості для динаміки гривні.

Олександр ГОНЧАРОВ,

Керівник сайту http://privatization.in.ua/,

Директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.