Фото з відкритих джерел

Передбачити, коли стратегічні інвестори з європейських ринків повернуться в бік України, дуже важко. Зараз наша фінансова система досить хитка. Вже не за горами той час, коли всі податки, що збираються, доведеться спрямовувати на обслуговування державного боргу.

Це абсолютно неприйнятно. Якщо не вирішити цю ключову проблему за рахунок економічного зростання, то у нас залишається три варіанти: 1) інфляція, 2) державний дефолт або 3) викуп боргів. Але у кого зараз вистачить сил для того, щоб рятувати Україну? Адже боргова криза може сильно підштовхнути до краху не тільки українську економіку, а і в цілому держава. Так, майбутнє у нас далеко не райдужне. А щоб уникнути виходу через інфляцію або дефолт, безумовно, потрібно, щоб хтось викупив наші борги. Але хто в Європі може дозволити собі вплутатися в такий мегапроект?!

Новини за темою: Мій прогноз на 2017 рік - криза буде поглиблюватися

Відповідно Кабміну Володимира Гройсмана треба щось оперативно вживати з фінансовою системою та економікою країни, щоб спробувати вийти з цієї боргової кризи. Зрозуміло також, що йому залишився для стабілізації цієї важкої ситуації досить невеликий вибір заходів і інструментів. Навіть заходи з ліквідації поточного бюджетного дефіциту і переведення його в профіцитний режим (принаймні в режим первинного профіциту), щоб знизити питомі витрати на обслуговування державного боргу, - лише частково можуть вирішити ці проблеми.

А що є головне? Ключовим або головним для розміру майбутнього держборгу України є, насамперед, співвідношення відсоткових ставок на ринку українських держоблігацій і темпів зростання номінального ВВП країни. У зв'язку з цим провідні аналітики прогнозують таку залежність. Приміром, якщо ВВП України (навіть у номінальному вираженні без поправки на рівень інфляції) буде рости темпами 5% -6% в рік при нинішніх ставках обслуговування облігацій, то державний борг почне швидко зменшуватися.

Інша справа, чи взагалі можливе зростання нашого ВВП на 5-6% в нинішніх важких економічних умовах? Коли ризики стагфляції (зростання безробіття плюс інфляція) стають для нас все більш і більш реальними. До того ж наша сучасна грошово-кредитна політика не передбачає способів боротьби зі стагфляцією. Адже високі рівні державного боргу, великі податки і низькі номінальні ставки – вони фактично позбавляють маневру. Зауважу, що в 2017 році виплати за держборгом за рахунок коштів бюджету складуть 240,897 млрд гривень! І що робити? Відповіді поки немає ні у представників фінансово-економічного блоку уряду, ні Верховної Ради.

Новини за темою: В Україні починається справді серйозна політична криза

До того ж ми останнім часом спостерігаємо плавну бюджетну кризу, тобто ми більше не зможемо дешево позичати на міжнародних фінансових ринках. І, звичайно, всім цікаво, куди ж піде 1 млрд доларів США кредиту Міжнародного валютного фонду, який Україна очікує отримати до кінця березня цього року? Думаю, більша частина буде використана на пряме фінансування дефіциту бюджету, решта – на підтримку платіжного балансу. Ну, і допускаю, що хтось "осідлає" ці фінансові потоки.

Але от питання, а хто і як в Кабміні збирається обслуговувати рекордний державний борг? І треба чесно сказати - це той ризик, який наш уряд і Національний банк заклали в діючу економічну систему. І цей ризик перманентно проявляється в серйозному ослабленні нашої національної валюти. Так що нам недовго залишилося чекати нового і більш потужного витка девальвації гривні. Правда, єдина валюта, яка зараз буде себе почувати стійко незалежно від коливань "кошика" долар США – євро і, звичайно, гривні – це китайський юань.

Тому вже в 2017 році нам з Китаєм треба починати економічний і стратегічний діалог. Запропонував би для обговорення одну з тем – це збільшення експорту китайського капіталу в Україну. Адже компанії з КНР вже набувають у нас виробничі потужності і створюють робочі місця. Насправді, все більше інвесторів з Китаю приїжджають в нашу країну. Однак, якщо в Україні інфраструктура буде будуватися китайським бізнесом і на їхні гроші, то навряд чи прагматичні китайські підприємці, які здивували весь світ своїм економічним дивом, розщедряться настільки, що раптом запустять такий мегапроект без всякої для себе вигоди. Тому треба готуватися чимось жертвувати.

Новини за темою: Україну від бездіяльності міністрів врятує тільки дефолт

Але якщо тепер на якості української продукції вже економити не можна, і якщо не вдасться різко підняти продуктивність праці, то залишається роботодавцям тільки скорочувати заробітну плату своїм робітникам і спеціалістам. А до Європи нам ой як далеко, де низькі витрати, висока якість і бренди – основні складові їх успіхів. Тому сьогодні завдання, щоб українці не опустилися за життєвими стандартами і доходами значно нижче не те що європейського, але хоча б китайського рівня.

І коли кажуть, що вже кілька десятків тисяч підприємців малого та середнього бізнесу згорнули свою справу, ну, не вірю я цим твердженням. Не згорнули вони свій бізнес, а просто пішли в тінь. Чому? Тому що великі чиновники, які займають сьогодні високі кабінети у владі, просто їх всіх передавили. Яскраве свідчення цьому – мітинг бізнесменів минулого тижня в Івано-Франківську. Подібна реакція підприємців буде і в інших містах і регіонах. Це, як кажуть, - в той же самий сад.

Так що у нас вихід по суті такий: або нам пощастить і з приходом стратегічних іноземних інвесторів українська економіка стане показувати досить стійке зростання, наприклад, не менше 3,5-4% ВВП на рік (так, це з області фантастики, але так хочеться вірити). Або – розкручувати інфляцію і тим самим знецінювати свій держборг у відсотку до ВВП країни інфляційним шляхом. Так, жорсткі, але об'єктивні висновки. Ще раз підкреслю, для генералів української фінансово-економічної влади в короткостроковій перспективі вибору немає. Взагалі ніякого.

Новини за темою: МВФ перегляне свою політику, щоб продовжити кредитувати Україну в разі дефолту

Кабміну неминуче доведеться скорочувати держвидатки. Це поганий сценарій для економіки, оскільки буде стискатися внутрішній попит, що породить ще більше скорочення доходів, що надходять в бюджет. Якщо відбудеться дефолт за держоблігаціями, то на півроку підйом економіки відкладається. І точка рівноваги може бути досягнута на рівні набагато більш глибокого економічного спаду. До того ж уряд не може підтримувати програму бюджетних стимулів. Це також важкий удар по перспективам виходу України з кризи. Тому моя пропозиція: для виходу на траєкторію зростання потрібно не продовжувати виплачувати держборг, а оголошувати дефолт. Він вже неминучий. З історії попередніх дефолтів в країнах, які їх оголошували, економічне зростання поновлювалося на наступний рік.

Олександр ГОНЧАРОВ,

Керівник сайту http://privatization.in.ua/,

Директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.