Фото з відкритих джерел
Застосований формат санкцій до п'яти банків з державним російським капіталом виглядає більш прийнятним для України та її бюджету, ніж негайна націоналізація або ліквідація цих банків. Рішення про заборону виведення капіталу б'є по інтересах РФ як країни-інвестора. У випадку націоналізації банків на український бюджет лягли б витрати на збільшення їх капіталу, оскільки не всі з цих п'яти банків повністю докапіталізовано. При закритті цих банків внаслідок визнання їх неплатоспроможності розрахунки з вкладниками також довелося б компенсувати з іншого державного джерела – ФГВФО.

Новини за темою: Порошенко ввів у дію рішення РНБО щодо санкцій стосовно банків з російським капіталом

За оцінками групи ICU, загальний обсяг кредитів від материнських структур у банках з державним російським капіталом зараз складає більше 1,3 млрд дол. Заборона на виплату відсотків за цими кредитами позбавить російські банки близько 90 млн доларів на рік. Після вступу санкцій у силу ці суми фактично перетворяться на капітал відповідних банків. Можливо, протягом року акціонери банків конвертують ці кошти в акції банків. Це не суперечить санкціям і поліпшить капіталізацію цих фінансових установ.

Але це дасть статистичний приріст прямих іноземних інвестицій від РФ у вітчизняний фінансовий сектор. Але знову ж таки, цей приріст, як і за підсумками 2016 року, буде на папері.

До рішення РФ про визнання документів бойовиків, що стало приводом для введення санкцій, банки з російським державним капіталом в Україні мали достатній запас ліквідності і стримували відтік депозитів завдяки більш високим ставкам порівняно з іншими банками. Якщо ж відтік депозитів з цих банків стане неконтрольованим, фінансовий тягар виплати депозитів ляже на НБУ (який відповідно до законодавства виступає кредитором останньої інстанції і буде зобов'язаний надавати банкам кредити для розрахунку з вкладниками) або ж на ФГВФО, якщо банки згодом будуть визнані неплатоспроможними.

Найбільш вірогідний сценарій, при якому російські акціонери зможуть вийти з українського бізнесу і, можливо, повернути частину "заморожених" грошей – це продаж дочірніх банків третім інвесторам. При цьому покупця буде простіше знайти на невеликі банки – "ВіЕс Банк" або "БМ Банк", у яких не так багато великих боржників-злісних неплатників, як у великих банків. Невеликі банки можуть бути цікаві насамперед інвесторам, які хочуть зайти на ринок і мати не тільки ліцензію, але і невелику функціонуючу мережу відділень. Стратегією виходу з ринку великих банків може стати стискання балансів, які зменшуються внаслідок поступового погашення кредитів.

Новини за темою: Санкції проти російських банків і зупинка транспортного сполучення з ОРДЛО: Повний текст виступу Порошенка на РНБО

На сьогоднішній день у банків з російським державним капіталом одні з найгірших показників частки проблемних кредитів (4 і 5 категорії якості за методологією НБУ). Цілком ймовірно, що прийняте рішення про санкції до російських банків буде критично сприйнято їх великими позичальниками, чиї інтереси представляє низка українських політиків. У разі виходу російських акціонерів з бізнесу борги позичальників будуть стягувати нові акціонери банків. І можливо, вони будуть робити це якісніше ніж російські власники або ніж це виходить у ФГВФО. Тому заклики таких політиків закрити російські банки, щоб держава фактично сплатила вихід росіян з банківського сектора за рахунок українських платників податків, – це прояв недалекоглядності.

Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.