Reuters

Оригінал на сайті The Washington Post

Громадяни України ніколи не мали жодних ілюзій щодо бажання міжнародного співтовариства стати на їх бік в їх кривавому конфлікті з Росією. Українці починають колективно обертати очима кожен раз, коли один з їх друзів за кордоном висловлює "глибоку стурбованість" з приводу агресії Москви, оскільки за подібними милозвучними словами рідко слідують конкретні дії.

Але, принаймні, вони знали, що можуть покластися на американців.

Новини за темою: Алло, Білий дім: Як оцінювати телефонну розмову Порошенка з Трампом

Між Україною і Сполученими Штатами ось вже протягом майже 25 років існують дружні стосунки. А за останні два роки — з моменту захоплення і окупації Криму, української території, і вторгнення в східні території країни — Україна завжди бачила у Вашингтоні свого самого важливого дипломатичного союзника. Особливо це стало очевидним у той момент, коли настав час збереження і введення санкцій, спрямованих на те, щоб стримувати російських військових.

Але тепер цей альянс, що існував протягом довгого часу, здається, припинив своє існування. 28 січня президент Трамп поговорив по телефону з російським президентом Володимиром Путіним. На загальну думку, ця розмова проходила в дусі дружби і примирення. Через кілька годин після її завершення несподівано стався сплеск бойових дій у східній Україні. Кількість обстрілів, зафіксованих спостерігачами Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), різко збільшилася — з 420 (26 січня) до 10330 (31 січня), і це найбільше зростання, зафіксоване спостерігачами.

Новини за темою: Трамп обіцяє розібратися, що відбувається на Сході України

Цілеспрямовані атаки на об'єкти цивільної інфраструктури залишили, можливо, десятки тисяч людей в цьому регіоні без води, хоча температура опустилася значно нижче точки замерзання. Україна тепер зіткнулася з серйозною гуманітарною кризою, і в результаті тисячі мирних жителів в контрольованому урядом місті Авдіївка, перебуваючи в темряві й холоді, піддаються інтенсивним обстрілам з боку об'єднаних російських і сепаратистських сил.

Ця жахлива ситуація викликала суспільне обурення в декількох країнах. Однак на тлі ескалації збройних зіткнень багато українців очікували сильної заяви в їх підтримку з боку їх найбільшого союзника — Сполучених Штатів. Але вона так не була зроблена — принаймні, її не було в тій формі, на яку вони сподівалися.

Мало у кого в Києві коли-небудь були ілюзії щодо того, що новий президент продовжить політику свого попередника в тому, що стосується критики Росії і її стримування у відповідь на порушення нею територіальної цілісності України. Багато українців з підозрою ставилися до Трампа. Протягом багатьох років партнери Трампа заробляли великі гроші в Україні, надаючи свої послуги в якості консультантів і радників вкрай корумпованому колишньому президенту Віктору Януковичу. Будучи ще кандидатом, Трамп досить чітко визначив своє ставлення, відмовившись зустрічатися з Петром Порошенком і продемонструвавши своє захоплення Путіним.

Новини за темою: Трамп заявив, що не знає Путіна і не має ніяких справ з Росією

Тим не менш розрив між двома союзниками стався набагато швидше, ніж того очікували в Україні — та ще в самий невідповідний момент.

Держдепартаменту знадобилося два дні для того, щоб відреагувати на ескалацію бойових дій. Нарешті, 31 січня офіційний представник у Вашингтоні представив шокуючу по своїй холодності заяву, в якій жодного разу не згадувалася Росія. Це свідчить про рішучий відхід від мови, яку використовували в минулому Сполучені Штати, з допомогою якої викривалась і визнавалася провідною роль Москви в цьому конфлікті.

Тим часом Посольство США в Києві обмежилося єдиним повідомленням у Twitter, в якому було висловлено занепокоєння з приводу дітей, які перебувають у зоні збройного конфлікту. В ході кризи 2014 — 2016 років українці звикли бачити в американському посольстві ефективну команду з розповсюдження повідомлень, що випускає в цілодобовому режимі заяви про підтримку. Справедливості заради слід зазначити, що в даний момент українські політичні еліти з захопленням сприйняли дивно сильну заяву Представництва США при ОБСЄ, в якій в ескалації конфлікту звинувачується Росія. Вона була зроблена за кілька годин до реакції Держдепартаменту. Однак незабаром стало ясно, що ця заява виявилася єдиним винятком, і, можливо, вона являла собою останній відчайдушний крок з боку деяких американських офіційних осіб, які бажали йти в руслі колишнього курсу.

Українці піднеслися духом після заяви нового постійного представника адміністрації Трампа при ООН Ніккі Хейлі, яка засудила "агресивні дії Росії" і підтвердила намір зберігати санкції до тих пір, поки Москва не відмовиться від свого контролю над Кримом. Проте в Києві занадто очевидним є те, що її почуття не підтимуються однією людиною, від якої все і залежить. Лише різкі формулювання з боку Держдепартаменту або Білого дому могли б сьогодні ліквідувати завдані збитки, але українці не надто на це сподіваються.

У будь-якому випадку відмова Сполучених Штатів зайняти рішучу позицію щодо військового конфлікту в східній Україні направляє Києву чіткий сигнал — дружба закінчилася. І не має особливого значення, чи є цей зсув результатом вмілого маневрування Кремля або деякими поступками адміністрації Трампа за межами видимості для суспільства. Реакція Сполучених Штатів на останню криваву бійню в східній Україні являє собою тривожний моментальний знімок нової геополітичної реальності, що формується в даний час.

Новини за темою: У Трампа пояснили слова про вбивць і Путіна

Відсутність інтересу у Сполучених Штатів також дозволяє радикалам всередині української політичної еліти відкинути всі стримуючі елементи своєї поведінки. Деякі члени Парламенту нещодавно відвідали лінію фронту і приєдналися до вкрай правих парламентарів у їх вимозі про встановлення незаконної "економічної блокади" окупованих територій. Несподіване зникнення сильної міжнародної підтримки України призвело до зупинення проведення ключових реформ, оскільки корумповані еліти несподівано перестали відчувати якийсь тиск, який примушував їх раніше до конкретних дій щодо виконання тих умов, з якими пов'язані західні пакети допомоги.

Кінець американо-українського альянсу буде також мати жахливі наслідки для громадянського суспільства, яке продовжує відігравати вирішальну роль у трансформації країни. Майже неможливо підрахувати за останні три роки всі ті випадки, коли тиск з боку уряду Сполучених Штатів, іноді не особливо помітний, допомагав активістам відбивати атаки на незалежних журналістів, захищати лесбіянок, геїв, бісексуалів і трансгендерів (ЛГБТ) або просувати вперед вкрай необхідні реформи.

Все це повинно дати певне уявлення про тей збиток, який політика Трампа вже завдає в Україні. І, як я підозрюю, вона торкнеться не тільки нашої країни.

Максим Еріставі — запрошений науковий співробітник Атлантичної ради (Atlantic Council). Він також є одним із засновників розташованої в Києві незалежної медіагрупи Hromadske International.

Переклад ІноЗМІ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.