Reuters

Оригінал на сайті The New York Times

Кожен день новий президент США дізнається, що будь-яка велика проблема, з якою він стикається, схожа на історію з Obamacare — аби було гарне, просте рішення, його б уже знайшли, тоді як ні його власна партія, ні люди не готові змиритися з менш вдалим варіантом.

Але у вівторок Трамп отримав трагічний урок зовнішньої політики через воістину жахливу газову атаку жителів у Сирії, багато з потерпілих — діти. Як повідомляється, її провів проросійський, проіранський кровожерливий режим Башара аль-Асада.

Президент Трамп обійняв пост, наївно вважаючи, що здатний перетворити боротьбу з ІД на ключовий елемент своєї політики на Близькому Сході — переважно скидаючи більше бомб і відправляючи більше солдатів, ніж це робив Барак Обама, щоб довести свою правоту. Здається, Трамп ще думав, що боротьба з "Ісламським державою" відкриє можливість партнерства з російським президентом Володимиром Путіним.

Новини за темою: Трамп: Після хімічної атаки в Ідлібі я поміняв свою думку про Сирію і Асада

Це було наївно, оскільки ІД існує не у вакуумі, і ці терористи — не єдина небезпека в регіоні. "Ісламська держава" стала реакцією на свавілля Ірану та Іраку, де військові-шиїти за підтримки Ірану та урядові війська Іраку під проводом Нурі Аль-Малікі намагалися усунути залишки сунітської влади в країні і зробити її підданою Ірану. Якщо просто дозволити Асаду відновити контроль над всією Сирією, почнеться неконтрольована бійня

Атаки іранців-шиїтів на іракських сунітів відбувалися одночасно з дією шиїто-алавітського режиму Асада, який перетворив рух різних конфесій за демократію в Сирії на сектантську війну між сунітами і шиїтами. Асад вважав, що якщо він розстріляє або отруїть досить багато сирійських сунітів, то зможе перетворити їхні спроби встановити демократію на міжконфесійну війну з режимом шиїтів-алавітів. І, по суті, це спрацювало.

Опозиція майже скинула його, але з допомогою Росії, Ірану й армії Хезболли Асаду вдалося розгромити сирійських сунітів.

ІД була безформною істотою, затиснутою між Росією, Іраном, Асадом і Хезболлою в Сирії, з одного боку, та Іраном і проіранськими ополченцями в Іраку — з іншого. Коли Трамп сказав, що хоче об'єднатися з Росією для перемоги над ІДІЛ, це було просто музикою для Асада, Росії, Ірану і Хезболли. Як і всі інші, вони зрозуміли, що можуть використовувати дурість Трампа в своїх цілях.

Новини за темою: Велика Британія і Франція знову вимагають відставки Асада після хімічної атаки в Сирії

Минулого тижня дехто на ім'я Рекс Тіллерсон (який, як мені сказали, є держсекретарем США) заявив, що "подальше становище президента Асада визначить сирійський народ" — так, ніби у Сирії скоро пройдуть вибори, як в Айові. Постійний представник США в ООН Ніккі Хейлі зробила ще більш жалюгідну заяву, сказавши репортерам, що завданням США "більше не є сидіти там, намагаючись позбавитися від Асада".

Так що не дивно, що Асад зовсім не жалкував про те, що The New York Тімеѕ описала як "одну з найбільш кривавих хімічних атак останніх років у Сирії" — про убивства десятків людей у провінції Ідліб, останньому великому оплоті сирійських повстанців.

Врахуйте, це не Дональд Трамп винен у сирійській проблемі, і президент правий, коли скаржиться, що вона дісталася йому від команди Обами. У них теж була своя даремна стратегія роботи в Сирії, зокрема ідея переговорів з ключовими гравцями — Росією та Іраном — без будь-яких варіантів вплинути на них.

Але якщо шукати винних у тому, що Америка не стала втручатися в політику Сирії, вам варто роззирнутися.

"Єдине, що заважає США використовувати військову силу в Сирії — це американська демократія, — пише експерт з міжнародної політики Майкл Мандельбаум, автор книги Mission Failure. — Американці просто не хочуть жертвувати людьми і грошима заради не те, щоб жахливого, але все одно поганого результату в Сирії". Це побічний ефект провалів Буша в Іраку й Афганістані.

Новини за темою: Асад, його оточення чи опозиція: Хто здійснив газову атаку в Сирії?

На жаль, тепер я вважаю, що бездіяльність — це помилка. Якщо просто дозволити Асаду відновити контроль над всією Сирією, почнеться неконтрольована бійня. Рішення на переговорах неможливе, довіри немає.

Найкращий з найгірших варіантів — поділ Сирії і створення сунітської охоронної території, яка буде знаходитися під захистом міжнародних сил, у тому числі й американських, якщо знадобиться. Щонайменше це зупинить вбивства і потік біженців, які викликали хвилю популізму та націоналізму в Європейському Союзі.

Це некрасиво і непросто. Але в часи холодної війни американці відправили 400 тисяч військових у Європу, щоб зберегти конфесійний мир і демократичний вибір. Варто спробувати створити безпечну зону в Сирії за допомогою НАТО та Ліги арабських держав. І якщо тоді Путін і Іран захочуть утримати м'ясника Асада в Дамаску — нехай.

Або так, або, президенте Трампе, будьте готові до безлічі днів, подібних до вівторка. Як я сказав, всі проблеми схожі на Obamacare: їх вирішити не так просто, як вам здавалося.

Томас Фрідман

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.