Олег Устенко в ефірі телеканалу "112 Україна". Архівне фото
112.ua

Я думаю, що шанси на перемогу мінімальні. Цілком очевидно, що борг визнано суверенним боргом. Більше того, були сумніви влітку 2015 року з боку МВФ з приводу того, що це суверенний борг, тому що був узятий з Резервного фонду РФ. Друга ознака була, що цей борг був набагато дешевше зроблений, під 5% річних, коли Україна могла позичати на зовнішніх ринках запозичення капіталу в грудні 2013 року не дешевше, ніж під 12% річних. МВФ оголосив, що це суверенні гроші, він фактично, на мій погляд, вивів Україну з-під удару. В іншому випадку треба було йти за тією схемою реструктуризації європейських бондів. У даному випадку мова йде взагалі про один європейський бонд, на якому написано номінал 3 млрд дол. Якщо б ми йшли за звичайною схемою реструктуризації європейського боргу, яку у той час проводила міністр фінансів пані Яресько, нам треба було йти на підвищення, по-перше, процентної ставки (процентна ставка зараз 5% за російським боргом), треба було йти на її збільшення до 8% річних. Друге, ви тоді повинні були б дати цим же кредиторам, РФ, точно такі ж умови, як усім іншим. Це значить - мати можливість отримувати частину нашого ВВП з 2021 по 2040 року, протягом 20 років. Я не впевнений, що це нормально вкладається в логіку українського уряду.

Складність полягає в тому, що ми не можемо не виплачувати за це борг. Питання, як його реструктуризувати. Наскільки проукраїнською була колишній міністр фінансів, і тоді під час свого інтерв'ю у Давосі в минулому році, коли вона стояла навпроти стійки втрачених речей (багато хто тоді сказав, що дивно обраний фон), сказала, що ми готові сісти за стіл переговорів.

Новини за темою: Росія готова обговорювати "борг Януковича", тільки якщо Україна визнає його суверенним, - Силуанов

У мене великі сумніви, що лондонський Високий суд може бути підданий якомусь впливу. Можна було вирішувати питання в двох місцях. Можна було вирішувати питання в лондонському Арбітражі, а можна було вирішувати в лондонському Високому суді. Лондонський Арбітраж дає можливість, якщо ти зацікавлений в швидкому рішенні, отримати його, раз. Друге, лондонський Арбітраж дає можливість закритого розгляду справи. Але лондонський Високий суд, у який РФ у кінцевому підсумку подала позов проти України, він абсолютно відкритий, більш публічний, ніж лондонський Арбітраж, раз. Друге, в лондонському Арбітражі була можливість арештовувати майно в будь-якій точці світу. У лондонському Високому суді не так все легко вирішується. РФ, на мій погляд, свідомо йшла саме на Високий суд, тому що хотіла привернути увагу громадськості і довести свою відкритість... Наслідки можуть бути досить пролонговані, вони важкі. На мій погляд, з високою часткою ймовірності, рішення буде прийнято не на нашу користь.

Суверенні борги не прощаються ні при якому розкладі. Також не прощаються борги перед міжнародними фінансовими інституціями. Це не той борг, який потім підлягає прощенню. Борг можна зменшувати, реструктуризувати, якщо мова йде про комерційний борг, як було у випадку з українськими європейськими облігаціями, коли основним держателем 9 млрд дол. була Franklin Templeton, нью-йоркська інвестиційна компанія. У даному випадку, це суверенний борг. Ні, пробачити його неможливо, переграти рішення лондонського Високого суду рішеннями української сторони, може бути, можливо, але навряд чи це нам додасть. Тобто рішення лондонського суду залишиться таким, яким воно було прийнято. Це ускладнить наше життя. Але я не думаю, що це рухається за таким сценарієм.

Новини за темою: Україна не має повертати "борг Януковича", - Данилюк

Я вважаю, що якби ситуація була краще, в наших же інтересах повернути ці гроші ще в той момент, коли їх можна було і потрібно було повернути. Тоді ще була початкова стадія агресії. У принципі РФ мала право вимагати ці гроші до оплати ще в лютому 2014 року, але вони не вимагали і вирішили чекати до грудня наступного року для того, щоб, наскільки це можливо, фінансово прив'язати Україну до вирішення цього питання.

В України немає грошей для виплати в разі негативного рішення. У нас є 15,5 млрд дол. У золотовалютних резервах. Наша мінімальна фінансова потреба в цьому році складає 5 млрд дол. Йти на зменшення золотовалютних резервів – значить відкриватися під нову серйозну кризу і допускати серйозну фінансову дестабілізацію ситуації. Тому треба сідати за стіл переговорів і вести ці переговори.

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.