Фото з відкритих джерел

Спочатку Арсеній Яценюк стверджував, а потім Володимир Гройсман почав заявляти, що в Україну ось-ось прийдуть мільярдні західні інвестиції. Але поки що до нас залітають лише управлінці на кшталт в. о. міністра МОЗ Уляни Супрун, яка приховує свій "секретний" диплом навіть від нардепів профільного комітету ВР, голови "Укрзалізниці" Войцеха Балчуна, який, за даними різних джерел, із 245 календарних днів примудрився бути відсутнім в Україні 156 днів, а також багатьох їм подібних закордонних консультантів з Грузії, Словаччини, Литви та інших маленьких країн, завдання яких, мабуть, спрямовувати гроші в зворотному напрямку, про що свідчить статистика відтоку капіталу з України.

Особливо "добре" в інтересах країни попрацювала над реструктуризацією держборгу екс-міністр фінансів України Наталія Яресько, зусиллями якої для країни, яка воює, вдалося списати лише 20% боргових зобов'язань, а Польщі свого часу списали всі 100%. Своєю чергою терміни погашення тієї частини, яку не списано нам, комітет кредиторів переніс на 2019-2027 рр. І, нарешті, найголовніше і найжорсткіша вимога для нас – це умова, відповідно до якої, якщо рівень зростання ВВП України буде перевищувати 4% в період з 2021 по 2040 рр., то з кожного такого відсотка зростання ми зобов'язані платити кредиторам до 40%. І всі ці "радощі" для переддефолтної України!

Новини за темою: Україні час перестати приміряти образ жертви перед іноземними партнерами, - нардеп

От і судіть самі, хіба поради іноземних консультантів для уряду, як показує життя, не ведуть лише до злиднів?! А ухиляння від незручних запитань вже стало візитівкою іноземців у владі: мовляв, терпіть нас, українці. Тому повинно стати всім ясно, що з цими великими чиновниками-варягами ми весь час будемо програвати. Українцям треба навчитися звертатися не до олігархів і політичних вождів, а до підприємців та експертного співтовариства всередині країни. Або з українськими експертами і бізнесом ми зможемо знайти альтернативний нинішньому соціально-економічний і культурно-етичний вектор розвитку держави, і ми самі запропонуємо його світу, або й надалі будемо тупо споглядати за бездарними діями чи бездіяльністю цих політичних лідерів і варягів, а на нас з усіх боків будуть плювати. Щоправда, наш внутрішній ринок вже покарав багатьох олігархів за жадібність і зажерливість.

Однак зараз дуже важливо усвідомити, що в 2017 р. "чорний лебідь" може прилетіти на український ринок звідки завгодно: з країн Євросоюзу, Китаю і навіть зі США. Шкода інвесторів, адже нинішнього дуже складного року вони будуть пробивати лише "низи" на нашому ринку. І біда є неминучоюа, біда буде лікарем. Причина банальна – скінчилися гроші. Ба більше, вигідні торговельні відносини з рядом країн заміновано, а "Мінськ" виглядає, як блеф. Ми змушені платити війною на своїй території і своїми життями.

Невже українці на колективному рівні залишаться нерозумними, а розумними будуть тільки на індивідуальному? А, можливо, саме так і хочуть нас організувати? Тоді наше суспільство або виживе, перетворившись і змінившись, або, на жаль, ні. Та й негоже МВФ просто так і безпонтово їздити на хребті України, якщо остання захоче незабаром отримати черговий транш у розмірі 1,3 млрд дол. за програмою EFF. Тому попереду у нас проти бажання самих громадян провести непопулярну пенсійну реформу, оптимізувати систему виплат житлових субсидій та виробити механізм підвищення тарифів на газ та опалення. Шкода, звичайно, співгромадян, але, виходить, треба готуватися до гіршого. Іншого поки не пропонує влада із зарубіжними економічними консультантами.

Новини за темою: Уряд розраховує, що до 2020 р. рівень бідності в Україні знизиться на 15%

Та й, на жаль, досі незрозуміло, як Кабмін і Нацбанк збираються рятувати економіку і ринки України від неконтрольованого зростання державного боргу і банкопаду, що триває. Так, зовсім нещодавно, 26 січня, правління НБУ ухвалило рішення "Про віднесення ПАТ "Фортуна-банк" до категорії неплатоспроможних". Ніхто не знає, чого чекати від комерційних банків, але регулятор продовжує сіяти "оптимізм". Хоча вже фізичним та юридичним особам ніде зберігати фінансові заощадження, бо будь-який банк завтра може лягти, і вибору для розміщення депозитів просто немає. А майбутні реформи Кабміну і Національного банку інвестори чекають, швидше, з побоюванням, ніж з цікавістю.

Є загальні установки міністрів і керівництва НБУ, але конкретної національної програми порятунку банківської системи та економіки загалом немає. Ми сильно відстаємо від наростаючої динаміки на світових ринках. І новий протекціонізм президента США Дональда Трампа – це не популізм, а нова тенденція в новій реальності. Особливо в ці останні січневі дні нового 2017 р. ми бачимо нові цілі ралі Трампа, і, впевнений, песимісти не дочекаються смерті долара. Зате у нас економіка скотилася до рівня 90-х років. І це при тому, що Сполучені Штати, Євросоюз і Міжнародний валютний фонд дають нам на пільгових умовах довгі кредити.

Здавалося б, численні зарубіжні консультанти повинні допомагати виробляти сильні рішення у забезпеченні економічного росту, а на ділі економіка України повільно опускається на дно з різким падінням доходів громадян. Наприклад, за офіційними даними, за 2015-2016 рр. середня зарплата скоротилася трохи більш ніж удвічі, а ціни в магазинах через девальвацію гривні та інфляцію ростуть буквально на очах. За оцінками експертів, зниження життєвого рівня населення країни за останні два роки досягло 50-60%, і ця тенденція продовжиться в 2017 р. І як побороти корупцію, яка сьогодні просто зашкалює?!

Новини за темою: Планка рівня інфляції вперлася в поріг бідності людей

Усім нам чудово відомо, що слабка влада дає корупціонерам необмежений доступ до найбільш ласих шматків української економіки, яку безсовісно розкрадають великі чиновники і політики. До всього цього ми, платники податків, ще й беремо собі на утримання економічних радників зарубіжних пенсіонерів. А щоб не було нових майданів, корінне населення замінять емігранти. Йде поділ на тих, хто згоден стати в стійло, і тих, хто категорично проти. І що робити далі? Знову ходити світом з простягнутою рукою, випрошуючи черговий кредит або спонсорську допомогу?

Коли остаточно обрушаться наші ринки, іноземні керівники і консультанти запакують валізи і спокійно полетять до своїх рідних країн. Там вони до кінця життя будуть безтурботно жити на зароблені у нас мільйони. А ми залишимося з поламаним возом. Думаю, головне – встигнути прозріти, побачити допущені помилки і зрозуміти, як їх виправити самим, спираючись на власний інтелектуальний потенціал і волю українського суспільства.

Олександр ГОНЧАРОВ,

керівник сайту http://privatization.in.ua/,

директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.