Фото з відкритих джерел
Сьогодні (в еру інтернету) у фондах Держгеонадр зберігається близько 200 тис. друкованих книг з геологічною інформацією. Щоб Україна стала інвестиційно привабливою, ці карти мають бути хоча би клікабельними.

А тепер детальніше. Створення сучасної інтерактивної бази геологічних даних України – це один із пріоритетних напрямів Держгеонадр. Навіщо це потрібно? По-перше, це оцифрування та відкриття геологічної інформації. По-друге, це створення доступної інформації для залучення інвестицій. По-третє, це інтеграція в міжнародне геологічне співтовариство.

Наразі Держгеонадра активно працює над створенням єдиної геологічної бібліотеки. Ми вже оцифровували понад 30% даних. Попереду ще багато клопіткої та відповідальної роботи. Бо треба осучаснити інформацію, яка накопичувалась у сховищах упродовж 90 років.

Новини за темою: Комітет рекомендує Раді відмінити ліцензування видобутку дорогоцінних металів Держгеонадрами

Лише у фондах одного з наших держпідприємств – "Геоінформу" – зберігають понад 60 тис. геологічних, геофізичних, гідрогеологічних, науково-дослідних та інших робіт. У них міститься інформація щодо геологічного вивчення території України. Найстаріший звіт, до речі, датується 1895 роком.

Щоб ви краще розуміли, кожен звіт – це від 1 до 20 книг тексту і графічних додатків. Таким чином, тільки у фондах "Геоінформу" зберігається близько 200 тис. книг. Крім того, треба враховувати ще й матеріали регіональних підприємств та інших державних установ і організацій.

Щодо оцифрування та створення інтерактивних геологічних карт Держгеонадра дістала підтримку від канадських колег, а саме їхнього Департаменту природних ресурсів. Упродовж останніх років ми неодноразово зустрічалися з представниками Канади, напрацьовували та уточнювали всі моменти. Завдяки цій роботі буде створено веб-сервіси з геологічними картами.

За планами, до кінця цього року ми матимемо оцифровану геологічну карту України в сучасному форматі – гео-PDF та у вільному доступі. На цій карті достатньо буде навести курсор на родовище, щоб отримати весь перелік інформації (координати, номери спецдозволів тощо).

Уточню, наразі йдеться про оцифрування державних геологічних карт України нового покоління (1991-2015 рр.), а також радянських часів. Все в масштабі 1:200 000. Наступна наша ціль – створення інтерактивних карт масштабом 1:50 000.

Також ми співпрацюємо з канадською організацією Alberta Energy Regulator. Спеціалісти цієї організації діляться досвідом побудови моделей ділянок у 3D-форматі. У пілотному варіанті хочемо запропонувати це інвесторам у рамках аукціонів з продажу спецдозволів на користування надрами.

Новини за темою: Перший етап дослідних морських робіт на шельфі Чорного моря завершено, - Геонадра

Безумовно, попереду багато роботи. Бо Україна є однією з провідних країн світу за запасами, наприклад, вугілля, заліза, титану, урану та інших корисних копалин. Наша держава має орієнтовно 8000 родовищ з 96 видів корисних копалин, з них 3000 родовищ є в експлуатації, на основі яких працюють понад 2000 гірничодобувних і переробних підприємств. Уся ця інформація має бути в доступі для міжнародного геологічного співтовариства.

Навіщо? От до прикладу, Держгеонадра тісно співпрацює з Асоціацією геологічних служб Європи. Зокрема, ми беремо участь у проекті Minerals4EU – створення інформаційної мережі корисних копалин Європи. Цей проект спрямовано на розробку сучасного інтерактивного веб-порталу для інформування інвесторів щодо мінерально-сировинного потенціалу Європи. Задля інтеграції в це міжнародне професійне середовище наша геологічна інформація має відповідати сучасним форматам.

Ми повинні чітко розуміти, що, систематизуючи та оцифровуючи геологічну інформацію, ми формуємо передумови для привабливого інвестиційного клімату, для адаптування до міжнародних стандартів геологічної галузі України врешті-решт.

Але у зв’язку з низьким рівнем державного фінансування ми не можемо осучаснити геологічні карти оперативно. Однак сподіваюсь, що завдяки допомозі іноземних колег нам вдасться це зробити. Бо геологічній галузі це стратегічно необхідно.

Микола Бояркін

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.