Фото з відкритих джерел

Знову грубі розборки "нагорі". Прем'єр-міністр Володимир Гройсман наче б оцінив лідера партії "Батьківщина", народного депутата Юлію Тимошенко в 38 млрд дол. (начебто стільки заборгував "Нафтогаз" російському "Газпрому" за природний газ) і запропонував віддати її замість повернення грошей! Звичайно ж, Юлія Володимирівна не забарилася з відповіддю і порівняла персонально Гройсмана і його висловлювання з плівкою з пухирцями: мовляв, діти, коли хочуть пограти, тиснуть ці пухирці, і вони голосно лопаються.

Так, наші політики перестали вибирати вирази і різко відмовилися від витончених ходів тонкої політичної гри. Чи то ще буде! І, думаю, веселуха тільки починається. Так, сутички кланів стають медійними та все більш лютими між їхніми лідерами. Але щоб знизити загострення так званої гри "боротьба з корупцією в Україні", судячи з усього, народні депутати і влаштували собі тривалу перерву - місяць канікул на Великдень. Водночас за збереження Володимира Гройсмана на чолі Кабміну з 14 квітня розпочався з народними депутатами вже традиційний кулуарний торг.

Новини за темою: Комерційні інтереси США і Китаю зійшлися в Україні, але спочатку треба прибрати олігархів

Цікаво, у кого ця новина викликала приємне здивування? Адже на Майдані гасла були яскравими: "боротьба з корупцією", "нас не зламати", "деолігархізація і децентралізація України", а на ділі все це виявилося фальшивкою, як красива етикетка на підробленому вини. Вино виявилося таким же гірким, як витриманий протягом трьох років безвіз. Щоправда, з незмінною постійністю бачимо під куполом Верховної Ради палаючі очі і яскраві нездійсненні гасла. І не тільки в Раді, а й у Кабміні. Ось вже і Reuters повідомив, що Україна може втратити 3,65 млрд дол. (!) китайських інвестицій в енергетичний сектор країни.

Справа в тому, що наші чиновники ніяк не можуть домовитися між собою і надати Китайському банку розвитку конкретну програму фінансування інвестиційних проектів, узгоджену між Мінекономрозвитку, Мінфіном і "Нафтогазом України". Хоча кредитну угоду вже давно підписано сторонами. Не впевнений і Андрій Супрун, голова дочірньої компанії "Нафтогазу" "Углесинтезгаз України", що вони встигнуть підготувати хоча б один інвестиційний проект, а дедлайн настає в червні цього - 2017-го - року.

Новини за темою: Жодного порядного олігарха я не бачив

Що ж, зрив такого контракту на мільярди може стати ще одним негативним сигналом для інших іноземних інвесторів. Скільки ще буде таких тривожних сигналів через наших високооплачуваних чиновників?! І це при тому, що до початку 2019 року Україна повинна віддати нашим міжнародним кредиторам 12,3 млрд дол., а грошей за великим рахунком просто немає. Українська економіка не працює в ефективному робочому ритмі, не залучаються прямі інвестиції на модернізацію технологічно застарілих виробництв. Не рятують сьогодні нас і золотовалютні резерви країни, які, за оцінками експертів, складають близько 15 млрд дол. Однак реально з них можна використовувати лише 4,5 млрд дол., позаяк всі інші засоби - під заставами і кредитними зобов'язаннями.

А що самі міністри? Вони знають про те, що роблять з економікою і до чого призведе їхня бездіяльність у формуванні сприятливого інвестиційного клімату в Україні? Як їм все це пояснити, якщо переважна більшість великих чиновників і політиків навіть не розуміють базових процесів функціонування хоча б фандрайзингових процедур щодо залучення інвестиційних довгих грошей у розвиток підприємств і компаній, не кажучи вже про впровадження в Україні передових світових практик спільного інвестування.

Зате в повній красі розкриваються перед нами різні вітчизняні парадокси. Наприклад, втрачаючи активи, наші олігархи продовжують збільшувати свої статки. Так, зокрема, статки найбагатшого українського підприємця Ріната Ахметова за останні три роки, за оцінками аналітиків, зменшилися в 5 разів, але після введення "Роттердам+" йому вдалося повернути частину свого капіталу. Спостерігаючи за цими процесами в Україні, західні партнери і кредитори почали відкрито говорити Володимиру Гройсману, що, мовляв, час нарешті спробувати самостійно вирішувати фінансово-економічні проблеми всієї держави, а не окремих олігархів і політиків.

Новини за темою: Криза минула? Українські олігархи знову почали нарощувати мільярди

Інакше євросолідарність надалі обмежиться лише домовленістю координувати заходи щодо оздоровлення української економіки, щоб вона не нашкодила західним сусідам. До того ж суверенні рейтинги нашої країни, як і раніше, залишаються на переддефолтному рівні. Тому західні партнери радять нам стримувати зростання кредитних зобов'язань, у тому числі за рахунок жорсткого контролю за обслуговуванням державного боргу.

Звичайно, у цьому зв'язку Володимир Гройсман на різних форумах навчився говорити довго і яскраво, і в результаті нічого конструктивного не запропонувати. Також час нашому Кабміну зрозуміти, що якщо Захід легко прощатиме борги, то таким чином він начебто дасть нашим політикам карт-бланш або необмежені повноваження на подальше розкрадання їхніх мільярдних кредитів: мовляв, виймайте, скільки хочете із наших кишень. Але вони, на відміну від пересічних українських платників податків, не звикли до того, щоб з їхніх кишень так запросто крали.

Новини за темою: Олігархам вже нема чого дерибанити в держбюджеті

А значить для підйому української економіки одних тільки кредитних грошей МВФ і фінансової допомоги ЄС і США дуже мало, оскільки те, що заробимо самі, те й будемо їсти. Та невже ще хтось думає, що американці на догоду чиновникам з України можуть змінити систему, давно ними побудовану під себе?! Тому незабаром із Вашингтона до нас приїдуть міжнародні аудитори для перевірки статей витрачання раніше отриманої фінансової допомоги. Чекаємо.

Олександр ГОНЧАРОВ,

керівник сайту http://privatization.in.ua/,

директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.