Фото з відкритих джерел

У найближчі місяць-півтора уважно стежте за курсом долара США, тому що ми знаходимося на тій межі, перейшовши яку, зіткнемося з новим і більш потужним витком девальвації гривні та падінням всіх ринків всередині країни.

Більше того, сьогодні бідні українці стають ще біднішими, а у багатих головна проблема - що ж робити з їхніми активами, які сильно подешевшали? І також незрозуміло, коли олігархи зможуть розплатитися з накопиченими боргами? Нарешті, що нам робити: розслабитися і прийняти це як данину? І що самі політики збираються робити в Кабміні й у Верховній Раді?

Уряду, а тим більше народним депутатам, мало хто вірить. А що треба було робити? Думаю, ключова проблема нашої влади в тому, що для цієї кризи вони сильно запізнилися з консолідацією. Навіть якщо б їм вдалося створити (у що ніхто не вірить) більш-менш скоординовану ефективну систему регулювання фінансового сектора, посилити контроль над бюджетними потоками, у даному економічному циклі це вже не допоможе.

Новини за темою: Як Україні вийти з кризи: Оголосити дефолт і залучати інвестиції китайців

Можливо, переобраним складам Кабміну та ВРУ це допоможе запобігти несприятливим подіям на початку іншої рецесії? Так, можливо. Але не зараз. А зараз ми пожинаємо проблеми відсутності коаліції у Верховній Раді, а також наслідки слабкості і некомпетентності уряду як макроекономічного та фінансового координатора. Тому до сьогоднішнього дня в економіці України рельєфно позначилися три основні проблеми.

Перша - це структурне безробіття. Не можна знайти потрібні робочі місця для випускників ВНЗ, і, навпаки, роботодавці постійно шукають для своїх підприємств спеціалістів середньої кваліфікації (через те, що була зруйнована система професійно-технічних училищ, а також потужний відплив цих людей на заробітки за кордон). Друга – брак енергоресурсів. Ну, тут все зрозуміло, про це вже тільки ледачий експерт не говорить. Третя – екологія. Тут теж цілий клубок регіональних проблем не тільки на сході країни, а й в західних областях, де різко стали змінювати свій природний колір води річок та озер, не кажучи вже про те, а чи легко вам дихається?!

І заради справедливості треба зауважити, що в своєму русі історичним шляхом ми щоразу наступаємо на одні і ті ж граблі. Наприклад, що важливіше для нашої економіки: низька інфляція або контрольований обмінний курс? Так, одночасно виконати обидва завдання неможливо. Потрібно все-таки розставити пріоритети. Думаю, як основний пріоритет НБУ в нинішніх умовах повинен мати на увазі відносно низьку інфляцію, що допоможе українській економіці.

Відповідно, залишити гривню у вільне плавання, що призведе до ослаблення нашої валюти і допоможе експортерам (підвищить їх конкурентоспроможність). Правда, якщо дуже сильно ослабне гривня, то це вб'є модернізацію українського виробництва. І якщо в економіці України не працюють механізми інвестування, які повинні пов'язувати попит з виробництвом, то це, як ми бачимо, лише призводить до зростання імпорту і падіння курсу гривні. Більше того, у нас насправді не криза ліквідності, а криза боргів. На руках та в "золотих матрацах" величезні обсяги грошей порівняно з розвиненістю української фінансової системи.

Новини за темою: В Україні починається справді серйозна політична криза

А в банківській системі накопичена величезна маса проблемних кредитів, не рахуючи 90 банків, визнаних Нацбанком неплатоспроможними. Це криза національного внутрішнього боргу, реальні обсяги якого ще не зовсім зрозумілі, і чим це може закінчитися – важко спрогнозувати. Що робити? Перш за все, розвивати небанківські кредитно-фінансові установи, які генерують національні довгі гроші – це інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди та страхові компанії. До того ж в інвестуванні простих ідей не існує.

Але, на жаль, у нас у владі модними є тільки прості ідеї, у які легко повірити (якими б абсурдними вони не були). І досі чинний прем'єр Володимир Гройсман намагається вирішити величезні проблеми з державним боргом найпростішим і нехитрим способом – шляхом скорочення держвидатків. Простіше кажучи, щоб зменшити дефіцит бюджету, потрібно підвищити податки, а витрати скоротити. Але це гнітюче діє на реальний сектор будь-якої економіки і скорочує шанси на її розвиток.

Тому для інвесторів, які тримають український борг, вимальовується дуже неприваблива картина. Для них відсоткова ставка стає вищою, ніж у реальному вираженні, що в свою чергу означає – необслуговування боргу, який буде і надалі зростати. У цій ситуації, звичайно, державні облігації треба скидати. А хто їх буде купувати? Тільки Національний банк! Що насправді відбувається. Це називається заливати пожежу гасом, і вже на чистій основі будувати все по-новому. Ось чому уряд і народні депутати в першу чергу зобов'язані стимулювати інвестиції приватного сектора, хоча б знизити податки. Але на відміну від країн Євросоюзу, ми досі живемо в "античній" податковій системі XIX століття.

Новини за темою: Змінити світ за 100 днів. Як Ілон Маск у "Твіттері" домовився про порятунок Австралії від енергокризи

Тому досі є дві речі, які зараз в Україні не можна спрогнозувати. Перша – це ціна на енергоресурси. Друга – це ціна міжнародного фінансового капіталу, який ми могли б залучити. Ми також чекаємо потужну інфляцію, тому що немає ефективної кредитно-грошової стратегії. Пора зрозуміти, що нам треба переходити від концентрації з експорту на внутрішнє споживання. Нарешті, ціла низка банків пірамідальності і не приховували, навпаки, всіляко підкреслювали її. Але вкладники комерційних банків все одно випробовують свою долю. Щоправда, не можна не погодитися з тим, що піраміда – справа добровільна.

Що й казати, у нас залишився тільки один єдиний вихід: списати всі борги! Справа в тому, що існує відоме правило, жодна демократична країна в своїй історії не витримувала падіння життєвого рівня населення у понад удвічі. В іншому випадку - це неминуче закінчувалося соціально-політичною катастрофою. Та й всі наші національні програми, які виконувалися, були до болю прості - умикався друкарський верстат. Однак, країна, в якій велике розшарування і багато бідних, не може бути благополучною та успішно розвиватися. Політика животіння не об'єднує владу і суспільство в єдине ціле, а лише роз'єднує. І, звичайно, найбільший вплив курс гривні має тільки на нашу психіку, заспокойтеся, панове, все, що повинно було статися – вже відбулося.

Олександр ГОНЧАРОВ,

керівник сайту http://privatization.in.ua/,

директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.