Фото з відкритих джерел
"Мовна поліція потрібна хоча б для того, щоб арештувати Авакова", - написав на своїй сторінці в Facebook громадський діяч Олег Хаврук. Майже два роки тому він потрапив у стрічки новин, бо викликав тоді ще міліцію в аптеку "Біла ромашка", де співробітниця не хотіла переходити з ним на українську мову. Цього року правоохоронців у подібних випадках викликати, можливо, не доведеться. Зареєстрований у парламенті 19 січня законопроект №5670 "Про державну мову" передбачає створення інституту мовних інспекторів. Саме їх соціальні мережі вже встигли охрестити "мовною поліцією".

Новини за темою: Закон про українську мову: Що пропонують і що зміниться

"Крим повернуть Україні мовні інспектори!" - іронізує відомий далеко за межами України письменник Андрій Курков, додаючи: таке відчуття, що ці законопроекти вигадані з якоюсь іншою метою, ніж захист державної мови. Його підтримує художник Олександр Ройтбурд, твердячи: корисна ініціатива за життя нинішнього, та навіть наступного поколінь реалізована не буде. Зазнаючи: "Українізується відсотків п`ять, решта озлобиться". При тому, що і самі згадані діячі культури, і їхні однодумці цілком згодні: українська мова як державна має повноцінно функціонувати в усіх публічних сферах. Від офіційних документів, зовнішньої реклами й медіа до цінників, ресторанного меню й конферансу на корпоративах.

Проте в Україні боротьба за поширення єдиної державної нині, повсякчас та на віки віків повертає не туди. Стрімке перетворення терміну "мовна інспекція" на мем "мовна поліція" - яскравий тому приклад. Скажімо, у законопроекті №5670 прописано: "Публічна неповага до мови прирівнюється до наруги над державною символікою України (ст. 338 КК України)". За порушення можна отримати тюремний строк від 6 місяців до 10 років. А якщо зневаги нема, натомість нема й особливого бажання вживати українську, за таке випишуть штраф, і викласти доведеться від 3400 до 8500 гривень. Але вказані тут суми передбачені для офіційних органів, бюджетних організацій, культурних закладів та ЗМІ. Натомість адепти "мовної поліції" вимагатимуть штрафів, а то й тюремних покарань передусім для власників й працівників приватних установ та – можете не сумніватися! – пересічних пішоходів.

Новини за темою: Націоналізм радянськими методами: Як виглядає тотальна українізація

Корінь проблеми тут. Адже не даремно очільник МЗС Арсен Аваков згадується мовними активістами як ворог номер один. Відомий факт, коли львів’янин Святослав Літинський позивався до міністра й гордо повідомив: рішення суду ухвалено на його користь, і тепер Арсен Борисович нібито має говорити українською. Так, один із перших "Facebook – міністрів" почав дописувати в соцмережі державною. Але у публічній сфері жоден суд йому не вказує, і це є причиною появи цитованого вище посту пана Хаврука. Ніхто не дасть гарантій, що мовна інспекція стане тією силою, яка українізує пана Авакова, частину народних депутатів, екіпажі патрульних поліцейських, не кажучи вже про харківського мера Геннадія Кернеса. Погодьтеся, дуже слабка надія посадити цього державного чиновника та весь його апарат за грати на десять років за неповагу до державної мови, читай – наругу над державною символікою.

Лякаючи водія міжміської маршрутки "мовною поліцією", аби вимкнув російський серіал, слід розуміти: навіть у разі ухвалення закону штрафувати чи саджати зможуть тільки після двох років із дня набуття його чинності. Тож якщо в нас на волю випускають погано прихованих сепаратистів та очманілих від алкоголю "пекельних водіїв", перспективи притягнути когось найближчим часом за небажання вживати українську виглядають досить примарними.

Новини за темою: Про мовну "політику": За нерозумні бажання завжди доводиться чимось платити

Великою помилкою буде вважати мовних активістів неадекватними людьми, які не розуміють реалій. Навпаки, вони уявляють ситуацію часом навіть краще за "мовних лібералів". Котрим цілком достатньо спілкуватися українською самим, зробивши, за прикладом письменниці Лариси Денисенко, свій персональний вибір. Й не жбурляти дрібною рештою в магазині, як її колега Лариса Ніцой, почувши від касирки російську. Очікування мовної інспекції та автоматичне перетворення передбаченої законопроектом структури на "мовну поліцію" пояснює бажання чимшвидше отримати не орган, який регулює та впорядковує передусім публічний простір, а наділену каральними функціями установу. Забуваючи при цьому: українську природу озлоблюють саме каральні структури. Бо нема однаково дієвого для всіх закону. Який би змусив заплатити штраф за невідповідну зовнішню рекламу, небажання перейти на українську в сфері послуг, трансляцію російськомовного кіно в маршрутці та по ТБ і виступ у парламенті недержавною.

Андрій Кокотюха

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.