112.ua

Оригінал на сайті Chatham House

29 грудня один з найвпливовіших людей України Віктор Пінчук заявив, що "болючі компроміси на випередження" необхідні країні, щоб попередити укладення угоди між Росією і США "через голови 40 мільйонів українців". Шлях компромісу не новий для Пінчука, зятя другого президента України Леоніда Кучми, відомого філантропа й одного з найбагатших людей в Україні, що володіє давніми зв'язками в РФ. На відміну від багатьох інших яскравих постатей, Пінчука рідко звинувачували в тому, що він просуває російські інтереси. Тим не менш, він завжди був прихильником "договірного курсу": політики, доброзичливої до Заходу, поважної по відношенню до встановлених Росією "червоних ліній", а також критичної по відношенню до тих, хто хотів, щоб Україна вибрала між двома сторонами.

Новини за темою: Відмова від вступу в НАТО і ЄС в обмін на мир на Донбасі: Повний текст резонансної статті Пінчука

Але, незважаючи на похвальні цілі Пінчука — збереження "права України обирати власний шлях, захист її територіальної цілісності і побудови успішної країни" — його пропозиції їм суперечать. Вони закликають до "тимчасової" відмови від мети членства в ЄС, пошуку "на даний момент" "альтернативних домовленостей про безпеку" з НАТО і, що є найбільш спірним моментом, проведення виборів на окупованих територіях до того, як "з'являться умови для проведення чесних виборів". Такі компроміси — щось із розряду "великої угоди", про яку часто говорять "реалісти". Але навіть у світі угод Трампа це буде означати кинути Україну в обійми Росії без будь-яких зобов'язань і гарантій, якими б ілюзорними вони не були. "Реалісти" Пінчука — не реальні люди, а придумані образи, покликані легітимізувати його пропозиції.

По суті, ці пропозиції страждають від традиційної нестачі, якій піддаються всі подібні ідеї: вони нежиттєздатні. Якщо тимчасові домовленості створюються, щоб зупинити конфронтацію, як від них можна відмовитися, не перезавантаживши її? Як тільки ці домовленості будуть укладені, вони встановлять нову реальність. Вони позбавлять існуючі відносини (Україна-ЄС, Україна-НАТО) життєвої сили, змісту і навіть цілі. Вони також створять нову динаміку, яку Росія зможе використовувати, щоб забезпечити підпорядкування України, спочатку де-факто, а потім і де-юре. Немає причин вважати, що будь-які односторонні поступки змусять Росію відмовитися від цілей, до яких вона прагнула, навіть коли Україна була позаблоковою державою.

Новини за темою: В АП відповіли на скандальну статтю Пінчука: Повний текст

Як і угоди, вибори забезпечують законність, але вони не повинні проводитися в умовах окупації бойовиками або іноземними арміями. Якою буде доповідь ОБСЄ, якщо Україна візьме до уваги пораду Пінчука підвести "українців зі Сходу, неймовірно потерпілих", після трьох років роботи над досягненням результату, що збігається з їх інтересами і власними принципами ОБСЄ? Це кращий спосіб образити українців, які пожертвували своїми життями для збереження цих принципів, і тих на Заході, хто їх підтримував.

Навіть якщо їх і проведуть, вибори самі по собі не задовольнять Москву і її ставлеників у Донецькій та Луганській "народних республіках". Останні контролюють тільки 4% території України. Тому другі мінські угоди передбачають, за наполяганням Росії, що спочатку сепаратисти отримають "особливий статус", а потім повинні проводитися вибори. Сепаратистські лідери в Донбасі з самого початку наполягали на тому, що такий статус дасть їм абсолютну автономію і право вето щодо зовнішнього курсу України. Про це стаття Пінчука замовчує.

Новини за темою: Посол України в США про статтю Пінчука: Акела промахнувся

Неважливо, рухає Пінчуком патріотизм або ж пораженство, його побоювання є передчасними і недоречними. Якою би ганебною не було Ялтинська угода 1945 року, вона відповідала геополітичним реаліям; уявна "Ялта-2" Путіна їм не відповідає. Передбачуваний об'єкт угоди, Україна - не розвалена держава, а активний політичний суб'єкт; держава, більш згуртована, ніж будь-коли раніше. Україна — це не подарунок, який можна віддати. Якщо Трамп вважає інакше, його чекає протистояння як у США, так і в НАТО, і в самій Україні. Трамп і Путін можуть укласти угоду, яка зашкодить Україні, а також у Східній і Центральній Європі, але вони навряд чи зможуть вирішити долю України.

Жертвувати ключовими своїми інтересами в страху перед можливими діями інших не тільки нерозумно в принципі. Це спростить дії супротивника. Ризики, які чекають попереду, вимагають абсолютної визначеності щодо України. Якщо інші країни хочуть посягнути на її статус незалежної держави, нехай самі цим займаються. Не потрібно допомагати їм руками українців.

Новини за темою: Пінчук у скандальній статті висловив думку, яку не може озвучити Кучма, - нардеп

Джеймс Шерр

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.